Чернівецька область

Відразу за Зеленовим трохи в бік від дороги на Вашківці знаходиться село Брусниця (Кіцманський район). Сюди з сусідньої Чорториї ходів до школи Іван Миколайчук. Сьогодні школа носить ім’я видатного діяча української кіноіндустрії Брусниця вабить до себе передусім природою та лікувальною водою «Брусницька». Близькість Буковинських Карпат, чисте повітря, джерела мінеральних вод приваблює не лише туристів, а й бажаючих полікуватися чи оздоровитися. Щоб потрапити до центру села треба с основної дороги звернути ліворуч. Тут, на головній вулиці села розташовано щось на зразок бювету, де розливають і відразу продають мінеральну воду «Брусницьку»....

Зеленів – село Кіцманського району Чернівецької області, що лежить на лівому березі Прута на шляху з Чернівців до Вижниці. В селі на пагорбі розташована дерев’яна триверха Михайлівська церква гуцульського типу, безбожно вкрита бляхою. Церква побудована у 1901 році майстром Петром Копелчуком за проектом архітектора Фадея Косаковського. Дерев’яним є лиш нижній ярус храму: Дзвіниця – ще «краще»: тут деревом взагалі не пахне. Нижній ярус – сайдинг, верхній – бляха. З пагорбу, де розташована церква, відкривається мальовнича панорама долини повноводного Прута. Це – дорога з Вашківців на Чернівці. Внизу – село Глиниця: В Зеленові обов’язково...

Бояни – найбільше село на шляху з Хотина до Чернівців, населене переважно румунами, має прадавню історію. Відомо, що поселення з назвою Боян, що тоді належало власнику на ім’я Тебуч, існувало вже в наприкінці XIV століття. Його діти, Петрашка та Елена, отримали від молдавського господаря Олександра Доброго акт про підтвердження їхнього володіння частиною Боян. Перша згадка про Бояни датується 4 лютого 1523 року. Тоді молдавський воєвода Штефаніци своєю грамотою визначив писаря Іванка власником Боянул Маре, «Великого Бояну». А вже 8 квітня 1528 року у селі з’являється новий власник замість Іванка, у якого Боян відібрали за зраду: господар...

Наступне село за Топорівцям – Рідківці. При австрійцях село носило назву Rarancze (або Rarańcza), при румунах – Rarancea. Село, як для Буковини, так відносно молоде: вперше Раранче згадується у XVIII столітті. У 1906 році в Раранче звели незвичайну як для Буковини церкву Вознесіння Господня. Незвичайну, тому що в нетиповому для храмової архітектури Західної України стилі модерн. Церкву, ймовірно, спроектував галицький архітектор зі Стрию Василь Нагірний (1848-1921) – автор понад 200 мурованих церков – чверть від усіх культових споруд, зведених в Галичині у 1882-1918 роки. В Каталозі існуючих дерев’яних церков України і українських...

Перший населений пункт історичної Буковини, якщо їхати від Хотина до Чернівців старою дорогою, – Топорівці. Вперше село згадується в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго в 1412 р. при передачі його в спадщину. Проте, місцеві вважають, що село Топорівці існує з ХІІ століття, а свою назву отримало від імені його першого власника – феодала Топора. Сьогодні Топорівці – не лише перше, а й одне з найцікавіших сіл Буковини завдяки оригінальним пам’яткам сакрального будівництва та збереженим народним традиціям. Безумовно, ізюминкою Топорівців є стара оборонна Ільїнська церква-лицар XVI століття – третій за віком мурований храм Буковини...

Так сталося, що бессарабські райони Чернівецької області – Хотинський, Кельменецький, Сокирянський обділені увагою як з боку туристів, так і з боку державних органів (ну, звичайно, якщо не брати до уваги музей-заповідник «Хотинська фортеця»). Останні, доречи, в особі певних міністерств відповідають за розвиток туризму та за збереження архітектурної спадщини країни. Тільки ось на Хотинщині ця діяльність якось не відчуваються: старі дерев’яні млини горять та руйнується, дерев’яні церкви спотворюються штукатуркою і бляхою, а друга за віком оборонна церква в Чернівецькій області взагалі не існує на папері: 550-річний храм у Рухотині не занесений...

Більшість туристів, що відвідують Буковину, попадають сюди саме через Атаки – невелике село Хотинського району Чернівецької області, що лежить на правому боці Дністра за автомобільним мостом, що сполучає Хмельницьку та Чернівецьку області. Хоча належність Хотинщини до Буковини – питання спірне, адже Хотинщина – історично це Північна Бессарабія, в останні роки назва «Буковина» (точніше – «Північна Буковина») застосовується до всієї Чернівецької області. Власне, Атаки нічим не відрізняються від інших сіл Хотинщини, а на нашу увагу заслуговує виключно своїм розташуванням на межі двох різних історичних областей: Поділля та Північної Бессарабії...