Чернівецька область

Хоча Сокирянщина своєю природою нагадує попередній Кельменецький район, вона значно багатше за Кельменеччину на архітектурні та історичні пам’ятки. Перше село на шляху до райцентру – ГРУБНА (1,8 тис. мешканців), є одним з поселень старообрядників, відомих нам з подорожей до Білої Криниці (Глибоцький район) та Липованів (Вижницький район). Від траси до села – близько двох кілометрів (поворот праворуч на Грубну знаходиться на початку району). Перша документальна згадка про поселення російських старовірів із назвою Грубна відноситься до 1771 року, хоча відомо, що своє перше поселення в урочищі Стара Грубна декілька родин російських...

В двох кілометрах від дороги на Комарів лежить придністровське село, назва якого цілком передбачена – ДНІСТРІВКА (Кельменецький р-н, 1,1 тис. мешканців). Землі навколо поселення з тодішньою назвою Рестео-Атаки у 1756 році придбав у турків молдавський господар Григорій Гіки, подарувавши їх своїй донці – княгині Марії. Тоді ж за допомогою Марії місцева громада побудувала першу в селі дерев’яну церкву, яка згоріла у 1883 році. Новий дерев’яний храм на кам’яному фундаменті відбудували вже наступного року у типово московському стилі і освітили, як Покровський. Тоді ж при церкві збудували й церковно-приходську школу для селян. Безкупольну...

На північному сході Чернівецької області, в самому серці Північної Бессарабії, розташоване село Нагоряни — одне з тих місць, де природа і народна культура сплелися у неповторний краєвид. Тут Дністер формує глибокі вигини і відкриває види, які можна назвати одними з найефектніших у всьому Подністров’ї. Але головною родзинкою регіону є Шишкові горби — геологічна пам’ятка, яка приваблює не лише туристів, а й вчених, фотографів та мрійників. Перша писемна згадка про Нагоряни датується ще 1425 роком. Сьогодні тут проживає близько 450 мешканців, і село належить до Грушівської сільської громади колишнього Кельменецького району. Попри свої скромні...

Наша віртуальна подорож Буковиною добігає свого кінця. На десерт залишилися лише два райони Чернівецької області – Кельменецький і Сокирянський. Два райони, про які путівники мовчать, а туристи обминають їх десятою дорогою. Бо чітко впевнені в тому, що «тут нічого цікавого немає». Цього року я вирішив перевірити обґрунтованість цього стереотипу. Висновки робити не буду: ви їх зробите самі. Відразу ж хочу зауважити: «Буковиною» цей регіон можна вважати лише умовно: разом з Хотинським та Новоселицьким районами Кельменеччина та Сокирянщина входять до складу історичного регіону «Північна Бесарабія». Кельменецький район – один з найзагадковіших...

У селі НИЖНІ ПЕТРІВЦІ (Сторожинецький район, 3,9 тис. мешканців) досі живуть нащадки чадецьких гуралів – польського аналогу гуцулів. Умови для їх переселення сюди створив австрійський уряд Габсбургів, якій проводив політику вимішування народів, що проживали на території імперії. Чадецькі гуралі є римо-католиками, але відрізняються від звичайних поляків мовою, одягом, побутом, традиціями, кухнею. Про їх існування нагадує костел Преображення Господнього (20-ті роки ХХ століття). Щоб досягнути гуральського хутору Аршиця, де розташований костел, доведеться проїхати через все село до його південної околиці поганою ґрунтовкою. Костел...

Село ВЕРХНІ ПЕТРІВЦІ (Сторожинецький р-н, 3,8 тис. мешканців) відомо ще з XIV століття. Саме з цього часу на території сучасного села у часи Галицько-Волинського князівства були збудовані оборонні укріплення. Кажуть, що їх залишки збереглися і до сьогодні. З початку ХІХ століття Верхні і Нижні Петрівці стали місцем компактного мешкання одного з польських етносів – чадецьких гуралів. На свою історичну батьківщину в Чадецький округ на Словаччині чадецькі гуралі масово переселилися після Другої світової війни, коли почалися гоніння на них з боку радянської влади. Проте частина представників цього етносу залишилися в Верхніх та Нижніх Петрівцях...

Назва містечка ГЛИБОКА (9,2 тис. мешканців) – адміністративного центру Глибоцького району, походить від міста його розташування: поселення дійсно розташовано у глибокій долині. Назва вперше згадується у 1438 році у молдавській грамоті, згідно з якою молдавський господар Ілля І наділив місцевістю під назвою Глибока придворного суддю Петра Гудиму. В іншому історичному документі того ж року поселення згадується, як запустіла місцевість в урочищі Чорна Поляна. У 1490 році в Глибокій вже існувала церква, яка того ж року увійшла до Радівецької єпархії. А наступного року молдавський господар Штефан Великий своєю грамотою передав Глибоку придворному...

В селі ПЕТРИЧАНКА (Глибоцький р-н, 0,5 тис. мешканців) є старий панський маєток з парком – пам’яткою природи місцевого значення. Палац – одноповерховий і непримітний. В плані нагадує літеру «Г».

Село ЧЕРВОНА ДІБРОВА (0,6 тис. мешканців), розташоване на північ від Димки на берегах невеликої річки Дерелуй. Дорога від димки сюди дуже складна: вузький розбитий серпантин. Директор Димківського музею О.Кобилянської Іван Деметерович Дан, разом з яким ми їхали у напрямку Червоної Діброви, до останнього відмовляв мене їхати цією дорогою. Але я не скорився. Так, вона дійсно була складною, але ж які краєвиди! Ця місцевість перше згадується у 1497 року у зв’язку із битвою поляків під керівництвом короля Яна-Ольбрахта з військами молдавського господаря Штефана ІІІ Великого, під час якої поляки зазнали величезної поразки. За легендою після...

ДИМКА (Глибоцький р-н 1,9 тис. мешканців), що знаходиться між трасою «Чернівці – Сучава» та Глибокою, відоме музеєм-садибою «буковинської орлиці» Ольги Кобилянської (1863 – 1942), який відкрито у 1973 році. У 1889 – 1891 роках письменниця проживала тут у батьківському маєтку, а в інші часи часто бувала в селі заїздами. У трьох кімнатах музею розміщена музейна експозиція, четверта кімната – меморіальна. Експозиція першої кімнати присвячена життю і творчості Ольги Кобилянської у Димці. Тут можна побачити експонати, що сповна відображають часи життя родини самої О.Кобилянської в селі, її приїзди сюди. Трагедія братовбивства заради заволодіння...

Поруч з міжнародною трасою Чернівці – Сучава лежить велике село ОПРИШЕНИ (Глибоцький р-н, 2,4 тис. мешканців), перша згадка про яке міститься у грамоті Молдовського господаря Олександра Доброго 17 березня 1418 року. У 1503 році воєвода Стефан Великий подарував село монастирю Молдовіца. В Опришенах є дві речі, заради яких сюди треба приїхати. Перша – церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована у 1910 році. Навряд чи на Буковині, чи взагалі в Україні вам доведеться побачити церкву такого типа. Формально її можна вважати триверхою з низьким масивним центральним куполом та вдома симетричними чотиригранними верхами над бабинцем і навою....

Тут народилася найяскравіша естрадна зірка Радянського Союзу, народна артистка України і Молдови Софія Ротару. Родинне обійстя Ротару знаходиться майже на в’їзді в село в невеликому переулку Чапаєва. На схід від Новоселиці уздовж лівого берегу Прута на декілька десятків кілометрів до кордону з Молдовою безперервним ланцюгом тягнуться молдавські села. Перше село, МАРШИНЦІ (5,3 тис. мешканців), починається відразу за Новоселицею. У центрі села в двох кварталах від дороги оглянемо Миколаївську церкву. Храм побудований у 1887 році з червоної цегли, і є унікальною пам’яткою культової архітектури, яка, на жаль, не потрапила до жодного реєстру,...