Чернівецька область

Наддністрянське село КОМАРІВ (перша згадка – 1665 рік, 1,7 тис. мешканців) розташоване в 9 кілометрах від траси Хотин – Новодністровськ (повертати треба біля села Бузовиця). В селі знаходиться найстаріший дерев’яний храм району – Успенська церква, зведена у 1765 році. Храм є тризрубним одноверхим. Над навою підвищується восьмерик куполу, бабинець і вівтарна частина мають бічні прибудови. Пізніше до бабинця прибудували двоярусну муровану вежу-дзвіницю, яка явно домінує в ансамблі. Дністровські краєвиди зі скель біля Комарова заворожують. Ще б пак: на протилежному березі – знаменитий Бакотський скельний монастир, який також при нагоді...

Невелике село НАГОРЯНИ (перша згадка – 1425 рік, 0,45 тис. мешканців) належить до Грушівської сільської ради Кельменецького району. Тут знаходиться найцікавіший природний об’єкт Кельменеччини. На схід від села сама природа створила унікальну геологічну пам’ятку – Шишкові горби. І справді, тригрядовий ланцюг конусоподібних горбів, що підвищуються над високим берегом Дністра на 15 – 20 метрів здалеку нагадують шишки. Виникло це диво мільйони років тому, коли природні сили зруйнували бар’єрний риф у теплому морі, води якого плескалися на цьому місці. Дністровський берег біля Нагорян – це нагромадження чудотворних скель, серед яких...

Наша віртуальна подорож Буковиною добігає свого кінця. На десерт залишилися лише два райони Чернівецької області – Кельменецький і Сокирянський. Два райони, про які путівники мовчать, а туристи обминають їх десятою дорогою. Бо чітко впевнені в тому, що «тут нічого цікавого немає». Цього року я вирішив перевірити обґрунтованість цього стереотипу. Висновки робити не буду: ви їх зробите самі. Відразу ж хочу зауважити: «Буковиною» цей регіон можна вважати лише умовно: разом з Хотинським та Новоселицьким районами Кельменеччина та Сокирянщина входять до складу історичного регіону «Північна Бесарабія». Кельменецький район – один з найзагадковіших...

У селі НИЖНІ ПЕТРІВЦІ (Сторожинецький район, 3,9 тис. мешканців) досі живуть нащадки чадецьких гуралів – польського аналогу гуцулів. Умови для їх переселення сюди створив австрійський уряд Габсбургів, якій проводив політику вимішування народів, що проживали на території імперії. Чадецькі гуралі є римо-католиками, але відрізняються від звичайних поляків мовою, одягом, побутом, традиціями, кухнею. Про їх існування нагадує костел Преображення Господнього (20-ті роки ХХ століття). Щоб досягнути гуральського хутору Аршиця, де розташований костел, доведеться проїхати через все село до його південної околиці поганою ґрунтовкою. Костел...

Село ВЕРХНІ ПЕТРІВЦІ (Сторожинецький р-н, 3,8 тис. мешканців) відомо ще з XIV століття. Саме з цього часу на території сучасного села у часи Галицько-Волинського князівства були збудовані оборонні укріплення. Кажуть, що їх залишки збереглися і до сьогодні. З початку ХІХ століття Верхні і Нижні Петрівці стали місцем компактного мешкання одного з польських етносів – чадецьких гуралів. На свою історичну батьківщину в Чадецький округ на Словаччині чадецькі гуралі масово переселилися після Другої світової війни, коли почалися гоніння на них з боку радянської влади. Проте частина представників цього етносу залишилися в Верхніх та Нижніх Петрівцях...

Назва містечка ГЛИБОКА (9,2 тис. мешканців) – адміністративного центру Глибоцького району, походить від міста його розташування: поселення дійсно розташовано у глибокій долині. Назва вперше згадується у 1438 році у молдавській грамоті, згідно з якою молдавський господар Ілля І наділив місцевістю під назвою Глибока придворного суддю Петра Гудиму. В іншому історичному документі того ж року поселення згадується, як запустіла місцевість в урочищі Чорна Поляна. У 1490 році в Глибокій вже існувала церква, яка того ж року увійшла до Радівецької єпархії. А наступного року молдавський господар Штефан Великий своєю грамотою передав Глибоку придворному...

В селі ПЕТРИЧАНКА (Глибоцький р-н, 0,5 тис. мешканців) є старий панський маєток з парком – пам’яткою природи місцевого значення. Палац – одноповерховий і непримітний. В плані нагадує літеру «Г».

Село ЧЕРВОНА ДІБРОВА (0,6 тис. мешканців), розташоване на північ від Димки на берегах невеликої річки Дерелуй. Дорога від димки сюди дуже складна: вузький розбитий серпантин. Директор Димківського музею О.Кобилянської Іван Деметерович Дан, разом з яким ми їхали у напрямку Червоної Діброви, до останнього відмовляв мене їхати цією дорогою. Але я не скорився. Так, вона дійсно була складною, але ж які краєвиди! Ця місцевість перше згадується у 1497 року у зв’язку із битвою поляків під керівництвом короля Яна-Ольбрахта з військами молдавського господаря Штефана ІІІ Великого, під час якої поляки зазнали величезної поразки. За легендою після...

ДИМКА (Глибоцький р-н 1,9 тис. мешканців), що знаходиться між трасою «Чернівці – Сучава» та Глибокою, відоме музеєм-садибою «буковинської орлиці» Ольги Кобилянської (1863 – 1942), який відкрито у 1973 році. У 1889 – 1891 роках письменниця проживала тут у батьківському маєтку, а в інші часи часто бувала в селі заїздами. У трьох кімнатах музею розміщена музейна експозиція, четверта кімната – меморіальна. Експозиція першої кімнати присвячена життю і творчості Ольги Кобилянської у Димці. Тут можна побачити експонати, що сповна відображають часи життя родини самої О.Кобилянської в селі, її приїзди сюди. Трагедія братовбивства заради заволодіння...

Поруч з міжнародною трасою Чернівці – Сучава лежить велике село ОПРИШЕНИ (Глибоцький р-н, 2,4 тис. мешканців), перша згадка про яке міститься у грамоті Молдовського господаря Олександра Доброго 17 березня 1418 року. У 1503 році воєвода Стефан Великий подарував село монастирю Молдовіца. В Опришенах є дві речі, заради яких сюди треба приїхати. Перша – церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована у 1910 році. Навряд чи на Буковині, чи взагалі в Україні вам доведеться побачити церкву такого типа. Формально її можна вважати триверхою з низьким масивним центральним куполом та вдома симетричними чотиригранними верхами над бабинцем і навою....

Тут народилася найяскравіша естрадна зірка Радянського Союзу, народна артистка України і Молдови Софія Ротару. Родинне обійстя Ротару знаходиться майже на в’їзді в село в невеликому переулку Чапаєва. На схід від Новоселиці уздовж лівого берегу Прута на декілька десятків кілометрів до кордону з Молдовою безперервним ланцюгом тягнуться молдавські села. Перше село, МАРШИНЦІ (5,3 тис. мешканців), починається відразу за Новоселицею. У центрі села в двох кварталах від дороги оглянемо Миколаївську церкву. Храм побудований у 1887 році з червоної цегли, і є унікальною пам’яткою культової архітектури, яка, на жаль, не потрапила до жодного реєстру,...

Герцаївський район, як і його райцентр, місто ГЕРЦА (2,1 тис. мешканців), є потенційними кандидатами на занесення до української книги рекордів Гіннеса. Сам район є найменшим в Україні за територією, а Герца – найменшим за населенням райцентром. До того ж, не варто забувати, що район і місто знаходяться у Чернівецькій області, що є найменшою за територією й населенням в Україні. А ще однією особливістю міста і району є його румуномовність: румунською тут розмовляють близько 97 відсотків населення. Тож перебуваючи у Герці ви будете відчувати себе справжнім іноземцем, приїхавши за кордон до сусідньої держави.   Поселення Герца вперше...