Пізня осінь в Чернівцях

Попередня стаття
Гореча - околиця Чернівців з імператорською церквою
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

На минулих вихідних (12 - 13 листопада) був у Чернівцях. Моя родина, яка зараз перебуває у Румунії, приїхала сюди з Сучави, а я до них на зустріч з Києва. Місто змінилося за ті декілька років, які тут не був. Але не припинило бути моїм найулюбленішим з усіх українських міст.

По дорозі заїхали на оглядовий майданчик на Руських Фільварках у Кам'янці:

Перша зупинка на Буковині - у містечку Садгора. Колись воно було окремим містом. Чернівці були передмістям Садгори. Зараз - навпаки.

Головна пам'ятка Садгори - єврейський комплекс, який складається з синагоги-клойз та будинку рабіна. Синагога разом із прилеглим до неї комплексом була володінням цадика Ісраеля Фрідмана – духовного батька садгородських хасидів, який оселився у Садагурі (стара назва Садгори) у 1841 році, прибувши з Ружина (сучасна Житомирська область). Зведена у 1842 році, вона була центром єврейського життя Садагури до середини ХХ століття. Побудована в романтичному стилі з використанням мавританських мотивів, божниця більше походила на фешенебельний палац, ніж на будинок молитви.

Під час моїх минулих відвідувань Садгори синагога стояла пусткою у напівзруйнованому вигляді. Як вона виглядала, можете подивитися тут. Але всередині 2020-х років її відреставрували, і вона знову слугує будинком молитви і зібрань.

Відновлений фасад в неоготичними мотивами:

Всередині все вдало відрестарували. Смотритель за синагогою провів нам невелику екскурсію святинею.

А будинок рабіна, як і раніше, стоїть пусткою і продовжує руйнуватися(((

В Чернівцях ми поселилися у старовинному австрійському будинку на Albertinengasse (вул. Симовича). Цей куточок вулиці примітним тим, що зрізи кутів двох сусідніх будиночків (австрійського і румунського) утворили невелику площу посеред вулиці. Подивіться на ці шикарні дерев'яні двері! А ще, Boutique Apartment (так називались апартаменти, в яких ми зупинилися) - прихильні для розміщення з домашніми тваринами. Так що ми спокійно розміститися тут з нашою собакою-різеншнуцером Рутою.

Наші апартаменти були у самому серці старих Чернівців. Тому залишивши речі, ми відразу ж пішли гуляти містом. Маргарита і котик на виноградній лозі на вул. Цісаря Франца:

Площа Філармонії (колишня Rudolfplatz). Праворуч - філармонія, на задньому плані - башта костелу св. Хреста:

Готель "Бристоль" - найпримітніша будівля Rudolfplatz. За Австрії тут був готель-бордель, де приймали найдорожчі проститутки. А зараз - гуртожиток Медичного університету.

На площі Філармонії (Rudolfplatz) зовсім нещодавно звели пам'ятник Ференцу Лісту у вигляді роялю та міні-скульптури. До речі, подібних скульптур багато в Ужгороді. Угорський композитор давав концерт у Чернівцях у 1847 році, і навіть залишив після свого візиту сюди позашлюбного сина.

Rathausplatz (площа Ринок) - серце Чернівців і одна з найкрасивіших площ Європи. Повірте, я бачив не одну сотню центральних площі європейських міст, але чернівецька точно входить з мій ТОП-10. 

Радянська окупаційна влада присвоїла площі безлику назву "Центральна". Але жодна сучасна міська влада так і не повернула головному майдану Чернівців історичну назву.

Ми не помітити, як наступив вечір і центральна пішохідна вулиця Чернівців - Herrengasse (сучасна назва - Ольга Кобилянської) запалала вечірніми вогнями.

Чернівці зараз - найбезпечніше місто України, ракети сюди поки не летять, тому війна тут відчувається хіба що по багаточисельним волонтерським центрам та містечкам для переселенців. На освітлення центральної частини міста електроенергії не шкодують.

Ось така гарна підсвітка біля парадного входу міської ратуші:

Вид від ратуші на колишню австрійську кав'ярню "Габсбург":

А такий вид - на Sparkasse (Ощадну касу) - одну з найвишуканіших сецесійних будівель Австрійської імперії:

Червоно-чорний бандерівський прапор на головній єврейський споруді Чернівців - ознака правильної чернівецької толерантності. Єврейський народний дім на Elizabethplatz (Театральній площі):

Найохайніший парк Чернівців - це сквер біля костелу Святого Серця Ісуса. Ввечері дерева тут підсвічуються різними кольорами, а дитячий майданчик - справжній рай для дітей. Пам'ятник цісарю Францу Йозефу підсвічують десятки електронних лампадок.

Ще один парк Чернівців, який відкрив для себе цього разу - це парк Шиллера. Сюди ми зранку і ввечері ходили гуляти з собакою. Насправді, це не парк, а дуже ландшафтний дикий ліс з великими перепадами висот. З боку центру міста парк оточують австрійські і румунські вілли, а внизу горять вогні чернівецьких передмість. 

Зранку ми з донькою Маргаритою прокинулися рано і пішли досліджувати місто, коли воно ще спало.

Вид на вулицю Руську та Успенську греко-католицьку церкву:

Будинок Ощадної каси на площі Ринок (зараз - Художній музей) у перших проміннях сонця. Про нього детальніше - в окремій статті.

Початок центральної пішохідної вулиці Herrengasse (вул. Ольги Кобилянської). Ліворуч - будинок австрійської кав'ярні "Габсбург" з граційною вежею. Зараз тут - відділення Національного банку. 

Таку порожню Herrengasse можна побачити лише рано з ранку. Зазвичай тут - натовпи людей.

Заходимо у перший дворик (Кобилянської, 6) і бачимо таку красу:

Інсталяції з парасольками з'явилися тут нещодавно. 

Заходимо у дворик будинку по Herrengasse, 12. через арку з розписами:

Сам дворик виглядає так:

А ось такі чудові сходи у під'їзді цього будинку:

Взагалі цього разу дворики у Чернівцях мені зайшли не дуже. Більшість двориків та під'їздів з розписами, мозаїками, плиткою тепер мають кодові замки. В них не потрапиш. Цим самим привабливіть міста падає.

Наприклад, найгарніший дворик на Herrengasse 22, який відновили років 12 тому, вже занедбався і став зовсім не привабливим. Такої краси ви вже не побачите:

Як виглядали дворики і під'їзди Чернівців 8 років тому, дивіться тут.

Проте зовні Herrengasse стала набагато привабливіша. Частина будинків відреставрована/ З'явилося багато якісно оформлених інста-фотозон.

Одна з них з'явилася прямо сьогодні при нас: інсталяція з кавунами на честь звільнення Херсону.

 З'явилося багато нових стильних кав'ярень. Одна з них - на розі О. Кобилянської і Вірменської з цісарсько-австрійськими інтер'єрами поч. ХХ ст.

Grand Cafe - це не просто кав'ярня, я справжній музей австрійської доби Чернівці. Тут - вітражі, намальовані сціни з життя Чернівців початку ХХ століття, предмети антикваріату.

Кава - просто фантастична! А її доповнюють стильні інтер'єри.

Трохи готики і фахверку на Herrengasse - будівля Німецького народного дому:

Ще одна з нових інсталяцій на Herrengasse:

І якщо на Herrengasse (вул. Ольги Кобилянської) майже усі під'їзди сховані під кодовими замками, то на маленькій бічній вулиці Кайндля (MariaTheresianGasse) ще можна відшукати під'їзди з австрійськими інтер'єрами і вітражами:

На найулюбленіше в Чернівцях для мене - це канапки у барі "Мальва" на Rathausstrasse (вул. Головна, 44):

Приїжджаю в Чернівці, відразу ж біжу сюди за канапками. З'їдаю мінімум дві.

За ратушею паралельно Rathausstrasse є старовинна вулиця Лілійна (Liliengasse, Івана Франка). На ній знаходяться будинки-близнюки:

Зайдемо у дворик будинків-близнюків. Нещодавно тут встановили таку інсталяцію зі старим кабріолетом.

На вході до під'їздів тут ще збереглися таблички румунського періоду:

У середмісті Чернівців поруч стоять декілька храмів різних конфесій. Це - Вірменська церква, які проектував архітектор Резиденції буковинських митрополитів Йозеф Главка.

А це - так звана "п'яна" Миколаївська церква на вул. Руській. Храм із крученими банями побудували у 20-х роках минулого століття у стилі середньовічного храму у румунському місті Куртя-де-Арджеш:

Зовсім поруч - синагога Мордко і Таубі Корн «Корншил» на вул. Садовського (Nikolausgasse). Ще декілька років тому вона стояла в руїнах. А зараз тут - головна синагога Буковини.

Будинок у стилі необароко по вул. Шкільній, 14. Крім шикарного фасаду, тут просто фантастичні інтер'єри. Іншим разом покажу їх окремо.

Вид з Турецького мосту на Marienplatz (пл. Святої Марії або пл. Турецької Криниці):

Sprinbrunnenplatz (Фонтанна площа) - найстаріший майдан Чернівці. Наприкінці 18 століття саме тут був центр міста.

Від Фонтанної площі починається найархаїчніша вулиця Чернівців - Synagogengasse (вулиця Синагоги):

Старовинні єврейські будинки на вул. Синагоги:

P6280402

Головна синагога на вулиці Синагоги:

Старий надпис на фасаді головної синагоги:

Єврейський шпиталь поруч з головною синагогою руйнується:

Місцями Чернівці виглядають досить занедбаними. Це - вул. Капеланська (Старовокзальна). До будівництва сучасного вокзалу у стилі віденської сецесії старий залізничний вокзал стояв саме на цій вулиці.

Костел св. Антонія на вул. Капеланській ще називають "вокзальним костелом":

А цей будинок на Altgasse (вул. Лесі Українки) нагадує архітектуру Сілезії. Картину чудово доповнює старий електричний стовп австрійський часів:

Відлуння готики в Чернівцях - єзуїтський костел Пресвятого Серця Ісуса:

Костел знаходився на площі Ferdinandplatz, якої зараз не існує. Замість нього тут - найохайніший сквер Чернівців.

Цісар Франц Йозеф, який завжди в моді і в пошані:

Не могли проминути і Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації. Але цього разу сюди не заходили.

Попівський будинок напроти Резиденції - найяскравіший приклад румунського архітектурного стилю "необринков'яну" в Чернівцях:

Цього разу я показав вам лише маленьку частину Чернівців. Все найцікавіше - попереду. Підписуйтесь на мій телеграм-канал, щоб не пропустити нові не менш захоплюючі пости про таємниці Чернівців: https://t.me/andytravelclub

Попередня стаття
Гореча - околиця Чернівців з імператорською церквою
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Коментарі

Прекрасний фотоекскурс Чернівцями! Заінтриговані фантастичними інтер‘єрами блакитного будинку по вул.Шкільній 11… Де і коли можна буде їх подивитися? Дякую!
Як завжди написано цікаво,грунтовно й структуровано! Запитання:де і коли можна побачити фантастичні інтер‘єри будинку з Шкільної 11? Дякую!
Дякую! Тримайте: https://andy-travel.com.ua/czernowitz-schulgasse