No name

Гент – давній суперник Брюгге. В давнину вони суперничали за вплив, сьогодні сперечаються, хто з них красивіше. Так сталося, що Брюгге – більш відомий серед туристів. Що мені більше сподобалося: Гент чи Брюгге, я і сам ще для себе не визначився. Наприклад, моя Світланка не побачила в Генті нічого особливого і не відчула його атмосферу (точніше, присутність цієї атмосфери). Щодо своїх особистих вражень, то Гент показався мені більш автентичнішим і більш справжнім, а Брюгге – намальованим і пристосованим для туристів. Ще один показник, що свідчить на користь Гента, ще те, що йому буде присвячено аж 7 частин моєї розповіді (в той час, як Брюгге...

Бланкенберге – курортне місто в Західній Фландрії на березі Північного моря з населенням близько 19 тис. мешканців. Саме тут ми базувалися, мандруючі Бельгією. Ночувати і проводити вечори тут зручно: до Брюгге – всього 13 хвилин їзди, до інших міст також швидко доставить поїзд. Жили ми тут, оскільки в Брюгге і Генті все було зайнято, а то, що не зайнято – дорого. В Брюсселі жити не хотіли принципово: всі дешеві варіанти пропонувалися біля вокзалів в чорних кварталах. А їхні негри – то не наші негри. Їхніх там багато, а зустрітися з ними в вечорі чи вночі десь на темній вуличці Брюсселя – задоволення, думаю, не з приємних. А от в Бланкенберге...

Остання частина розповіді про Брюгге присвячена північній та східній частині міста. Брюгге є повною аналогією Венеції не лише у випадку з багаточисленними каналами. Обидва міста схожі і за наповненістю туристами, а також за мірами наповненості ними вулиць і площ. Не знаю, де більше туристів: на Сан-Марко в Венеції чи на Великому Ринку в Брюгге. Здається, що однаково багато в будь-який день тижня і в будь-яку годину. А тепер спробуємо відійти метрів на 100 від центральних майданів. Картина така ж сама: туристів – як водою змило, а місто менш цікавим не стає, а навпаки – відкриває ще більше несподіваних таємниць. Ну що ж, покидаємо Беффруа і...

З минулої розповіді ми вже знаємо, що таке беффруа, і чим вона відрізняється від ратуші, а також познайомилися з Беффруа в Брюгге – символом міста. Сьогодні дійшла черга і до ратуші (Stadhuis van Brugge) – пам’ятки готичної архітектури XV століття, яскравого прикладу забудови середньовічного фламандського міста. Ратуша розташована на площі Бург, яка наряду з сусідньою площею Великий Ринок вважається головним майданом Брюгге. Маленька брукована площа Бург є епіцентром застиглої в камені величі колись найбагатшого торговельного міста. Тут усі спорудження не просто гарні, кожне з них – справжній шедевр архітектурної майстерності. У...

Прогулявшись у минулій розповіді історичним центром Брюгге, сьогодні побуваємо в його серці – на площі Великий Ринок (Grotte Markt). Замість традиційної для західноєвропейських ринковий майданів ратуші, на Ринку в Брюгге розташований головний його символ – Беффруа. Не лякайтесь, ратуша в Брюгге також є, про неї я розповім у наступній частині. А сьогодні ми познайомимося з прабабусею ратуш – Беффруа, а також з багатьма іншими цікавими спорудами брюгського Ринку.  Беффруа з’явилися в північно-західній Європі задовго до будівництва ратуш. Спочатку вони служили сторожовими вежами, де висів набатний дзвін. Така вежа була символом свободи міста....

Південна Венеція - так дуже часто називають Брюгге – місто-казку, про яке мріє кожний мандрівник і шанувальник старовини. 17 євро на людину – саме в таку символічну суму обійшовся нам переліт через всю Європу з аеропорту Тревізо поблизу Венеції до Шарлеруа в Бельгії. Стільки ж коштував і квиток назад, щоправда до Кракова. Містечко Шарлеруа на півдні Бельгії, куди ми прилетіли, від омріяного Брюгге відділяло більше 150 кілометрів і дві пересадки. Приземлившись в аеропорту і гаючи жодної хвилини часу, ми помчалися швидкими бельгійськими поїздами на протилежний бік Бельгії майже на берег північного моря. У 2010 році Брюгге був визнаний...

З недавніх часів став помічати зміну у своєму ставленні до подорожей. Ще 2 роки тому я зранку до вечора тільки і думав, коли і куди я поїду, витрачав купу часу на підготовку. А поїздка у забуте тернопільське село, де є закинутий костел і чи руїни якогось замку, було таким святом, що неможливо описати. Що відбувається зараз? Ось вам вчорашній приклад. Вчора в мене були плани поїхати в Польщу і покататися прикордонними містами, в яких ще не був: Ярослав, Замостя, Красностав. Завів будильник на 6 ранку, прокинувся, пішов умився і думаю: "Може нафіг та Польща, може краще посплю?". Після недовгих внутрішніх суперечок я все ж таки взяв себе в руки...

Сьогодні вирішив показати вам, як виглядає звичайне італійське село у провінції Венето. Оріаго (Oriago) – невелике поселення між Венецією і Стра. Ми жили в кемпінгу в сусідньому Ca' Sabbioni, а в Оріаго бігали в магазин за смачним вином, яке коштувало від 1,5 євро за літр. Особливих пам’яток в селі, начебто, і немає, але подивитися, насправді, є на що. Прогулюючись в вечорі по Оріаго, відчуваєш себе вільно і спокійно після дня у метушливій Венеції. Неоготичне палаццо: Палаццо більш скромне, але більш давнє: Головний храм Оріаго : Ще один храм. Новий, але зі старою дзвіницею: Дуже гарна стара класицистична капличка: Набережна:...

Ніколи не знаєш, які сюрпризи готує тобі дорога. Іноді буває так, що маєш конкретну мету подорожі, а дорогою всі плани змінюються: зустрічаєш щось грандіозне, про що не знав, і воно перекреслює всі твої наступні намірі. Так було в нас по дорозі з Венеції до Падуї. Одна за одною мелькали класицистичні італійські палаци і хотілося вийти на кожні зупинці, щоб подивитися їх або, принаймні, сфотографувати. Але один з них таки заставив покинути автобус. Виявилося, що маленьке містечко, яке привернуло нашу увагу, мало дивну назву Стра, а шикарний палац, що несподівано з’явився після повороту дороги – це вілла Пізані, один з найвідоміших шедеврів...

Падуя – друге італійське місто після Венеції, яке ми відвідали. Порівнювати два міста – справа невдячна. І не тому, що одне з них краще на інше. Вони зовсім інші. Між ними – якихось 30 кілометрів, а складається таке враження, що вони - в інших країнах. Падуя відрізняється від Венеції усім: архітектурою, атмосферою і, головне цінами. Тут можна поїсти в самому центрі за 8 доларів на двох, і купити шмотки рази в три дешевше, ніж у нас. Навіть не знаю, що мені більше сподобалося: Венеція чи Падуя. Обидві прекрасні! Отже, будете в Венеції – обов’язково з’їздіть в Падую! Про Падую я багато розповідати не буду. По-перше, я не проникнутий великим...

Цячастина розповіді про Венецію буде присвячена Венеції нетуристичній. Вже в перші години подорожі місто розумієш особливості міста: вулиці, що ведуть з П’яцца Рома через міст Риальто до площі Сан-Марко настілки забиті туристами, що вже за декілька хвилин розумієш, що втомився і хочеться на якійсь незаселений острів. Дивно, але такі місця в Венеції є. Більш того, їх багато, їх – 80 відсотків території міста. Варто лише повернути вбік і пройти 100 метрів. Майже гарантовано, що ви – єдиний турист навколо. А знайомство з не туристичною Венецією розпочнемо з району, що знаходиться зовсім поруч з воротами міста – площею Piazzale Roma. Площа –...

Сьогодні після довгої перерви продовжу серію розповідей про Венецію та Італію в цілому. Пару місяців тому я вже розповідав про символи Венеції – площу Сан-Марко з однойменний собором і палацом дожів, а також про головну транспорту артерію міста – Гранд-канал та знамениті венеціанські палаццо. Сьогодні на черзі – культові споруди італійського Вілкова. Різноманітність венеціанських храмів відразу ж впадає в очі. Так само, як і їх кількість. Храмів тут багато, і всі вони різні. Різні епохи, різні стилі. Є і готика, і класицизм, і чисто венеціанські мотиви. Але що вражає найбільше – це церкви у стилі венеціанського бароко. Таких пишних...