БРЮГГЕ. Частина 2: Беффруа і площа Ринок

Прогулявшись у минулій розповіді історичним центром Брюгге, сьогодні побуваємо в його серці – на площі Великий Ринок (Grotte Markt). Замість традиційної для західноєвропейських ринковий майданів ратуші, на Ринку в Брюгге розташований головний його символ – Беффруа. Не лякайтесь, ратуша в Брюгге також є, про неї я розповім у наступній частині. А сьогодні ми познайомимося з прабабусею ратуш – Беффруа, а також з багатьма іншими цікавими спорудами брюгського Ринку. 

Беффруа з’явилися в північно-західній Європі задовго до будівництва ратуш. Спочатку вони служили сторожовими вежами, де висів набатний дзвін. Така вежа була символом свободи міста. Поступово в приміщенні веж стали розміщати зал засідань міської ради, місце для зберігання скарбниці, документів, печатки, торгові приміщення. Тому що усередині веж для всього цього не вистачало місця, то в підніжжя беффруа стали пристроювати спеціальний будинок. У такий спосіб поступово беффруа перетворилися на ратуші.

Панорама площі: 

З давніх часів на цьому місці знаходився міський критий ринок, одне з головних місць у середньовічному Брюгге. В 1240 році він був розширений, і була зведена кам'яна вежа з дерев'яним шпилем. Вежа мала адміністративні функції – у ній зберігалися скарбниця й архів міської рахункової палати. В 1280 році верхня частина вежі згоріла, а разом з нею й архів, внаслідок чого був побудований окремий будинок міської ратуші на площі Бург, де зосередилося міське керування. Вежа ж була відновлено в кінці 13 століття. 

В 1483-1487 роках вежа разом з ринком були в черговий раз перебудовані. Її верхній чотирикутний ярус був замінений восьмикутним. Зверху був установлений дерев'яний шпиль із зображенням святого Михаїла, але в 1493 році у вежу вдарила блискавка, у результаті якої він згорів. Після реставрації зображення святого Михайла було замінено фігурою лева. У черговий раз беффруа горіла в 1741 році, і через десять років вона була відремонтована, а в 1822 році замість шпиля її вершина була оброблена в неоготичному стилі, і такою вона збереглася до сьогоднішнього дня.

Висота беффруа – 83 метра. Щоб піднятися до вершини, потрібно подолати 366 щаблів. Неозброєним оком важко помітити, але вежа злегка нахилена вліво (приблизно на 1 м), тому що її нижній рівень злегка просів.

На другому рівні беффруа перебуває карильйон з 47 дзвонів, який до 16 століття приводився в дію вручну. Різні мелодії дзвонів позначали відкриття й закриття міських воріт, початок і кінець робочого дня, а також були особливі дзвони на честь міських свят. Беффруа Брюгге (разом з іншими вежами Бельгії й Франції) входить у перелік об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. 

Внутрішній двір беффруа:

Східну частину площі займає неоготична будівля Провінційного Суду (The Provinciaal Hof, «Provincial Court»), який колись був місцем засідань Провінційної Ради Західної Фландрії. Будівля тягне на середньовічну, особливо в ансамблі з Беффруа та середньовічними кам’яницями. Насправді ж, цей неоготичний шедевр зведено у 1887 році. 

У середньовіччі ж на місці будівлі Провінційного Суду знаходилася Морська зала – крите приміщення, де розвантажували вантажі для зберігання і продажу.

До Провінційного Суду праворуч примикає будинок пошти, зведений з червоної цегли одночасно з будинком суду. 

Західну частину Великого Ринку займають колишні суконні ряди, де в давні часи виставляли на продаж фламандське сукно. 

Кам’яниці північної частини Ринку:

На Ринку розташований пам’ятник Яну Брейделю і Пітеру Конику – героям битви Золотих шпор у 1302 році, яка поклала кінець конфлікту між ремісниками і торгівцями Брюгге. З того часу почалося відродження міста, або період, відомий, як «Золотий вік Брюгге».

Беффруа в контексті середньовічної забудови Брюгге: