БРЮГГЕ. Частина 1: туристична

Південна Венеція - так дуже часто називають Брюгге – місто-казку, про яке мріє кожний мандрівник і шанувальник старовини. 17 євро на людину – саме в таку символічну суму обійшовся нам переліт через всю Європу з аеропорту Тревізо поблизу Венеції до Шарлеруа в Бельгії. Стільки ж коштував і квиток назад, щоправда до Кракова. Містечко Шарлеруа на півдні Бельгії, куди ми прилетіли, від омріяного Брюгге відділяло більше 150 кілометрів і дві пересадки. Приземлившись в аеропорту і гаючи жодної хвилини часу, ми помчалися швидкими бельгійськими поїздами на протилежний бік Бельгії майже на берег північного моря.

У 2010 році Брюгге був визнаний найчарівнішим містом Європи. Десь так воно і є. В цей ряд я б ще поставив би Гданськ і Гент. Показувати тут є що: тисячі кольорових середньовічних пряничних будиночків, грандіозна Беффруа, занадто готична ратуша, багато не менш готичних храмів, міські оборонні споруди і, навіть, трохи сільського колориту.

Нашу неспішну прогулянку найчарівнішим містом розпочнемо від залізничного вокзалу. Пройшовши декілька сотень метрів пішки (користуватися громадський транспортом у Брюгге не має жодного сенсу), по дорозі до історичного центру міста опинимося в міському парку Minnerwater:

Дуже фотогенічна вілла в парку:

В парку розташований бегінаж «Десять виноградників». Для тих, хто не в курсі, «бегінаж» - це поселення-громада самотніх бегінок у Фландрії й Нідерландах, а «бегінки» - це релігійний рух, що виник у середньовічній Європі в XII столітті, і досяг загальноєвропейського масштабу в ХІІІ столітті. В XV столітті він пережив спад, але проіснував до Французької революції 1789 року. Членами даних релігійних громад були в основному жінки, які вели спосіб життя, близький до чернецтва. Бегінки проживали в бегінажах (гуртожитках), але могли жити і в окремих житлах. Бегінки могли одружуватися, виходити із громад, не давати чернечих обітниць. З 2-ой половини ХІІІ століття з'явилося чоловіче відгалуження цього руху – бегарди. Релігійний статут громад, що тяжіли до чернечого укладу, був менш строгим, чому в монастирях, однак духовне життя бегінок найчастіше була настільки ж інтенсивним. Мандрівні бегінки, що проповідували без усякого контролю з боку католицької церкви, найчастіше поширювали єретичні погляди (єресь), що було обумовлено релігійним неуцтвом нижчих шарів суспільства, що становили більшість бегінок. В XIII – XV століттях wерква вела боротьбу проти єретичних рухів бегінок, через що їх діяльність іноді була повністю заборонена в деяких європейських країнах. Остання бегінка вмерла в 1890 році. 

Після зникнення бегінок з 1927 року бегінаж використовується в якості жіночого монастиря ордену св. Бенедикта. З 1998 року включений у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Вже з перших хвилин прогулянки по місто розумієш, що Брюгге – це майже Венеція. Води навколо дуже багато:

Рухаємося у бік центру міста. Туристів на вулицях – як у Венеції. Тільки тут ще й машини по них їздять.

По дорозі можна заглянути в дворики. Готикою тут аж кишить!

З дворика видно готичний костел Нотр-Дам:

Однак, першим храмом у Брюгге, який ми відвідаємо, буде головний храм міста – катедральний костел Христа Спасителя (Saint Salvator's Cathedral). Храм будувався з цегли у XIII – XV століттях:

Костел не дуже показний ззовні, але багато прикрашений з середині:

Вітраж в катедрі:

До речі, позитивний є те, що вхід у всі храми у Бельгії – безкоштовний. Після Італії – це просто неймовірна радість! Іноді на будиночках попадаються такі скульптурки: 

А ми йдемо до найгарнішого храму Брюгге – костелу Нотр-Дам:

Костел Богоматері (або Нотр-Дам, або Church of Our Lady) – готичний храм у Брюгге, збудований у XII-XIII століттях. У просторій церкві з високою вежею висотою 123 м зберігається єдина скульптура Мікеланджело, яка при його житті опинилася по іншу сторону Альп, — «Діва Марія з дитиною» («Мадонна Брюгге»). У хорі костелу, захищеному кутими ґратами, під розп'яттям 1594 року поховані герцог Бургундії Карл Сміливий і його дочка Марія Бургундська. Надгробки виконані в стилі полум'яніючої готики.

Інтер’єр храму:

Поруч з костелом розташований палац Лодевіка Грютхуїсе – впливового вельможі при дворі Бургундських герцогів (XV ст.):

За ним, не менш готична будівля музею Groeninge:

З Венеції начебто і не виїжджали:

Незабаром несподівано винирне Беффруа – головний символ Брюгге:

Беффруа разом з готичним палацом та багатьма середньовічними розташовані на площі Ринок (Markt):

Брюгському Ринку та Беффруа присвячено окрему тему.

А ми рухаємося на сусідній майдан Брюгге – Бург (Burg), де розташована готична ратуша, каплиця Святої Крові та гарна ренесансна кам’яниця: 

Про ратушу і площу Бург буде окрема розповідь. На завершення першої частини розповіді трохи пробіжимося вуличками навколо центральних майданів:

Ми і Брюгге: