Крилос: музей архітектури і побуту Прикарпаття

Попередня стаття
Протовчанська паланка, частина ІІІ: Галушківка
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття розташований поблизу села Крилос при трасі Івано-Франківськ Галич Рогатин. Орієнтир – скульптура «Меч і Рало». В скансені зібрано предмети народної архітектури (переважно, дерев’яної) з чотирьох етнографічних областей Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщині та Опілля. Карта музею тут

1. Перша етнографічна область, Покуття, представлене у скансені олійнею та покутською хатою. Олійня – типово господарська споруда збудована наприкінці ХІХ століття і перевезена з села Олешня Тлумацького району. Начиння Олійні: Покутська хата з села Торговиця Городенківського району (кін. ХІХ – поч.. ХХ ст..): Дах хати: Інтер’єр покутської хати: На дворі садиби – господарські споруди: кошниця, оборіг і криниця: 2. Гуцульщина представлена двома граждами з з села Устеріки Верховинського району (1889 рік) та гуцульської хатою. Гражда – типовий житлово-господарський комплекс місцевих гуцулів. Гуцульська гражда являє собою дерев’яний архітектурний ансамбль, що складається з житлового будинку і двору, обнесеного високою стіною з великими воротами. Зсередини гражди, як правило, накривалися дерев’яними навісами і мали уздовж стін господарські відсіки. Виконуючі функції житла, гражди слугували місцевим мешканцям у якості своєрідних фортець, де можна було сховатися від дикого звіря, непрошених гостей і навіть від сходу сніжної лавини. Всередині гражди: Гуцульська хата 40-их років XX століття з селища Ворохти Надвірнянського району: 3. Бойківщина Бойківська курна хата (1787 р.) з села Поляниці Долинського району – помешкання священика: Разом із житловим приміщення в хаті також знаходилася церковна школа та майстерні: Ще одна бойківська хата, значно скромніша: Стодола з Бойківщини: 4. Опілля. Опільська хата збудована в середині ХІХ століття і перевезена з села Вікторів Галицького району. Житло опільнян у XVII – ХІХ століттях складалося з сіней, житлової кімнати і комори. Інтер’єр житлової кімнати: Найцікавіший експонат скансену – дерев’яна церква початку ХХ століття з села Поплавники Галицького району: Ганок:

Попередня стаття
Протовчанська паланка, частина ІІІ: Галушківка
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Коментарі

ну прикольно звісно подивитися, але жити я в таких хатах я би не хотів. Шляхтою бути краще :))))
так! Вам, буржуям, без отоплєнія і каналізації там би важко було! :)
Здорово!