Товтри і меандри Північної Бесарабії

На минулі вихідні прокатилися з донькою Маргаритою регіоном, який рідко відвідають туристи. Принаймні крім себе ми жодного не бачили. 

Регіон цей знаходить у східній частині Чернівецької області уздовж течії Дністра. Це фактично на протилежному березі Дністра від відомого регіону Хмельниччини, який пролягає від Кам'янця до Бакоти.

Ми відвідали 3 локації:

1. Місце впадіння річок Сурша і Сара-Лунга у Дністер. 
2. Шишкові Горби: високі скелі біля села Нагоряни. 
3. Скелі Вітру біля села Комарів.

Перша локація - місце впадіння річок Сурша і Сара-Лунга у Дністер. Знаходиться це місце між селами Ленківці і Нагоряни. Ми були з боку Нагорян. Але кажуть, що з боку Ленківців кращий вид. Але від Ленківців треба йти пішки километрів сім. 

Щоб потрапити в це місце, треба проїхати усі Нагоряни і виїхали з них у півнчно-західному напрямку. Як тільки дорога закінчиться, треба залишити машину і пройтися метрів 200 - 300 пішки.

Одночасно три річки утворюють красиві каньйони з високими берегами і меандрами. 

Річка Сурша впадає у Дністер. Та задньому плані видно Козячі скелі біля села Яруга на Хмельниччині:

Спустимося вниз . Тут видно відрізу три річки. На передньому плані - Сурша, ліворуч - впадіння річки Сара-Лунга у Суршу, а праворуч - спадіння Сурши у Дністер:

Береги Сурши:

Осінь на скелястих берегах Сурши:

Протилежний беріг Сурши з боку Ленківців:

Меандр річки Сурша. Праворуч - Сара-Лунга впадає у Суршу:

Попертаємося в Нагоряни і роздивляємося автентичні хатки:

Черепичний дах і дерев'яне різьблення:

На схід від села сама природа створила унікальну геологічну пам’ятку – Шишкові горби. І справді, тригрядовий ланцюг конусоподібних горбів, що підвищуються над високим берегом Дністра на 15 – 20 метрів здалеку нагадують шишки. Виникло це диво мільйони років тому, коли природні сили зруйнували бар’єрний риф у теплому морі, води якого плескалися на цьому місці.

Дністровський берег біля Нагорян – це нагромадження чудотворних скель, серед яких найяскравіше виділяються три з «людськими» назвами: «Дід», «Баба» та «Внучка». Подібна краса не могла не породити народні легенди, які й надали назви цим витворам природи. 

Одна така легенда розповідає про сумну історію кохання багатої вродливої дівчини з Нагорян та бідного сільського хлопця. Як і водилося, престарілі батьки дівчини були проти такого нерівного шлюбу, тим більш що до красуні сватався господар Нагорян. Щоб прибрати «конкурента», багатій відправив коханого дівчини на небезпечну роботу – сплавляти ліс по Дністру, де той загинув. Дівчина ж покінчила із собою, кинувшись у ріку з найвищої скелі…

А крім товтр тут можна побачити майже такий самій меандр Дністра, як в Заліщиках:

Дністровський каньйон у напрямку на схід:

Нещодавно збудована капличка на найвищійй скелі Шишкових горбів:

Осінь біля Шишкових горбів:

Третя і, мабуть, найкрасивіша точка - це Скелі Вітру неподалік від села Комарів:

Панорама Дністровського каньйону та Бакотської затоки зі Скель Вітру: 

Вид на Бакоту та Білу скелю:

Західний беріг Бакотської затоки і затока біля "Теремків" (Колодіївка):

Скелі Вітру та гора Веприк (Кабан):

Наше авто та вид на схід:

Ввечері встигли на захід сонця на Винній горі в Чернівцях. 

4 церкви середмістя Чернівців: Миколаївська ("п'яна") церква, Вірменська церква, собор св. Духа та Успенська "Руська" церква:

Ратуша, готель "Бристоль" та захід сонця:

Церква св. Параскеви та Резиденція буковинських митрополітів:

Наступного дня, у неділю, погода різко погіршилася: похолодало і весь день йшов дощ. Ми пішли гуляти у Музей народної архітектури і побуту (скансен) у Чернівцях:

Скансен гарно прикрасили осінніми гарбузами і квітами:

Двір селянина-середняка з с.Лашківка Кіцманського району (1875 рік):

Інтер'єр хати:

Господарські будівлі на подвір'ї:

Хата з Карпатського регіону: