Зимова Волинь-2015

Попередня стаття
Ліщин
Наступна стаття
Чернігівське Полісся: ліси і болота Міжрічинської Пущі

Цієї середи каталися дивитися волинські замки. Волинь - то була біла пляма на мапі Західної України, знайомство з якою я завжди відкладав "на потім". А до цього її пізнання обмежувалося для мене Луцьком, Дубно і ще декількома пунктами на півночі Тернопільщини і Хмельниччини. На цей раз вирішити проїхатися трасою Київ-Чоп, встигли подивитися 6 пунктів, з замками, які раніше не бачив. Дуже повезло з погодою: це був єдиний день, коли було сонечко. А справжнім подарунком став сніг, від якого ми вже встигли відвикнути в Києві.

Враховуючи короткий світловий день, виїхали з Києва в 4:30 ранку. Першому пункті (Гощі) були близько 9 ранку. З останнього пункту (Олики) виїхали близько 17:30 і в 22:30 повернулися до Києва. Дороги на маршруті в цілому були добрі. Жахлива дорога - з Гощі до Острога, і з Острога до Новомалина.

Першою була Гоща, мимо якої проїзжав десятки разів, але заїхав вперше в житті. Тут зберігся спотворений совітами палац Ленкевичів-Валевських у стилі швейцарських шале.

Попри радянські спотворення основна фішка палацу - дерев'яні перекриття, таки зберіглися. Погодьтесь, фахверки в Україні зустрінеш не часто.

До Острога їхали довго, дорога погана - це не сказати нічого. По дорозі оглянули дерев'яну церкву в поліському стилі в селі Вільбівне:

Острог - старовинне місто, що дихає історію. Тут зберіглося багато історичних пам'яток минулих століть, велика частина яких знаходиться у досить доглянутому стані. Це можна, передусім сказати про замок князів Острозьких, яким можна насолоджуватися як ззовні, так і з середини. Вежа Мурована і Богоявленська церква:

Друга замкова башта - Кругла:

Богоявленська замкова церква у стилі православної готики - головний фамілійний храм князів Острозьких:

Відносно добре зберіглася частина міських укріплень. Відреставрована Луцька брама виглядає ідеально, в середині - музей:

Інша брама, Татарська - в напівзруйнованому стані:

До наших днів дожила будівля великої синагоги, яка стоїть пусткою:

По залишкам інтер'єрів можна лише здогадуватися про її колишню велич:

Костел монастиря капуцинів на території Острозької академії:

З Острога поїхали оглядати руїни замку в Новомалині, до яких - близько 12 кілометрів шляху, який важко назвати дорогою. З дороги на Новомалин відкривається гарний вид на Межиріцький монастир:

Від замку Малинських зберіглися лише мальовничі руїни:

Але каплиця Новомалинського замку вражає і до сьогодні:

На зворотному шляху заїхали в Межиріч. Ансамбль Межиріцького монастиря - це справжній укріплений замок з мурами і баштами. Поруч з ним - старосвітська піч 17 століття.

Троїцька монастирська церква:

Після цього був марш-бросок на захід Рівненської області в містечко Клевань, де частково зберігся замок князів Чарторийських:

Найцікавіша деталь замку - віадук, що веде до замкової брами:

В містечку є потужний костел Благовіщення 1630 року. На жаль, до нього важко підібратися: він оточений парканом, а вхід не територію зачинений.

Від Клевані недалеко до Олики, але це вже Волинська область. Олика зустрічає Луцькою брамою - єдиним збереженим фрагментом колись потужних міських укріплень:

Олика знаменита відносно добре збереженим комплексом замку Радзивілів, який я давно мріяв побачити:

На території замку - психіатрична лікарня, але її пацієнти - лояльні до небагаточисельних туристів.

Напроти замку - один з найбільш вражаючих костелів, які колись доводилося бачити - колегіальний храм св. Трійці, збудований у 1635-1640 роках у стилі римського храму Іль-Джезу:

Оформленням костелу можна насолоджуватися годинами. Знаю, що інтер'єри храму - не менш цікаві. Ми намагалися потрапити всередину костелу за допомогою місцевих мешканців, але зусилля ні до чого не призвели.

Поруч з колегіальним костелом знаходиться костел святих Петра і Павла - один з найстаріших костелів Волині, побудований у 1460 році:

Фінальним акордом подорожі став Тунель кохання поблизу Клевані. Літні і осінні його фото бачили всі. А я покажу, як він виглядає взимку:

Найближчим часом докладно розповім про кожний пункт подорожі окремо. Дивіться також: Зимова Волинь-2010

Попередня стаття
Ліщин
Наступна стаття
Чернігівське Полісся: ліси і болота Міжрічинської Пущі

Коментарі

> Найближчим часом докладно розповім про кожний пункт подорожі окремо. Ждём с нетерпением )
Можна подумати, що я напишу щось нове, чого немає на сайті "Замки и крепости" :)))
Цікаво, дякую:)
Пам'ятаю цю браму Татарську - проїжджали коло неї якось дорогою. А ще в цих краях дичини всякої - купа. Цього січня величезного дикого кабана мало не зачепили машиною вночі. Спокійно переходив трасу:)
Тю, а ми лише білку бачили, і більше нікого :)
значить ваш кабан ще на вас чекає :))
Сподіваюсь, коли кабан нас чекатиме, ми будемо на машині, а не пішки :)
Там много чего нет ) К сожалению, там пока больше пустых страничек, чем заполненных ) И уж тем более там нет свежих зимних фото волынских твердынь ;)
З фотами обіцяю допомогти :)