Тернопільська область

Залужжя – цікаве село на захід від Збаража. В центрі села – стара церква, занедбаний костел і старий млин, а на околиці на Монастирській гори – Преображенська церква (1600 рік), про яку я вже писав. А ще далі – руїни Старозбаразького замку. Від автостанції у центрі Збаражу до приміського села веде вулиця Лесі Українки. Дорога поступово піднімається угору, краєвиди навколо по-тернопільськи гарні: вид на Збараж, довколишні пагорби, долину річки Гнізна. При дорозі – статуя святого: Дуже сподобався старий кам’яний будиночок на межі Збаража і Залужжя. Чимось нагадав вірменські будиночки і вірменському кварталі Кам’янця: На початку села –...

Також дивіться: СТАРИЙ ЗБАРАЖ ЗБАРАЗЬКИЙ ЗАМОК У Збаражі пам’яток не так багато, як зазначено в реєстрі. Немає будинку товариства «Сокіл» (а наверне, гарний був!), комплексу монастиря філіціанок (залишки перебудовано під страшний совковий кінотеатр), багатьох кам’яниць в центрі навколо колишнього Ринкового майдану. Два «палаци» в центрі зовсім на палаци не схожі, а стара оборонна синагога перебудована та пристосована під виробничі потреби. Не можу сказати, що місто не сподобалося. Дуже сподобалося, але я очікував віз Збаража значно більшого. Тому й із розповіддю якось не склалося. Замість неї – великий фоторепортаж з мінімальною кількістю...

Назва міста іноді насторожує тих, хто вперше її чує. Не менше лякає вона і мешканців Чорткова, які навіть намагалися підняти питання про перейменування його на більш богоугодну назву – Богородичне. А дарма, нічого «диявольського» у назві цього подільського містечка немає: вважається, що вона походить від одного з перших власників Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев’яний замок. Хоча, і це лише здогадки: ще у 1427 році поселення згадується як Чартковіце, що було власністю Прадонтича і належало до Теребовлянського повіту. То ж таємницю назви ще належить розгадати майбутнім поколінням. А головне — «чортову» назву з...

Дивіться також: ЗБАРАЖ Як я вже писав, перший збаразький замок існував у місці, де сьогодні знаходиться село Старий Збараж, і був зруйнований татарами у 1589 році. У 1602 – 1605 році власник навколишніх земель Христофор Збаразький, перебуваючи у Венеції, замовив проект нового замку відомому італійському архітектору Вінченцо Скамоцці. Проект замка в Збаражі Скамоцці описав у відомому трактаті «Ідея загальної архітектури» (Венеція, 1615 р.). Відповідно до розробленого проекту це мав бути великий триповерховий палац, у плані - видовжений прямокутник з внутрішнім двориком та бастіонами на рогах споруди. Виступ його центральної частини мав бути...

Легендарний Збараж пішов саме звідси. Це сьогодні любителі старовини щорічно святкують відкриття туристичного сезону у збаразькому замку в центрі міста. Але більш ніж півтисячі років тому фортеця знаходилася зовсім не тут, а на одному з сусідніх пагорбів в декількох кілометрах на південний захід від сучасного Збаражу. Перша згадка про Збараж (сучасний Старий Збараж) датується 1211 роком. Але ще задовго до того він був одним з найбільш укріплених удільних центрів Галицько-Волинського князівства. До 1219 року Збараж належав польському королю Лешку Білому. Приблизно тоді його дерев’яні укріплення зруйнували орди Батия. Перший мурований замок...

Вишнівець тут На протилежному березі річки Горинь, що фактично є кордоном між Галичиною і Волинню, лежить старовинне село Старий Вишнівець. Саме тут в 1395 році новгород-сіверським князем Дмитром Корибутом було збудовано перший замок, що являв собою земляні укріплення. Від замку не залишилося й сліду, але сьогодні долину річки прикрашають мальовничій руїни кармелітського монастиря. Кляштор кармелітів босих заснував у 40-ві роки XVII століття власник Вишнівця Ярема Вишневецький. Як відомо, він перших з роду прийняв католицизм і був його ревним захисником. Тому цілком зрозумілим було його рішення щодо побудови поруч з родинним маєтком...

Ми прибули до Вишнівця раннім зимовим ранком, коли містечко ще спало. Було дуже холодно і темно. atanoissapasicheslavetsmartinbrest. та відправилися до замку аа таксі, а ми з і andreamster , яких щойно зустріли на автостанції вирішили прогулятися до замку пішки, оглядаючи пусті вулички і небагаточислені пам’ятки колиски українського козацтва. Перший замок був зовсім не там, де сьогодні стоїть палац Вишнівецьких. Земляні укріплення, що перше згадуються у 1395 році, були збудовані сином литовського князя Ольгерда, новгород-сіверським князем Дмитром Корибутом на правому березі Горині, на місці сучасного села Старий Вишнівець. Побудову ж...

Село Розгадів Зборівського району Тернопільщини знаходиться на самому кордоні із Золочівським районом Львівської області. Відразу за кордоном – Поморяни із своїм замком та рядом архітектурних пам’яток, а на південь – Бережанщина. Розгадів вперше згадується у 1494 році. Відомо, що в дорадянський період тут діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», «Хліборобський вишкіл молоді». А ще, село – батьківщина поета, композитора та січового стрільця Романа Купчинського. В Розгадові знаходиться садиба батьків митця, і якій відкрито музей. Головна цікавинка Розгадова – дерев’яна церква Святої Параскеви. Вона дійсно незвичайна: триверха, та...

Якщо ви подорожуєте автотранспортом з Бережан до Поморян чи Золочева, обов’язково будете проїжджати мальовниче село Урмань, розташоване над річкою Золота Липа. Перша писемна згадка про село датується 1385 роком, а сама назва має татарські корені. «Дрімучий ліс» - так можна перекласти на українську назву цього опільського поселення. В Урмані варто зупинитися хоча б на 15 хвилин, що оглянути стару тризрубну дерев’яну церкву і скульптуру Божої Матері поруч з нею. Церква Петра і Павла зведена у 1668 році на, про що каже нам надпис на налічнику двері. Сам храм зведений на Покутті (Прикарпаття) та перевезений пізніше до Урмані. Для тих, кого...

Жодна з руїн так не вразила мене у минулому році, як костел у Біщі. Дивлячись на рештки старого оборонного костелу Успіння Діви Марії сьогодні уявляю, яким довершеним було це диво декілька століть тому, коли стояло у повній своїй красі. Та, навіть, зараз, у такому вигляді, храм у селі Біще для мене – найулюбленіша пам’ятка костельної архітектури після костелу Станіслава у Чорткові. Важко уявити, що колись Біще було містом у повному сенсі цього слова, яке мало три храми. А сьогодні це - звичайне маленьке село Бережанського району з населенням трохи більше 500 мешканців. Коли виникло Біще і звідки ця дивна назва – достеменно невідомо. У 30-х...

Подорожуючи з Бережан до Біща випадково помітили з Ніком вельми симпатичний костел-капличку у селі Надрічне. Будь-які пошуки інформацію про пам’ятки в Інтернеті і літературі не дали результатів. Костел-загадка відсутній навіть в переліку місцевих пам’яток.

Село Лісники знаходиться відразу за Бережанами по трасі на Рогатин і входить до складу Бережанської міської ради. Відомо, передусім, урочищем Монастирок – культовим місцем це з поганських часів. Перша згадка про монастир в урочищі – 1320 рік. З 1530 році поселення Лісники, як і всі околиці Бережан, переходять у власність магнатів Синявських. Починаючи із XVII століття урочищем монастирок опікуються ченці Василіанського чину, які щорічно на свято Преображення проводять тут відпусти. Остання служба відбулася в урочищі у 1941 році. Тоді до віруючих звернувся бережанський декан отець Бачинський, промовивши: «Моліться люди, червоний кат...