Бережанський район

Бережани – одне з найдавніших українських поселень. «Бережани» - так називали людей, що селилися в цій місцевості з прадавніх часів. Мовознавець М.Янко пов’язує назву поселення із давньоруським словом «бережина», яке означало «пологі береги річок із сіножатями». Перша документальна згадка про місто належить до 1375 році, але історія Бережан, як поселення, почалася ще у княжі часи: через місцевість проходив шлях від Львова до Теребовлі – колишньої столиці Теребовлянського князівства. Саме 1375 року угорський намісник Владислав Опольчик, що йменував себе не інакше, як «Божою милостю пан і дідич Руської землі» передає Бережани у власність...

Передмістя Адамівка виникло у 1584-році на південній околиці Бережан. Головною цікавинкою Адамівки є стара дерев’яна церква Святого Миколая, яка має дійсно поважний вік. Церкву звели у 1691 році, і з того часу Миколаївський храм був центром церковного братства в південному передмісті Бережан, заснованого у 1600 році. За легендою, церкву привезли з Гуцульщини, де її виміняли на зерно та хліб. До наших днів церква дійшла майже у первісному вигляді. Єдине, що не дає змоги насолодитися її прикрасами у повному обсязі, це вкриті оцинкованим залізом верхи. Церква є тридільною, а її баня має досить складну форму і складається із двох заломів –...

Якщо ви подорожуєте автотранспортом з Бережан до Поморян чи Золочева, обов’язково будете проїжджати мальовниче село Урмань, розташоване над річкою Золота Липа. Перша писемна згадка про село датується 1385 роком, а сама назва має татарські корені. «Дрімучий ліс» - так можна перекласти на українську назву цього опільського поселення. В Урмані варто зупинитися хоча б на 15 хвилин, що оглянути стару тризрубну дерев’яну церкву і скульптуру Божої Матері поруч з нею. Церква Петра і Павла зведена у 1668 році на, про що каже нам надпис на налічнику двері. Сам храм зведений на Покутті (Прикарпаття) та перевезений пізніше до Урмані. Для тих, кого...

Жодна з руїн так не вразила мене у минулому році, як костел у Біщі. Дивлячись на рештки старого оборонного костелу Успіння Діви Марії сьогодні уявляю, яким довершеним було це диво декілька століть тому, коли стояло у повній своїй красі. Та, навіть, зараз, у такому вигляді, храм у селі Біще для мене – найулюбленіша пам’ятка костельної архітектури після костелу Станіслава у Чорткові. Важко уявити, що колись Біще було містом у повному сенсі цього слова, яке мало три храми. А сьогодні це - звичайне маленьке село Бережанського району з населенням трохи більше 500 мешканців. Коли виникло Біще і звідки ця дивна назва – достеменно невідомо. У 30-х...

Подорожуючи з Бережан до Біща випадково помітили з Ніком вельми симпатичний костел-капличку у селі Надрічне. Будь-які пошуки інформацію про пам’ятки в Інтернеті і літературі не дали результатів. Костел-загадка відсутній навіть в переліку місцевих пам’яток.

Село Лісники знаходиться відразу за Бережанами по трасі на Рогатин і входить до складу Бережанської міської ради. Відомо, передусім, урочищем Монастирок – культовим місцем це з поганських часів. Перша згадка про монастир в урочищі – 1320 рік. З 1530 році поселення Лісники, як і всі околиці Бережан, переходять у власність магнатів Синявських. Починаючи із XVII століття урочищем монастирок опікуються ченці Василіанського чину, які щорічно на свято Преображення проводять тут відпусти. Остання служба відбулася в урочищі у 1941 році. Тоді до віруючих звернувся бережанський декан отець Бачинський, промовивши: «Моліться люди, червоний кат...

У 1530 році Синявські отримали у власність Бережани і збудували замок. Пізніше, в двох кілометрах від міста магнати облаштували собі резиденцію. Місце вибрали по-справжньому райське: серед мальовничих опільських пагорбів в оточенні дрімучих лісів. І назва місцевості була і є відповідною – РАЙ. Достеменно невідомо, коли Синявські збудували в Раю свій перший мисливський будиночок, але відомо, що він був дерев’яним, а від його багатства впадали у захват перші особи держав. Тут бували і московський імператор Петро І разом з Іваном Мазепою, і ватажок угорського антигабсбургзького повстання Ференц Ракоци, поети Богдан Лепкий і Маркіян Шашкевич...