Україна

Перший візит до Мельниці-Подільської у 2010 році був незапланованим. Сюди ми попали випадково, намагаючись знайти дорогу від Кудринців до Збручанського. Тому й не присвячували багато часу огляду місцевих пам’яток, обмежившись п’ятихвилинної зупинкою в центрі містечка. Вдруге, у 2015 році мені пощастило оглянути Мельницю більш детально. Мельниця-над-Дністром (саме так називалося містечко до 1940 року) розташоване на півдні Борщівського району на березі Дністра і вперше згадується у 1493 році. Хоча, ця дата спірна: в різних джерелах згадується і 1615 рік, і, навіть, XII століття. Якщо дійсно так, то цілком логічно, що всередині XIV століття...

Дорога, що веде з Кам'янця-Подільського до Чорткова, містить безліч цікавих об'єктів. Навіть сказав би, що це - найцікавіша дорога на Поділлі. Скала-Подільська, Борщів, Озеряни, Колиндяни, Лосяч, Бурдяківці - місця з багатьма пам'ятками, куди тягне знову і знову. Не виключення з цього переліку - село Шманьківчики (близько 700 мешканців), що розташувалося на річці Нічлаві між Чортковим і Колиндянами. В селі знаходиться цікавий палац у закопанському стилі. Вперше Шманьківчики згадуються у 1643 році. За переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця Шманька. Гарний одноповерховий напівдерев'яний палац був збудований у 90-ті...

Існують дані, що городище з невідомою назвою на місці сучасних Кудринців існувало ще за часів Київської Русі. Неподалік від села проходить Траянів вал 20 метрів завширшки і 2 – 2,5 метри заввишки. Поселення з назвою Кудринці відомо з кінця XV століття. У 1518 р. польський король Сигізмунд на прохання власника Миколая Гербурта та його дружини Єлизавети надав Кудринцям право на два щорічних ярмарки та щотижневі торги. Місце було доволі небезпечним: неподалік проходив Волоський шлях і кордон з Молдавією. Татарські і волоські набіги були систематичними. Тому на початку XVI століття власник Кудринців польський політичний діяч Ян Щенсний Гербурт...

Давно об'їздивши майже все в околицях Кам'янця-Подільського, відвідання Рихти завжди відкладав "на потім". Це "потім", нарешті, відбулося на травневі вихідні у 2015 році. Маленьке подільське село розташоване на обох берегах річки Жванчик. В селі зберігся замок Гумецьких (4 башти), палац Підвисоцьких та водяний млин. Рихту зручно оглядати по дорозі з Кам'янця до замку в Кудринцях. Але майте на увазі, що 12 кілометрів жахливої дороги від Кам'янця до Рихти займуть не менше півгодини. Перша назва поселення - Новосілка. Назву Рихти-Гумецькі село отримало у в середині XVI ст. році, коли стало власністю Войцеха Гумецького. Ще до того, у 1507 році...

Кожний, хто їде з Великої України в столицю Поділля - Кам'янець, обов'язково проїжджає Дунаївці - районний центр Хмельниччини. Дунаєвеччина багата на пам'ятки палацово-паркового мистецтва: Маліївці, Кривчик, Голозубинці, Великий Жванчик та багато інших сіл із залишками панських садиб. В самих Дунаївцях таких маєтків аж два: один належав шляхтичу Скибневському, інший - адміралу Завойку. Вперше містечко згадується у 1403 році. У 1577 році Дунаївці перейшли у власність Ельжбети Лянцкоронської з роду магнатів Гербуртів, яка була дружиною галицького каштеляна Станіслава Лянцкоронського. Стараннями Ельжбети у 1592 році Дунаївці отримали від...

Багато років з незрозумілих для себе причин я відкладав поїздку до Меджибожу. Лише влітку цього року довелося нарешті на власні очі побачити другу за величчю фортецю на Поділлі. Автобуси з Хмельницького ходять з двох автовокзалів, але більшість з них зупиняється на трасі Хмельницький-Вінниця в селі Требухівці, звідки до Меджибозького замку йти більше двох кілометрів пішки. Замок в Меджибожі розташований у північно-східній частині містечка на невисокому пологому мисі, що підноситься на 15 м над колись багнистою заплавою при злитті річок Буг і Бужок. У плані - це видовжений багатокутник, звернений східним гострим кутом до заплави. Початкові...

початок розповіді про Бердичів дивіться тут Фортеця-монастир кармелітів босих – головна і найвідоміша пам’ятка Бердичева. Завдяки величній бароковій архітектурі у поєднанні з оборонними спорудами та мальовничим місцем розташування на пагорбі над розливом річки Гнилоп’ять комплекс не поступається за величчю найвідомішим католицьких кляшторам на території колишньої Жечі Посполитої. Це і до сьогодні одне з найголовніших місць паломництва у католицькому світі – тут знаходиться шанована серед католиків ікона Бердичівської Божої Матері. Приєднуйтесь до моїх авторських подорожей найгарнішими куточками українського Поділля! Розклад турів на цей рік...

На ці вихідні вперше в життя побував на Сумщині. Відкрив багато нового: єдина справжня ратуша на Східній Україні, невідоме нікому містечко Миропілля на укр.-рос. кордоні з безліччю архітектурних шедеврів, козацькі церкви і панські садиби. Суми - надзвичайно вразили, один з найцікавиших обласних центрів, які доводилося бачити. Лебедин і Тростянець - можуть сміливо конкурувати із старовинними західноукраїнськими містечками. Маршрут був такий: Охтирка - Тростянець - Суми - Баси - Лебедин - Запсілля - Миропілля. Почалось з того, що всю ніч слухав в поїзді монолог сусіда-шазофреника, шкарпетки якого смерділи на весь вагон. А весь день їздив по...

Велике село Іваньки - зовсім поруч з відомими усім Буками. Сюди можна заїхати пообідати (бо в Буках немає де це робити), а також подивитися місцеві цікавинки - млин, церкву, цукровий завод та садибу. Перша згадка про Іваньки - 1594 рік. У 1613 році поселення було позначено на карті Великого князівства Литовського. У 1622 році Іваньки згадується у рішенні Люблінського трибунального суду між Федором Шандировським (позивачем) і землевласником Адамом Калиновським (відповідачем): «підданих з маєтку села Тростянця у воєводстві Брацлавському, які з дружинами та майном втекли до наново заселюваної слободи на території маєтку сторони відповідача —...

Легедзине - село між Уманню і Тальним. Біла села існувало велике трипільське поселення загальною площею понад 450 гектарів. У 2002 році тут було створено історико-культурний заповідник «Трипільська культура», до якому, крім Легедзина, увійшло 11 поселень трипільської культури. В Легедзині відтворено трипільські житла в натуральну величину. Коли припинилося державне фінансування заповідника, його директор Владислав Чабанюк почав самотужки шукати способи завершення інтер’єрних робіт у реконструйованих трипільських оселях і порятунку їх від руйнації. Для кожного літа організовуються так звані «трипільські толоки». Допомогти заповіднику...

Село Жабокрич (колись - містечко) - ще один маловідомий куточок Східного Поділля. Розташований в Крижопільському районі неподалік від Соколівки. Жабокрич, як і Соколівка, належав магнатам Бжозовським, яким мали тут резиденцію, якf частково зберіглася. Також від Бжозовських в Жабокричі залишилася симпатична класицистична Михайлівська церква. Оскільки Жабокрич був, переважно, єврейським містечком, збереглася і синагога. Поселення Жабокрич виникло, орієнтовано, в кінці XV - на початку XVI ст. У 1559 р. польський король, подтвер­ждая шляхтичам Жабокрицким їх володіння "батьківщиною" у Брацлавском повіті, згадав Жабокрич серед інших "сіл". А...

Село Савинці (Тростянецький р-н) знаходиться на роздоріжжі найжахливіших на Вінниччині доріг, які ведуть до найгарніших та тій самій Вінниччині панських резиденцій. На схід - Верхівка, на захід- Соколівка, на північ - Капустяни. Як і сусідня Соколівка, Савинці належали родини Бжозовських. Палац в Савинцях, якій належав цій родини, не зберігся. Проте сьогодні в селі можна побачити чи не найархаїчнійший дерев'яний млин на теренах України, що стоїть на річці Бережанка. Щось подібне доводилося бачити хіба що в нормандському містечку Вернонне.