Рихта

16.07.2015

Давно об'їздивши майже все в околицях Кам'янця-Подільського, відвідання Рихти завжди відкладав "на потім". Це "потім", нарешті, відбулося на травневі вихідні у 2015 році. Маленьке подільське село розташоване на обох берегах річки Жванчик. В селі зберігся замок Гумецьких (4 башти), палац Підвисоцьких та водяний млин. Рихту зручно оглядати по дорозі з Кам'янця до замку в Кудринцях. Але майте на увазі, що 12 кілометрів жахливої дороги від Кам'янця до Рихти займуть не менше півгодини.

Перша назва поселення - Новосілка. Назву Рихти-Гумецькі село отримало у в середині XVI ст. році, коли стало власністю Войцеха Гумецького. Ще до того, у 1507 році, тодішні власники Лянцкоронські збудували на високому скелястому правому березі Жванчика укріплення. Є дані, що в середині XVI ст. поселення належало якомусь Радецькому до того, як належало Лянцкоронським. Деякі джерела приписують будівництво замку Войцеху Гуменькому, якому у 1596 році продала село (тоді ще - Новосілку) Ельжбєта Лянцкоронська.

Новий власник Войцех Гумецький мав титул стольника подільського і писаря гродського кам'янецького. Рихта була родинним гніздом Гумецьких протягом півтора століття. Рихтинський замок був побудований, як регулярний, прямокутний в плані і складався з чотирьох кутових п'ятигранних башт та мурів, що їх з'єднували.

Замок постраждав під час турецького панування на Поділлі наприкінці XVII століття. Була зруйнована північна башта. Але на початку XVIIІ століття замок відновив син Войцеха Стефан Гумецький, який з 1698 до 1715 року був полковником королівської артилерії, а з 1706 до 1736 року, тобто до смерті - подільським воєводою та дипломатом.

Сьогодні від замку залишилися всі 4 башти із залишками оборонних мурів, які всі знаходяться на обійстях місцевих мешканців. Краще зберіглася пізня, північна башта, в якій місцевий батюшка влаштував комору. Башта прямокутна, двоярусна, накрита невисоким дахом, має стіни 1,5-1,65 метрів завтовшки. В першому та другому ярусах збереглись невеликі бійниці з розширювальними по обидва боки щоками. В західній стіні вбудований камін, а зовнішні стіни ще зберігають штукатурку. У свій час вежу прикрашав сонячний годинник.

Три інші башти належать до першого етапу побудови замку, також п'ятигранні в плані з гострими кутами. Колись дахи були вкриті наметами з ґонтовим перекриттям. Оборонні мури, які їх з'єднували, мали дерев'яні галереї на консолях, по яких відбувався перехід між ними. В одній з башт Стефан Гумецький влаштував костел.

Після смерті Стефана Рихта відійшла його молодшому сину Юзефу Гумецькому. Але ні старший син Стефана - Ігнацій, ні молодший - Юзеф, дітей не мали. Тому після сметрі Юзефа Рихту отримала його племінниця Малаховська. Вона продала маєток Яну Тшецеському, з 1815 року Рихта належала Францішеку Плонському, з 1848 року - Герману Головинському, який шляхом спадщини передав її своєму зятю Костянтину Підвисоцькому - митцю, колекціонеру старовини, критику і історику.

Підвисоцький розібрав частину замкових мурів і на протилежному березі Жванчика побудував двоповерховий палац, поруч з яким було закладено парк.

В період Головинських-Підвисоцьких рихтинській замок і палац були осередками літературного життя подільських поляків. В Рихті бувало чимало художників і літераторів, зокрема Міхал Грабовський, Олександр Верига-Даровський, Юзеф Ігнацій Крашевський - найплодовитійший письменник за Книгою рекордіі Гіннеса, який написав 232 романи у 455 томах. В новому палаці Підвисоцький зібрав бібліотеку з 4 тис. стародруків, серед яких були брестське видання Біблії 1568 року, видання віртуальної Міньковецької держави, рукописи-листи, рукописи спогадів, книги універсалів, урядові акти, родинні архіви давніх родів, історичні документи.

Після смерті Костянтина Підвисоцького Рихта перейшла дочці до його доньки Емілії. Інша частина села на лівому березі Жванчика належала по черзі Тржецьким, Белінським, Галицьким, Левицьким, Бахталовським, Рожаловським. Останнім власником був пан Калінін. На початку ХХ століття власник Рожаловський влаштував в палаці лікарню. Нині тут розташована сільська амбулаторія.