Зізнавайтеся, ви мрієте про Африку, про справжнє сафарі та про озера червоного кольору? Звичайно, що мрієте)) Тільки ось далеко не кожний зможе хоч раз в житті побувати на чорному континенті. І не лише тому, що це – найдорожчий регіон. А ще й тому, що багато хто боїться невідомості, небезпек і складнощів, а цього в Африці – на кожному кроці.
То ви б хотіли відчути справжні африканські емоції? Без ризиків і витрачання декількох тисяч доларів? Побувати на такому ж сафарі, як в Кенії? Чи покупатися в такому ж червоно-рожевому озері, як в Сенегалі? А ще – побачити пустелю і водоспади (щоправда, не такі великі, як пустеля Сахара чи водоспад Вікторія)? То вам – на південь України, у безмежні таврійські степи!
Особисто в мене давно не було таких яскравих вражень від подорожей рідною Україною. Людину, яка відвідала 65 країни на 4 континентах і бачила такі дива, які 99% людей навряд чи колись побачать, мало чим можна здивувати. Але Херсонщина – здивувала. В цьому матеріалі я проведу вас по найцікавішим місцям цього малорозкрученого регіону і дам практичні поради, як зробити подорож туди більш цікавою, насиченою і комфортною.
Африканське і українське сафарі: в чому різниця?
Чи можна вважати, що фотосафарі в Асканія-Нова поступається популярним африканським розвагам? І так, і ні.
Плюси сафарі в Асканії:
1. Гарантовано побачити тварин.
На відміну від сафарі в африканській савані, де побачення з дикими тваринами вам ніхто не гарантує, у степах Таврії ви гарантовано побачите декілька видів тварин, серед яких зебри, антилопи двох видів, бізони, буйволи, сайгаки, коні Пржевальського. В Африці ви можете декілька годин колесити по савані, і побачити лише здалеку зебру чи жирафа.
2. Побачити тварин зблизу.
В Африці тварини не підходять близько до автомобіля. Роздивитися їх добре можна хіба що через бінокль, а про якісні фото можна навіть не мріяти. В Асканії вас підвезуть до тварин на відстань до декількох десятків метрів (або навіть до декількох метрів)! А деякі з них (коні Пржевальського та антилопи) взагалі будуть підходити до вас і просити, щоб ви їх годували чи гладили.
3. Коштує в десятки разів дешевше.
Найскромніші сафарі в Африці починаються від 100$ за людину. Але, як правило, вони коштують декілька сотень доларів. Додайте сюди ще мінімум 2000$ добирання та проживання. Вартість сафарі в Асканія-Нова – всього 150 гривень з людини (менше 5$).
4. Відчуваєш себе в безпеці.
Малярія, жовта лихоманка, антисанітарія і відсутність комфорту – звичайні супутники у подорожі Африкою. В нас цього всього немає, а в самій Асканії є комфортний і недорогий готель.
Мінуси сафарі в Асканії:
1. Обмежені види тварин.
Тут ви не побачити слонів, жирафів, левів, бегемотів та крокодилів. Щоправда, вам і в Африці ніхто не прогарантує, що ви їх побачите.
2. Обмежена територія заповідника
3. Відсутність африканської атмосфери і екзотики.
Але ж ви вже зрозуміли, що плюси – переважають!))
Як доїхати
Базою подорожі буде містечко Асканія-Нова. Навколо нього розташований однойменний заповідник, тут починається сафарі. В самому містечку – чудовий дендропарк і просто фантастичний зоопарк.
Власне авто
До Асканії-Нова є дві дороги:
- добре відремонтована – з боку райцентра Чаплинки (траса Херсон-Сімферополь);
- жахлива і вщент розбита – з боку Новоолексіївки (траса Харків-Сімферополь).
Обидва шляхи мають плюси і мінуси. Хоч дорога через Чаплинку і далі, на Нову Каховку і Херсон – відносно добра, за Новою Каховкою у бік Нікополя, Кривого Рогу та Дніпра вона вбита. І навпаки, якщо дорога через Новоолексіївку жахлива, то траса Харків-Сімферополь – відносно добра.
Громадський транспорт
Рейсові автобуси з Херсона до Асканії-Нова їздять чотири рази на день. І ще раз на день – автобус з Генічеська. Подивитися розкладі купити квитки можна на сайті https://busfor.ua.
Де зупинитися
Тут вибір невеликий, але достойний. Готель Канна – єдиний готель Асканія-Нова. Стандартний номер коштує 650 грн. на добу, покращений номер з кондиціонером – 720 грн. Номера просторі і з усіма зручностями. Біля готелю – декілька кафе, продуктовий магазин, вхід в зоопарк і дендропарк.
Сайт готелю: http://kanna-hotel.com.ua
Забронювати номер в готелі можна на сайті https://www.agoda.com
Асканія-Нова: чим зайнятися?
Асканія-Нова – дуже компактне поселення, яке фактично знаходиться на території заповідника. Вже, що необхідно туристу, знаходиться в радіусі 200-300 метрів: готель Канна, автостанція, магазини, кафешки, вхід до дендропарку та зоопарку.
Про сам заповідник і його історію я розповідати не буду. Ви це легко можете самі знайти в інтернеті. Хоча його засновник Фрідріх Фальц-Фейн – це приклад людини, як жила, створювала і вкладала усі свої статки в майбутнє нашої держави (тоді ще не підозрюючи, що така держава буде), у збереження її природи і створення туристичного потенціалу.
Натомість, я зосереджусь на головних цікавинках біосферного заповідника і дам поради, як не пропустити найцікавішого.
1. Дендропарк Асканія-Нова
Вхід до дендрологічного парку – безкоштовний, якщо ви хочете оглядати його самостійно. Якщо бажаєте екскурсію у супроводі екскурсовода, то її можна придбати в касах заповідника біля входу в зоопарк за 70 гривень з людини (діти – 50 грн.).
Дендропарк має багато входів і виходів, але я раджу зайти всередину з боку готелю Канна біля новозбудованої церкви.
Заповідний парк в Асканії зустрічає неоготичною брамою. За нею ми побачимо башту, обсаджену з усіх боків виноградником. Башта нагадує оборонні замкові вежі. Башта – це частина неоготичного комплексу будівель, створених наприкінці ХІХ століття і стилізованих під середньовічний замок.
Пішохідна стежка невдовзі приведе до рукотворного ставка з маленьким острівцем. Ні березі ставки влаштовані штучні гроти.
За озерцем – велика галявина, посеред якої, немов приводи, вишукалися шість ялин. Далі буде багато цікавих алей з різними видами дерев: пірамідальні дуби, кримські сосни, клени, ясені.
Парк дуже великий, по ньому можна гуляти годинами.
Чим не Кенія?
2. Зоопарк Асканія-Нова
Ви не знайдете кращого зоопарку з Україні ніж той, що розташований в Асканії. Тварини живуть ту не у клітках, а у великих вольєрах. Умови їхнього життя максимально наближені до природних. Алеями зоопарку вільно гуляють павичі і фазани.
Спочатку відвідувач потрапляють до великого орнітопарку (парку птахів), де можна побачити вінценосних і степових журавлів, дрохву, лебедів, гусей, рожевих фламінго.
В основній частині зоопарку у великих вольєрах представлено багато представників фауни з багатьох континентів. Серед них, страуси (африканські і Ему), олені, гуанако, лами, гірські козли, буйволи, яки, зебри, коні Пржевальського і багато інших.
Квиток до зоопарку коштує 80 грн. (діти – 50 грн.).
3. Сафарі в Асканії-Нова
Про всі переваги асканійського фотосафарі я вже писав вище. Це – найкращий спосіб познайомитися з дикою природою. Те, що це буде одним з найкращих вражень за все життя, не може бути навіть сумніву!
Щоб записатися на сафарі, треба зателефонувати за декілька днів до приїзду в дирекцію заповідника за телефонами: (05538) 6-12-86; (099) 656 23 44.
Сафарі проводяться з 1 квітня по 10 листопада 2019 року групами по 10 людей на позашляховику з відкритим кузовом. Вартість – 120 гривень з людини, або 1200 грн. з машини. Можна брати машину не на 10, а не меншу кількість людей, тоді доведеться заплатити більшу суму за одну людину. Тривалість екскурсії – 2 години.
Територія заповідного степу, на якій проводиться сафарі, складає 2320 гектарів. Вона поділена на декілька секторів (загонів), які розділені між собою сіткою, щоб дикі тварини різних видів не перетиналися між собою.
В першому загоні, який розташований на краю Великого Чапельського поду, ми побачимо зебр, антилопу-канна, поні, віслюків, ланей. Поні, віслюки і антилопа будуть самі до вас приставати, просити їх погодувати і погладити.
В окремому великому вольєрі живуть багато сайгаків.
В другому загоні – гаяли (індійські бики), ватуссі (африканські корови), буйволи та сірі українські бички.
В наступному загоні мешкають бізони. Доїхати до них на джипі не вийде, але разом з екскурсоводом до них можна підійти на безпечну відстань, щоб роздивитися їх.
На берег арику (штучної водойми) на водопій приходять коні Пржевальського, зебри та антилопи гну. Зебри досить полохливі, і навряд чи підпустять вас близько до себе. Коні дуже приставучі, будуть лізти до вас знайомитися. А ось з гну краще не зв’язуватися, вони непередбачувані. Краще спостерігати за ними на відстані.
Ну і зверніть увагу на справжній незайманий український степ! Він залишився лише тут, в Асканії.
Сайт заповідника Асканія-Нова: http://askania-nova-zapovidnik.gov.ua
Лемурійське (рожеве) озеро – Сенегал в українських степах
Це диво знаходиться на південь від села Григорівка Чаплинського району Херсонщини. Від Асканії це – приблизно 40 кілометрів на південь (координати: 46.241608, 33.736333). За своїми властивостями озеро нагадує Мертве море, а за кольором – озеро Ретба в Сенегалі.
За однією з легенд озеро утворилося після падіння військового літака у 70-ті роки ХХ століття. За іншою легендою – це залишки давнього Лемурійського моря.
Звідки ж такий рожевий колір? Вчені кажуть, що це – дія одноклітинних водоростей Дуналіелла солоноводна, які під дією сонця виробляють бетакаротин. Чим спекотніше літо, чим більше води випаровується з озера, тим більш насиченого кольору набуває вода в ньому. В насиченій сіллю воді неможливо утонути так само, як і у Мертвому морі.
Навколо озера влаштована зона відпочинку. Вхід коштує 50 гривень з людини. Кабінки і кіоски навколо викрашені в колір Лемурійського озера, що виглядає дуже гармонійно.
Але мало хто розуміє, що об’єкт створений штучно для туристів. Мало хто х тих, хто приїжджає сюди, знає, що зовсім поруч є ціле море з також з самою водою, пляжами і повною відсутністю туристів. Йдеться про велике озеро Сиваш. Про нього – буде у наступному розділі. Хоч Лемурійське озеро і розташовано поруч з Сивашом, до нього не підійдеш, бо затягне у трясину.
До речі, в самій Григорівці є старий костел, а навколо – неймовірні пейзажі з видами на безкрайні степи, поля та Сиваш.
Справжнє Червоне море
А зараз я розповім вам про одне таємне місце, яке ви навряд чи знайдете десь на планеті. Йдеться про частину озера Сиваш з червоно-фіолетовою водою. Називається це місце мисом Березіна (координати: 46.221711, 33.892882). Щоб його відшукати, треба повернутися назад до Григорівки і їхати на схід до села Іванівка. В Іванівці треба повернути праворуч і їхати грунтовими дорогами згідно навігатора 4 кілометри.
Ви опинитесь на березі Сіваша, де навколо – кілометри води червоного кольору! Озеро настільки велике, що не видно протилежного берега. Уздовж берега – гарний природний пляж. Щоправда, не обладнаний душем (беріть воду з собою, щоб змивати сіль). Навколо – ні душі!
На березі побачимо намиту з озера сіль, яка утворюється в кристали.
Найкраще сюди приїхати перед заходом сонця, щоб переконатися, що тутешні сансети – не гірше за африканські!
Олешківські піски – пустеля серед Європи
На відміну від попередніх цікавинок, ця локація – відносно розкручена. Найбільша пустеля Європи знаходиться неподалік від міста Олешки (колишній Цюрупінськ), її оточують села Великі Копані, Раденськ, Пролетарка, Подо-калинівка, Нова Маячка. Пустеля з усіх сторін обсаджена смугою соснового лісу, ширина якої становить від 2,5 до 4 кілометрів. Найвужчою ця смуга є біля села Великі Копані.
Щоб потрапити до пустелі, їдемо до залізничної станції Великі Копані. Від станції убік лісу йде вузенька стежинка, через яку проходимо важкопроходимі хащі приблизно півкілометра завширшки. Коли закінчуються хащі, починається сосновий ліс. Йдемо лісом приблизно 2 кілометри на північ. Незабаром ліс плавно переходить у пустелю. Далі рослинності стає все менше і менше, і починаються справжні бархани.
Що подивитися по дорозі?
Токівські водоспади
Якщо їхати на Херсонщину з Дніпра чи Кривого Рогу через Нову Каховку, то звернувши з траси Нікополь-Херсон неподалік від села Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області, можна побачити водоспади на річці Кам’янка (координати: 47.684210, 33.942888).
Каскад водоспадів довжиною 30 метрів має висоту у 6 метрів. Річка Кам’янка в цьому місці протікає крізь гранітні скелі і утворює мальовничий каньйон.
Зовсім поруч з водоспадами є колишній гранітний кар’єр, на дні якого утворилося озеро з бірюзовою водою. На озері облаштований пляж, а саме місце відпочинку реально нагадує Мальдіви (координати: 47.680706, 33.943768).
Церква від одеського архітектора Бернардацці
В селі Качкарівка (6 кілометрів від траси Нікополь – Нова Каховка) на високому березі Каховського водосховища височіє унікальна Покровська церква. Храм у неовізантійському стилі звели у 1912 році за проектом відомого одеського архітектора Олександра Бернардацці. Координати церкви: 47.093347, 33.744707.
Григоріє-Бизюків оборонний монастир з печерами
Залишки палацового монастирського, печери-катакомби з підземною церквою та фантастичні краєвиди Каховського моря – це село Червоний Маяк поблизу міста Берислав (координати: 46.952392, 33.605107).
Обитель заснована у 1781 році як Софронієва пустель, а у 1803 р. перетворена у монастир. Григоріє-Бизюків монастир входив у п'ятірку найбільш заможних монастирів імперії. Він був закритий в 1919 р. і роки радянської влади була зруйнована запорізька церква св. Григорія (1782 р.), Вознесенський собор (1894 р.), дзвіниця (поч. ХХст.). В 1992 р. монастир відновлений.
До нашого часу збереглися Спаська (Покровська церква), братський корпус і келії, залишки мурів з баштами, архієрейські палати, портал Вознесенського собору.
На березі Каховського водосховища можна знайти катакомби – печерні келії з підземною церквою XVIII ст., видовбані в товщі берегової скелі.
Середньовічна вежа Вітовта та садиба князя Трубецького
Містечко Козацьке від Нової Каховки відділяє Каховська ГЕС. Тут, на березі Каховського моря, зберіглися справжня середньовічна башта, садиба князя Трубецького і збудованим ним винзавод.
Якщо вірити карті Х.Радзивілла 1613 року, башту над Дніпром було зведено ще в часі великого литовського князя Вітовта, тобто у XIV столітті. Башта була зведена, як дозорна, і мала контролювати південну частину півострова Тавань. Адже саме по цих землях проходила південно-східний кордон Великого князівства Литовського. Башта первісно була триярусною, а її архітектура мала риси оборонного зодчества князівства. У 80-і роки ХІХ століття башту було надбудовано четвертим ярусом із стрілчастими псевдоготичними вікнами.
Башта, яка була перероблена у водонапірну вежу, забезпечувала водою маєток князя Трубецького.
Поблизу башти у 1898 році князем Петром Миколайовичем Трубецьким створено винні погреби, які могли вмістити до 180 тисяч відер вина. На їх базі у 1908 році князем закладено виноробний завод. Тоді ж було побудовано виноробний цех у вигляді замку, стилізованого у формах французького ренесансу. Завод діє і сьогодні під назвою ВАТ "ім. князя Трубецького". В середину можна потрапити з екскурсією, на яку треба заздалегідь записуватися.
У 1884 році у козацькому було закладено маєток князів Трубецьких і збудовано родинний палац у стилі французького ренесансу. Крім палацу маєток включав в себе флігель у стилі модерн, в’їзну браму, економію, склад та ще один флігель у псевдоготичному стилі. На жаль, від цього всього залишилися лише руїни. Територію маєтку віддали і приватні руки, огородили парканом. Його огляд сьогодні є проблематичним, та й сам комплекс, схоже, продовжує руйнуватися.
Замок Попова
Якщо добиратися на Херсонщину трасою Харків – Сімферополь, то обов’язково варто заїхати в місто Василівка, що на березі Каховського водосховища між Запоріжжям та Мелітополем. Тут розташована найбільш яскрава на півдні України магнатська резиденція, стилізована під середньовічний замок.
Засновником Василівки наприкінці XVIII століття став генерал Василь Попов, якому ці землі подарувала імператриця Єкатєріна ІІ. Його онук, також Василь Попов, у другій половині ХІХ століття звів у Василівці чудовий замковий комплекс-резиденцію. Замок будували 20 років – з 1864 по 1884 роки з поєднанням готичного, північно-італійського та мавританського стилів.
Від головного замкового палацу збереглися лише фундаменти. Але від самого комплексу до наших днів залишилося декілька цікавих споруд: вежа-донжон, західний флігель (так званий «Англійський замок»), стайні, манеж та в’їзна брама.
Протягом останніх років замок активно відроджується. У північному флігелі влаштовано музей історії замку.
Вартість відвідання замку і музею – 70 грн. (для дітей – 50 грн.)
Кам’яна могила
По дорозі на південь не можливо оминути ще одну пам’ятку давньої світової культури і археології, яка знаходиться на березі річки Молочна біля селища Мирне Мелітопольського району Запорізької області (координати: 46.949854, 35.466248).
Кам’яна могила – це нагромадження плит з пісковику висотою 12 метрів. Ще понад 2000 років до нашої ери древні люди використовували це унікальне місце для поклоніння богам та здійснення язичницьких обрядів. Про ті часи свідчать декілька тисяч петрогліфів – унікальних стародавніх наскальних зображень. На жаль, петрогліфи сьогодні побачити можна лише в музеї заповідника, що розташований поблизу пам’ятки. Зображення на плитах засипані піском з метою запобігання їх псуванню та руйнуванню.
Біля входу до заповідника зустрічають скіфські кам’яні баби.
Вартість відвідання – 30 грн., дитячий – 20 грн.
Сайт заповідника: http://ua.stonegrave.org
Сподобався пост? Поділись з друзями!