Дунаївці

Кожний, хто їде з Великої України в столицю Поділля - Кам'янець, обов'язково проїжджає Дунаївці - районний центр Хмельниччини. Дунаєвеччина багата на пам'ятки палацово-паркового мистецтва: Маліївці, Кривчик, Голозубинці, Великий Жванчик та багато інших сіл із залишками панських садиб. В самих Дунаївцях таких маєтків аж два: один належав шляхтичу Скибневському, інший - адміралу Завойку.

Вперше містечко згадується у 1403 році. У 1577 році Дунаївці перейшли у власність Ельжбети Лянцкоронської з роду магнатів Гербуртів, яка була дружиною галицького каштеляна Станіслава Лянцкоронського. Стараннями Ельжбети у 1592 році Дунаївці отримали від короля Сигізмунда ІІІ Вази магдебурзьке право і назву "Дунайгород".

Власниця містечка Ельжбета Лянцкоронська вийшла заміж за королівського ротмістра Міхала Станіславського і подарувала йому свої володіння. Після руйнування міста татарами та підтвердження магдебурського права у 1605 році королем Сигізмундом ІІІ місто почало потрохи розвиватися: Дунаївцям було дозволено заснувати цехи і проводити ще один, третій, ярмарок на рік в день Св. Станіслава, і базари по понеділках. Але найбільший промисловий і торговельний розвиток Дунаївців припав на 1870-ті роки.

Після Лянцкоронських і Станіславських Дунаївці переходили до Конєцпольських, Потоцьких та інших власників. У 1782 році Потоцькі продали свій маєток в Дунаївцях Яну Красінському, опіногурському старості. Красінський жив в маєтку з дружиною Антоніною (уродженою Чацькою), яка у 1819 році переписала його своєму онуку Жигмунту Красінському, а у 1826 році на його батька Вінцентія.

У 1850 році дунаєвецький маєток у Красінських придбав шляхтич Віктор Скибневський. Саме він побудував в центрі Дунаївців двоповерховий палац, який у зміненому вигляді зберігся до наших днів. Будівля була вкрита чотирьохсхилим дахом, а його парадний фасад прикрашав ганок з двома колонами - єдина прикраса тих часів, яка дожила до наших днів. В колишній садибі розмішується міський палац культури.

Ландшафтний парк, який з трьох боків оточував палац, практично не зберігся. На його місце зараз міські атракціони.

Поруч, на центральній вулиці, стоїть новий молитовний будинок, який нагадує костел. Справжній костел не зберігся, а місцеві церкви архітектурною цінністю не відрізняються.

У 1891 році власником міста став адмірал Василь Завойко, який придбав Дунаївці разом із довколишніми селами (близько 2000 десятин землі) у Броніслава Скибневського. На той момент місто вже мало суконні фабрики, механічні та шкіряний заводи.

Свій маєток Завойко збудував на східній околиці міста. Скромний двоповерховий палац Завойка зберігся і знаходиться на території районної лікарні (вул. Горького, 7).

Єдина прикраса палацу - ганок:

На території маєтку зберігся флігель:

Є також залишки садибного парку із ставом: