Брацлав: колишня столиця Східного Поділля

Потрапляючи сьогодні в селище міського типу Брацлав, що в Немирівському районі Вінниччини, важко собі уявити, що колись це було не просто місто, а столиця Брацлавського воєводства Речі Посполитою, тобто фактично центром Східного Поділля. З тих часів єдиними свідками цієї славетної доби залишилися костел та старий єврейський кіркут. Всі інші збережені пам'ятки Брацлава - церкви, водяні млини, пивоварний завод та особняки належать до ХІХ століття, тобто на період перебування в Російській імперії. Містечко достатньо загадкове для туриста, бо інформації про пам'ятки Брацлава в мережі є обмаль. Тому особисто мені дослідження Брацлава принесло велике задоволення.

Приєднуйтесь до моїх авторських подорожей найгарнішими куточками українського Поділля! Розклад турів на цей рік є за посиланням: https://andy-travel.com.ua/tours

Брацлав згадується в літописах з XII ст. Тоді поселення носило назву "Браслав - місто святого апостола Петра". Брацлавський замок в місті збудували князі Коріатовичі в 60-х роках XIV століття. Це був один з перших замків на Південному Бузі. У 1395 році литовський кнізь Вітовт відвоював замок у Коріатовичів і разом з Вінницею віддав його сину князя Ольгерда Дмитру Корибуту. У 1432 році Брацлав разом з Поділлям перейшов до Польської корони, але у 1442 році містечко разом зі Скалою та іншими подільськими замками ненадовго відвоював князь Федір Острозький. Починаючи з кінця XV ст., брацлавська фортеця стала епіцентром військових дій у Східному Поділлі. В свій час її руйнували як татари, так і козаки. За умовами Люблінської унії у 1569 Брацлав опинився у складі Речі Посполитої. Того ж року було утворено Брацлавське воєводство зі столицею в Брацлаві, а саме місто отримало Магдебурзьке право.

В центрі міста розташований костел Шкаплерівської Божої Матері. Перший дерев`яний храм на цьому місці був побудований ще у 1540 році старанням братів Бучацьких і був знищений вже через 12 років внаслідок набігу татар. В 60-ті роки ХVII століття було розпочало будівництво мурованого костелу, який був завершений у 1743 році.

У 1865-84 роках костел був ґрунтовно перебудований. Храм був побудований з цеглини у стилі бароко. По обидві боки фасаду височіли дві готичні вежі, покриті позолоченим залізом, на яких було встановлено два залізні позолочені хрести. Між вежами костьолу знаходилися три кам'яні статуї: Матері Божій із Спасителем, Св. Йосипа і Св. Иоанна. У 1889 костел освятив єпископ Ц. Любовидський. В храмі знаходився чудотворний образ Божої Матері святого Скапулярія.

У 1930-х роках совєцька окупаційна влада закрила костел. Високі розкішні вежі були знищені. Лише під час німецької окупації костел певний час діяв. Совіти зробили в храмі кінозал. У 1990 році костел повернули католикам, того ж року від був наново освячений отцем Войцехом Дажицьким, а під керівництвом отця Григорія Томашевського зроблено його капітальний ремонт. На жаль, поки що не вистачає коштів на відновлення високих костельних веж.

1884 - рік чергової перебудови:

Апостоли Петро і Павло:

В середині - досить скромно:

Поруч з костелом розташована кам'яна церква св. Миколая. Її почали будувати у 1817 році і закінчили через 20 років. Ось як описує церкву Дмитро Малаков в путівнику "По Брацлавщині" (1980 рік): Храм невеликий, в плані він являє хрест з короткими плечима. Його зовнішнє оформлення складають трикутні фронтони, круглі вікна і восьмерик барабана, раніше увінчаний шоломоподібним куполом з главкою і хрестом. У декорі храму виразно проступають традиційні прийоми народної дерев'яної архітектури. Адже за синодним указом 1803 року заборонялося будувати триголові "малоруські" церкви. Брацлавський же храм при класицистичному в цілому вигляді ще зберігав улюблений український купол-лазню, пізніше, на жаль, замінений незграбною прим'ятою "скуфейкою".

В центр Брацлава ми ще повернемося, а поки що спустимося в долину Південного Бугу, де розташовано найцікавіше - комплекс водяних млинів і пакгауз. По дорозі побачимо пивоварний завод, збудований наприкінці ХІХ століття, і який зараз перебуває в запустінні.

В долині Південного Бугу вже декілька років робиться спроба відновлення духу єврейського містечка. Очевидно, колишній пивзавод незабаром стане або синагогою, або готельним корпусом для паломників.

На березі Південного буду добре зберігся комплекс водяних млинів Солітермана, зведений у 1903 році.

Корпус праворуч - це пакгауз, колишній склад для зберігання продукції:

Млин Солітермана:

Млин всередині:

Південний Буг біля в Брацлаві:

Вид з пагорба:

Брацлав - місце поховання цадика Натана Штернгарца - засновника брацлавського хасидизму. Штернгарц був учнем знаменитого цадика Нахмана, похованого в Умані.

Могила цадика Натана Штернгарца:

Навколо могили цадіка Натана Штернгарца відновлюється єврейське містечко:

Старовинний єврейський цвинтар навколо:

Вид з пагорбу, на якому розрашований цвинтар:

Повернемося в центр містечка, де збереглося багато цікавих особняків кінця ХІХ - початку ХХ ст. В особняку кінця ХІХ ст. по вул. Енгельса,30 (!!! жах) розташована селищна рада:

Особняк Шойхета (поч. ХХ ст.):

Колишня гімназія, 1913 р:

Брама гімназії:

Гімназія з тилу:

Інші старі будівлі містечка: