No name

Городниця - село в Гусятинському районі на березі річки Гнила по дорозі з Гусятина до Скалата. Відоме поселення з першої половини XVII століття. Поблизу Городниці височіє гора Бохит, де у 1848 році знайшли кам'яного язичницького ідола "Святовида", відомого ще, як "Збручанський ідол". Бохит і зараз є популярним місцем паломництва прихильників традиційних язичеських вірувань, незважаючи на недобру, як кажуть місцеві мешканці, енергетику цього місця. Але Городниця мені більше запам'яталася не ідолами і не архітектурними пам'ятками. Тут я чи не вперше стикнувся з речами, які я до цього собі не міг навіть уявити. Був кінець травня, якраз цього...

Майже на під'їзді до Гусятина з боку Копичинців є невелике село Чабарівка (1,2 тис. мешканців). Стоїть воно на річці Муха і відоме з 1648 року. На місцевий костел зверне увагу будь-який проїжджаючий цією трасою: храм не досить старий, але дуже показовий. Чабарівка належала до парафії в Гусятині. Лише у 1930 році в селі було збудовано філіальний костел у стилі неоготики. Але слугувати вірним і Богу храму довго не довелося: у 1939 році прийшли совіти і закрили святиню, перетворивши її на склад. Повернули костел віруючим за часів Незалежності. В храмі проведено невеликий ремонт, під час якого збережено автентичну червону черепицю на даху. По...

Село Крогулець стоїть на річці Нічлава приблизно на півшляху між Копичинцями і Гусятином. Населення села становить 8,5 сотень мешканців, а перша згадка про нього датується 1574 році. В селі є пам'ятка архітектури національного значення - дерев'яна церква Св. Параскеви. Та Крогулець і церква більше відомі тим, що у храмі від 1872 по 1879 роки служив письменник Марко Мурава (справжнє ім'я - о. Сільвестр Лепкий) - батько відомого поета, прозаїка, критика, видавця, перекладача, художника, публіциста та громадського діяча Богдана Лепкого. Сам Богдан, до речі, також народився поблизу Крогульця - на хуторі Кривенький, якого зараз не існує....

Вмираючий костел в Жабинцях - один з моїх найулюбленіших на Тернопіллі. Він, справді, великий, незвичайний і неповторний. Шкода, що йому залишилося жити не довго. І хоча дорога до Жабинців жахлива (можна їхати з Копичинців через Чагарі і Коцюбинці, а можна з Чорткова через Пробіжну), раджу вам сюди приїхати, незважаючи ні на що. Жабинці вперше згадуються у 1592 році. Як і сусідні Коцюбинці, у ХІХ році вони знаходились у власності родини Городиських. У 1860 році Казимир Городиський спорудив у Жабинцях мурований парафіяльний костел, який було освячено у 1872 році під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. У 1906 році експозитура в Жабинцях...

Рухаючись з Копичинців до Гусятина, ви обов'язково будете проїжджати село Чагарі з унікальними скульптурними композиціями майстра Олексія Степанова. Якщо ви ще захоплюєтесь костелами, то в Чагарях варто звернути праворуч, щоб оглянути два цікавих римо-католицьких храми. З першим з них, що знаходиться в Коцюбинцях, ми познайомимося сьогодні, а другий, в Жабинцях, потребує окремої уваги. Село Коцюбинці на березі річки Нічлава вперше згадуються у 1652 році. Є версія, що до XVI століття на його місці існувало поселення Підвишенці, яке, начебто, зруйнували татари. В Коцюбинцях був замок, руїни якого можна було побачити ще на початку ХХ століття...

Шидлівці розташовані в декількох кілометрах на схід від Сидорова на обох берегах Збруча. Збруч, власне, розділяє Шидлівці тернопільські і Шидлівці хмельницькі. Тільки от мосту між ними немає, тільки стара кладка. Але яка-то кладка! Отже, якщо ви вже приїхали у Сидорів дивитися замок-корабель і величний костел Калиновських, завітайте і до Шидлівців. І не лише заради кладки. В Шидлівцях є гарний млин австрійських часів під черепичним дахом, а також маленький, але симпатичний костелік. Як то і водиться, всі цікаві речі розташовані в тернопільських Шидлівцях. Шидлівці вперше згадуються у 1420 році. Так здається, що до самого ХХ століття село не...

Містечко Копичинці з населенням близько 7 тис. мешканців лежить на берегах річки Нічлави поблизу траси Тернопіль-Чернівці. Територіально належить до Гусятинського району, хоча логічніше було б віднести його до Чортківського: до чудового і неповторного Чорткова звідси зовсім близько – до 20 хвилин їзди. Самі Копичинці, між іншим, також складають приємне враження. Незважаючи на те, що жоден з двох замків у місті не зберігся, так само як і палац власників Баворовських, Копичинцях є на що подивитися: костел, дві мурованих церкви, дерев’яний храм, синагога та купа старих кам’яниць і вілл. Вивчати попередньо Копичинці зручно за сайтом, який...

Наприкінці ХІХ століття Потоцькі розширили парк в Печері на лівий беріг Південного Бугу, там де зараз знаходиться село Сокілець. У 1894-1899 роках Костянтин Потоцький збудував тут за допомогою німецьких майстрів великий млин. Виконаний у еклектичному стилі, він більше нагадує справжній замок. Вражає поєднання могутньої будівлі з міцної кладки з рваного каменю і стрімкого сильного потоку Південного Бугу. Комплекс складається з трьох будівель - власне, млина, складу і крупорушки. Сам млин має три поверхи і не має даху. По боках він прикрашений декоративними вежами. Чудово зберігся декор млина. Паралельно Бугу тут збудували так званий "Дикий...

Дорога від Борщова до Товстого (Тлустого) спускається серпантином в долину річки Нічлава, на березі якого лежить маленьке село Верхняківці (687 мешканців). В самому центрі села при дорозі попід горою стоїть маленький костел Святого Антонія, зведений у неготичному стилі протягом 1921 – 1922 років (за іншими даними – у 1902 році). Нещодавно храм пофарбовано в патріотичні українські блакитний і жовті кольори. Костел належить римо-католицькій громаді села. Довоєнне фото з польського сайту:

В Дубівку ми попали випадково, коли шукали виїзд на трасу від костельчика в Бурдяківцях. Дорогу так і не знайшли, за те опинилися в крихітному селі з населенням всього в 94 особи. Єдина пім ятка села – однокупольна дерев’яна церква Св. Симеона Стовпника. Храм споруджено у XVII – XVIII століття, а в 1909 році перевезено з села Цигани, що розташоване неподалеку, до Дубівки. Бабинець в вівтарна частина вкриті двосхилим наметовим дахом, на навою підвищується четверик, що переходить у восьмерик, з куполом. З усіх боків храм має опасання. Дах, верхи та опасання вкрити бляхою, яка пофарбована у незвичний зелений колір.  

Стрілківці – наступне село після Пищатинців, якщо їхати х Борщова до Заліщиків. Вперше село згадується у 1409 році. У ХІХ столітті разом із Висічкою та сусідніми селами було частиною маєтків Чарковських. Сьогодні в селі проживає близько 1 тис. мешканців. Неподалік від села знаходиться гіпсова печера Озерна (або «Голубі озера») з довжиною ходів у 120 км, що входить до десятки найбільших печер світу. В центрі села при дорозі стоять руїни костелу кінця ХІХ століття. Неоготичному костелу у Стрілківцях повезло менше, ніж його сусіду з Пищатинців. Тут ніхто не вставляє пластикові вікна і не збирається правити службу. Надій на порятунок пам’ятки,...

Пищатинці – село з населенням близько 0,7 тис. мешканців, що розташоване на березі Нічлави у самого підніжжя гори, на якій стоїть Висіцький замок. Саме з Пищатинців відкривається найгарніший вид на замок у Висічці, а з замку – відповідно, найгарніший вид на Пищатинці і долину Нічлави. Перша письмова згадка про поселення датується 1494 роком. Раніше село мало іншу назву - П'ятничани. У ХІХ столітті Пищатинці разом із Висічкою входили до володінь шляхтичів Чарковських. В селі збереглися руїни невеликого костелу кінця ХІХ століття, Михайлівська церква 1816 року, цвинтар XVIII століття та гуральня початку ХХ-го.   Старий неоготичний костел,...