No name

Багато років з незрозумілих для себе причин я відкладав поїздку до Меджибожу. Лише влітку цього року довелося нарешті на власні очі побачити другу за величчю фортецю на Поділлі. Автобуси з Хмельницького ходять з двох автовокзалів, але більшість з них зупиняється на трасі Хмельницький-Вінниця в селі Требухівці, звідки до Меджибозького замку йти більше двох кілометрів пішки. Замок в Меджибожі розташований у північно-східній частині містечка на невисокому пологому мисі, що підноситься на 15 м над колись багнистою заплавою при злитті річок Буг і Бужок. У плані - це видовжений багатокутник, звернений східним гострим кутом до заплави. Початкові...

Великий Жванчик - не надто відоме туристам село в Дунаєвецькому районі Хмельниччини з цікавим палацом Хелмінських в стилі італійських вілл. Знаходиться в 23 кілометрах від районного центру Дунаївці. По дорозі можна подивитися палац в Голозубинцях. Добирання сюди - проблематичне: один автобус вдень з Хмельницького через Дунаївці. Дорога - також не фонтан: в деяких місцях дуже складна стара бруківка, але в цілому їхати можна. Щодо самого села - то відомостей не багато. Відомо, що у 1791 році у Великому Жванчику була дерев'яна Успенська церква, а у 1797 році був освячений костел, також Успенський. Діяла синагога, винокурня, водяний млин та...

початок розповіді про Бердичів дивіться тут Фортеця-монастир кармелітів босих – головна і найвідоміша пам’ятка Бердичева. Завдяки величній бароковій архітектурі у поєднанні з оборонними спорудами та мальовничим місцем розташування на пагорбі над розливом річки Гнилоп’ять комплекс не поступається за величчю найвідомішим католицьких кляшторам на території колишньої Жечі Посполитої. Це і до сьогодні одне з найголовніших місць паломництва у католицькому світі – тут знаходиться шанована серед католиків ікона Бердичівської Божої Матері. Приєднуйтесь до моїх авторських подорожей найгарнішими куточками українського Поділля! Розклад турів на цей рік...

На день Конституції три дні катався Угорщиною і Австрією. Детально оглянув, нарешті, Будапешт, поїздив по Штирії і долині Вахау. Летів WizzAir Київ-Будапешт-Київ. Далі користувався залізницями Угорщини і Австрії. Головне, що треба знати: якщо береш квитки між містами Угорщини і Австрії, а також між австрійськими містами (залізничні квитки в Австрії - шалено дорогі!) заздалегідь (тобто за тиждень) через інтернет, то квиток обійдеться в 3-4 рази дешевше! Подорож виявилося дуже насиченою: виїжджав в 5 ранку, повертався - після 23:00. Спав, переважно, в поїздах, бо в хостеле на сон було не більше 4 годин. Основні враження: Будапешт цікавіший...

Щорічно наприкінці року я оновлюю рейтинги найгарніших місць Європи, в яких довелося побувати. Роблю це для підказки своїм читачам, які плануватимуть подорожі Європою. Це - стимул для того, щоб не вестися на пропозиції турфірм відвідувати столиці та купляти тури розкрученими європейськими містами. Найцікавіше в Європі знаходиться зовсім не в столицях. Найцікавіше - в маленьких містечках, куди туристів не возять. Більше того, в більшості місць, які я сьогодні покажу, я туристів майже не бачив. Я свідомо не включаю в свій чарт міста і містечка України. Ні, не тому, що вони гірші. Навпаки, вони б зайняли, напевно третину сходинок. Сюди б...

На ці вихідні вперше в життя побував на Сумщині. Відкрив багато нового: єдина справжня ратуша на Східній Україні, невідоме нікому містечко Миропілля на укр.-рос. кордоні з безліччю архітектурних шедеврів, козацькі церкви і панські садиби. Суми - надзвичайно вразили, один з найцікавиших обласних центрів, які доводилося бачити. Лебедин і Тростянець - можуть сміливо конкурувати із старовинними західноукраїнськими містечками. Маршрут був такий: Охтирка - Тростянець - Суми - Баси - Лебедин - Запсілля - Миропілля. Почалось з того, що всю ніч слухав в поїзді монолог сусіда-шазофреника, шкарпетки якого смерділи на весь вагон. А весь день їздив по...

Велике село Іваньки - зовсім поруч з відомими усім Буками. Сюди можна заїхати пообідати (бо в Буках немає де це робити), а також подивитися місцеві цікавинки - млин, церкву, цукровий завод та садибу. Перша згадка про Іваньки - 1594 рік. У 1613 році поселення було позначено на карті Великого князівства Литовського. У 1622 році Іваньки згадується у рішенні Люблінського трибунального суду між Федором Шандировським (позивачем) і землевласником Адамом Калиновським (відповідачем): «підданих з маєтку села Тростянця у воєводстві Брацлавському, які з дружинами та майном втекли до наново заселюваної слободи на території маєтку сторони відповідача —...

Легедзине - село між Уманню і Тальним. Біла села існувало велике трипільське поселення загальною площею понад 450 гектарів. У 2002 році тут було створено історико-культурний заповідник «Трипільська культура», до якому, крім Легедзина, увійшло 11 поселень трипільської культури. В Легедзині відтворено трипільські житла в натуральну величину. Коли припинилося державне фінансування заповідника, його директор Владислав Чабанюк почав самотужки шукати способи завершення інтер’єрних робіт у реконструйованих трипільських оселях і порятунку їх від руйнації. Для кожного літа організовуються так звані «трипільські толоки». Допомогти заповіднику...

Село Жабокрич (колись - містечко) - ще один маловідомий куточок Східного Поділля. Розташований в Крижопільському районі неподалік від Соколівки. Жабокрич, як і Соколівка, належав магнатам Бжозовським, яким мали тут резиденцію, якf частково зберіглася. Також від Бжозовських в Жабокричі залишилася симпатична класицистична Михайлівська церква. Оскільки Жабокрич був, переважно, єврейським містечком, збереглася і синагога. Поселення Жабокрич виникло, орієнтовано, в кінці XV - на початку XVI ст. У 1559 р. польський король, подтвер­ждая шляхтичам Жабокрицким їх володіння "батьківщиною" у Брацлавском повіті, згадав Жабокрич серед інших "сіл". А...

Село Савинці (Тростянецький р-н) знаходиться на роздоріжжі найжахливіших на Вінниччині доріг, які ведуть до найгарніших та тій самій Вінниччині панських резиденцій. На схід - Верхівка, на захід- Соколівка, на північ - Капустяни. Як і сусідня Соколівка, Савинці належали родини Бжозовських. Палац в Савинцях, якій належав цій родини, не зберігся. Проте сьогодні в селі можна побачити чи не найархаїчнійший дерев'яний млин на теренах України, що стоїть на річці Бережанка. Щось подібне доводилося бачити хіба що в нормандському містечку Вернонне.

Відвідуючи шикарні маєтки Собанських і Бжезовських на південному сході Вінниччини (Ободівка, Верхівка, Соколівка, Баланівка, варто заїхати й в Капустяни, щоб подивитися невеликий палац Щеньовських в стилі тюдорівської готики. Слід лише пам'ятати, що бруківка сюди така ж жахлива, як в сусідню Соколівку, тому треба десять разів подумати, чи готови ви сумнівні експерименти з автівкою. Капустяни вперше письмово згадуються у 1629 році і знаходилися на старій дорозі з Брацлава до Ольгополя. До другої половини ХІХ століття довколишні землі належали Потоцьким, після цього перейшли до Щеньовських. Останні у 1853 році побудували тут цукровий завод....

Соколівка - без перебільшення "забуте" село на теренах Крижопільського району Вінниччини. Автівка з низьким кліренсом не залишає жодних шансів сюди потрапити. Жахлива побита бруківка, що веде сюди з Верхівки, можна сміливо називати найскладнішою дорогою на Східному Поділлі. Може саме завдяки важкодоступності Соколівка і зберегла свою патріархальність. Попри складності доїзду, приїхати сюди варто. Соколівка зберігає в собі багато таємниць, що дійшли з минулих століть, коли село належало впливовій родини Бжозовських - власників декількох маєтків на Брацлавщині і в Одесі. На сьогодні в Соколівці майже повністю зберігся комплекс резиденції...