No name

В ніч з п’ятниці на суботу таки знайшов в собі сили трохи помандрувати. І не по закордонам, а по рідній Україні. І не тому, що дуже хотілося кудись пертися, а просто тому, що не міг довго заснути в п’ятницю в вечорі. У півночі вирішив поїхати на вокзал і взяв квиток на перший поїзд, що відходив. Вибір пав на Вінницю і Вінниччину, де я був всього один раз, і то – більше трьох років тому. Вінниччина для мене завжди була найбільш загадковим і одним з таких регіонів, куди мені найбільш хотілося.  Ні сподівання, ні прийняте рішення їхати на Східне Поділля не підвели мене. За один день багато подивитися не зміг, бо їздив громадським транспортом....

Не часто в Європі та всьому світі можна зустріти місто, в центрі якого збереглося відразу два середньовічних замки. Гент - прекрасне виключення з правил. Тут дійсно є два замки. З першим з них, замком графів Фландрії (Гравенстейн) ми познайомилися у минулій частині. Зараз трохи розповім про другий замок, який носить трохи незвичну назву - замок Жерарда Диавола (Geraard de Duivelsteen). Незважаючи на таку не зовсім благочестиву назву і похмурий зовнішній вигляд, справжній диявол тут ніколи не проживав. Своєю назвою він зобов'язаний своєму будівельникові-лицареві Жерарду Віліану, синові Зегера II, що одержав прізвисько ”Диявол” через свою...

Замок графів Фландрії (Гравенстен, Gravensteen) - один з двох замків в історичному центрі Гента. Гравенстен був побудований в 1180 році і є єдиним середньовічним замком у Фландрії, оборонна система якого збереглася практично недоторканої дотепер. Протягом декількох століть замок використовувався графами Фландрії в якості резиденції. Пізніше Гравенстен також служив монетним двором, місцем проведення судових засідань, в'язницею і текстильною фабрикою.  Перша оборонна споруда на місці замка була побудовано при графі Бодуені I Залізній Руці в IX столітті, і призначалася для відбиття набігів вікінгів.На початку X століття граф Арнульф I наказав...

Гент – давній суперник Брюгге. В давнину вони суперничали за вплив, сьогодні сперечаються, хто з них красивіше. Так сталося, що Брюгге – більш відомий серед туристів. Що мені більше сподобалося: Гент чи Брюгге, я і сам ще для себе не визначився. Наприклад, моя Світланка не побачила в Генті нічого особливого і не відчула його атмосферу (точніше, присутність цієї атмосфери). Щодо своїх особистих вражень, то Гент показався мені більш автентичнішим і більш справжнім, а Брюгге – намальованим і пристосованим для туристів. Ще один показник, що свідчить на користь Гента, ще те, що йому буде присвячено аж 7 частин моєї розповіді (в той час, як Брюгге...

Бланкенберге – курортне місто в Західній Фландрії на березі Північного моря з населенням близько 19 тис. мешканців. Саме тут ми базувалися, мандруючі Бельгією. Ночувати і проводити вечори тут зручно: до Брюгге – всього 13 хвилин їзди, до інших міст також швидко доставить поїзд. Жили ми тут, оскільки в Брюгге і Генті все було зайнято, а то, що не зайнято – дорого. В Брюсселі жити не хотіли принципово: всі дешеві варіанти пропонувалися біля вокзалів в чорних кварталах. А їхні негри – то не наші негри. Їхніх там багато, а зустрітися з ними в вечорі чи вночі десь на темній вуличці Брюсселя – задоволення, думаю, не з приємних. А от в Бланкенберге...

Остання частина розповіді про Брюгге присвячена північній та східній частині міста. Брюгге є повною аналогією Венеції не лише у випадку з багаточисленними каналами. Обидва міста схожі і за наповненістю туристами, а також за мірами наповненості ними вулиць і площ. Не знаю, де більше туристів: на Сан-Марко в Венеції чи на Великому Ринку в Брюгге. Здається, що однаково багато в будь-який день тижня і в будь-яку годину. А тепер спробуємо відійти метрів на 100 від центральних майданів. Картина така ж сама: туристів – як водою змило, а місто менш цікавим не стає, а навпаки – відкриває ще більше несподіваних таємниць. Ну що ж, покидаємо Беффруа і...

З минулої розповіді ми вже знаємо, що таке беффруа, і чим вона відрізняється від ратуші, а також познайомилися з Беффруа в Брюгге – символом міста. Сьогодні дійшла черга і до ратуші (Stadhuis van Brugge) – пам’ятки готичної архітектури XV століття, яскравого прикладу забудови середньовічного фламандського міста. Ратуша розташована на площі Бург, яка наряду з сусідньою площею Великий Ринок вважається головним майданом Брюгге. Маленька брукована площа Бург є епіцентром застиглої в камені величі колись найбагатшого торговельного міста. Тут усі спорудження не просто гарні, кожне з них – справжній шедевр архітектурної майстерності. У...

Прогулявшись у минулій розповіді історичним центром Брюгге, сьогодні побуваємо в його серці – на площі Великий Ринок (Grotte Markt). Замість традиційної для західноєвропейських ринковий майданів ратуші, на Ринку в Брюгге розташований головний його символ – Беффруа. Не лякайтесь, ратуша в Брюгге також є, про неї я розповім у наступній частині. А сьогодні ми познайомимося з прабабусею ратуш – Беффруа, а також з багатьма іншими цікавими спорудами брюгського Ринку.  Беффруа з’явилися в північно-західній Європі задовго до будівництва ратуш. Спочатку вони служили сторожовими вежами, де висів набатний дзвін. Така вежа була символом свободи міста....

Південна Венеція - так дуже часто називають Брюгге – місто-казку, про яке мріє кожний мандрівник і шанувальник старовини. 17 євро на людину – саме в таку символічну суму обійшовся нам переліт через всю Європу з аеропорту Тревізо поблизу Венеції до Шарлеруа в Бельгії. Стільки ж коштував і квиток назад, щоправда до Кракова. Містечко Шарлеруа на півдні Бельгії, куди ми прилетіли, від омріяного Брюгге відділяло більше 150 кілометрів і дві пересадки. Приземлившись в аеропорту і гаючи жодної хвилини часу, ми помчалися швидкими бельгійськими поїздами на протилежний бік Бельгії майже на берег північного моря. У 2010 році Брюгге був визнаний...

З недавніх часів став помічати зміну у своєму ставленні до подорожей. Ще 2 роки тому я зранку до вечора тільки і думав, коли і куди я поїду, витрачав купу часу на підготовку. А поїздка у забуте тернопільське село, де є закинутий костел і чи руїни якогось замку, було таким святом, що неможливо описати. Що відбувається зараз? Ось вам вчорашній приклад. Вчора в мене були плани поїхати в Польщу і покататися прикордонними містами, в яких ще не був: Ярослав, Замостя, Красностав. Завів будильник на 6 ранку, прокинувся, пішов умився і думаю: "Може нафіг та Польща, може краще посплю?". Після недовгих внутрішніх суперечок я все ж таки взяв себе в руки...

Сьогодні вирішив показати вам, як виглядає звичайне італійське село у провінції Венето. Оріаго (Oriago) – невелике поселення між Венецією і Стра. Ми жили в кемпінгу в сусідньому Ca' Sabbioni, а в Оріаго бігали в магазин за смачним вином, яке коштувало від 1,5 євро за літр. Особливих пам’яток в селі, начебто, і немає, але подивитися, насправді, є на що. Прогулюючись в вечорі по Оріаго, відчуваєш себе вільно і спокійно після дня у метушливій Венеції. Неоготичне палаццо: Палаццо більш скромне, але більш давнє: Головний храм Оріаго : Ще один храм. Новий, але зі старою дзвіницею: Дуже гарна стара класицистична капличка: Набережна:...

Ніколи не знаєш, які сюрпризи готує тобі дорога. Іноді буває так, що маєш конкретну мету подорожі, а дорогою всі плани змінюються: зустрічаєш щось грандіозне, про що не знав, і воно перекреслює всі твої наступні намірі. Так було в нас по дорозі з Венеції до Падуї. Одна за одною мелькали класицистичні італійські палаци і хотілося вийти на кожні зупинці, щоб подивитися їх або, принаймні, сфотографувати. Але один з них таки заставив покинути автобус. Виявилося, що маленьке містечко, яке привернуло нашу увагу, мало дивну назву Стра, а шикарний палац, що несподівано з’явився після повороту дороги – це вілла Пізані, один з найвідоміших шедеврів...