No name

Нотр-Дам – один з головних символів Парижа поряд з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою чи Мулен Ружем. Але, на відміну він вище переліченого, Паризький собор – символ справжній, достойний і майже вічний: він ненабагато молодший за сам Париж. Для того, хто вперше бачить справжню готику (а така є лише у Франції), носієм якої є Нотр-Дам де Парі, враження від побаченого зашкалюють. Так було і зі мною. Я просто не уявляв, якими будуть ці враження, коли я побачу собори в Руані, Турі і Амьєні. Але на той момент паризький Нотр-Дам був для мене неперевершеним. Він - одна з перших споруд, в якій остаточно сформувався готичний стиль, хоча в ньому ще...

У кожного є свій Париж. Для когось Париж – це мода, для інших – Ейфелева вежа чи Нотр-Дам, а для когось – бульвар Кліши з Мулен Ружем, секс-шопами і путанами. Відповідно, у кожного є і свій символ Парижа. На жаль, чи на щастя, жодне з перерахованого моїми символами Парижа не стали. В найближчих розповідях розповім про ті паризькі об’єкти, які склали на мене найбільше враження. Оскільки основною метою подорожі Францією були беффруа і полум’яніюча готика, саме з цього ми і почнемо. Вежа Сен-Жак – мій найулюбленіший архітектурний об’єкт Парижа, що поєднав в собі обидві категорії. Найготичніша беффруа світу – це те, що залишилося від романської...

Лілль був першим французьким містом, яке мені довелося побачити. Сюди я потрапив у вечорі по дорозі до Парижу, а потім ще повернувся сюди вдруге, коли повертався з Нормандії додому до Шарлеруа. Обидва рази я бачив Лілль лише вночі. В столиці найпівнічнішого департаменту департаменту Франції – Нор-Па-де-Кале дуже багато всього цікавого. Але подивитися всього я не встиг: далеко не все знаходиться в центрі, і, на жаль, далеко не все цікаве підсвічується. Тому моя прогулянка Ліллем обмежилася лише трикутником: вокзал – Гранд-пляц – катедра. Головна вулиця Лілля, що веде з вокзалу до центральної площі – Гранд-Пляцу, зустріла мене потужною...

Напевно, правильним рішенням було забутися хоча б на тиждень про роботу і провести тиждень в таких місцях, про які в житті ніколи і не мріяв. Так, про Францію я навіть і не мріяв. Це була така захмарна ціль, яку я навіть не міг дозволити собі поставити перед собою. Адже, Франція – це було для мене щось далеке, недосяжне, надмірно дороге і неосяжне як по території і красі. Коротше, я завжди вважав себе не достойним бачити її красу. Але, дякувати Богові, в житті бувають несподівані моменти, які дозволяють впритул наблизитися до мрії, хоч і не нездійсненної, і реалізувати її.  Для чого я їхав у Францію? Не лише побачити беффруа, якими марив...

В цьому році проведення передвиборчої кампанії позбавило мене мого улюбленого щорічного задоволення, яке я практикував щороку починаючи з 2007 року, а саме – подорожі в Осіннє Поділля. Я направду сильно переживаю неможливість побачити цього року подільську осінь і свій найулюбленіший Кам’янець-Подільський (навіть більше, ніж якій не побачені мною беффруа). Все, на що спромігся цієї осені, це на одноденну поїздку разом з родиною по Сколівщині на минулі вихідні. Саме їй і присвячую сьогоднішню фоторозповідь. Першою була зупинка на водоспаді Кам’янка поблизу Сколе: Потім пішли пішки до Журавлиного (Мертвого) озера: Ну чим не Полісся?:...

Ніколи б в житті в це жахливе місто я б не поїхав, якби не аеропорт, в який пробувають всі рейси бюджетних авіаліній. Доля розпорядилася так, що після Брюсселя залишок нашого часу (а це – 12 годин) до відльоту ми присвятили цьому «бельгійському» в лапках місту. Шарлеруа – місто негрів і сталеварів. Місто-побратим Шарлеруа в Україні – Донецьк. І цим все сказано. Перевантаженим переважно чорношкірими пасажирами поїздом без кондиціонера ми поїхали з Брюсселя на південь країни у місто Шарлеруа, звідки мали наступного дня з ранку летіти до Кракова. Відсталість франкомовної Валлонії добре проглядаються з вікна поїзда: бідні села, купи сміття,...

В останній розповіді про Брюссель покажу вам один зі столичних храмів. В столиці Бельгії десятки цікавих костелів, але до душі мені найбільше припав цей. Він – далеко не найстаріший, і великою популярністю серед туристів не користується. Принаймні мені згадки про нього на жодному туристичному ресурсі не траплялися. Єдине, що вдалося про нього дізнатися, це назва і пару слів з його історії англійською мовою. Notre Dame du Sablon (храм Богородиці Саблон) – гарний і величний пізньоготичний костел в центрі Брюсселя. Будувався храм у XV – XVI століттях.     Храм вражає насиченістю готичних деталей на фасадах, а особливо, а вхідному порталі....

В минулих розповідях йшлося про позитиви бельгійської столиці: красуню-ратушу і найчарівніший майдан Західної Європи – Гроте-Маркт. Дійшла черга і до негативів, які, які не дивно, в Брюсселі також є. Але разом з негативами в сьогоднійшій розповіді буде і трохи позитивів. Буде йтися про нову у порівнянні з Нижній містом частину столиці – так зване Верхнє місто. Воно за архітектурною цінністю, звичайно, програє середньовічному Нижньому місту, але з іншого боку воно є відображенням столичної сутності Брюсселя. Тут – президентський палац, будівля парламенту, палац правосуддя та інші палацові будівлі, які мені дуже нагадали Відень. Точніше,...

У самому центрі Гента розташовано найбільш туристичне місце міста – міст Святого Михаїла. Саме з цього мосту виходять самі вдалі світлини панорами міста. Подивимося прямо – побачимо набережні Граслей і Коренлей з неповторними середньовічними кам’яницями. Подивимося направо - побачило головні визначний пам'ятки Гента: ліворуч – костел Святого Миколи, праворуч – вежа Беффруа і собор Святого Баво. Озирнемося назад – буде готичний костел св. Михаїла. Вид з моста св. Михаїла у бік площі Ринок: Костел св. Миколая, Беффруа і собор св. Баво: Беффруа, собор св. Баво і будинок гільдії мореплавців: Найкрасивіші будинки Гента вишикувалися уздовж...

Мене завжди вражала різноманітність європейських ратуш. З моменту, коли я перший раз в своєму житті побачив ратушу, пройшло рівно 5 років. За цей період я вже побачив вже близько 70-ти ратуш і магістратів. При цьому жодна будівля не повторювала іншу. Ми звикли до того, що ратуша, як правило, має вежу, але є й виключення. Приклад – ратуша в Генті, яка не має вежі (та це й логічно, бо в Генті є беффруа). Але гентська ратуша, яка поєднала в собі полум'яніючу готику і ренесанс, стала моєю чи не найулюбленішою спорудою цього типу в Західній Європі. Чому це так, можна зрозуміти, побачивши її неповторні деталі. Проект міської ратуші (Stadhuis) в...

Беффруа, як тип цивільної споруди середньовічного міста, для мене стала відкриттям цього року. В недалекому минулому я ганявся за кожним костелом та колекціонував (і зараз колекціоную) синагоги. Вже довгий період я фанатію від ратуш і збираю їх колекцію. Сьогодні відчуваю, що у моєму мозку наступає "ера беффруа". На сьогодні я бачив близько 20 беффруа. Всі беффруа, які існують у світі, зосереджені у Франції і Бельгії. Отже, мрію про Францію і багато беффруа :)) А сьогодні покажу беффруа в Генті. А разом з нею - головну площу міста - Korenmarkt. Беффруа в Генті (Belfry, Belfort) почали будувати у 1314 році для зберігання документів, що...

Для людини, народженої на Сході України, костели - то щось надзвичайне і нетипове. Ще пару років тому, ще проживаючи у Дніпропетровську, на кожний побачений костел я кидався, як на інопланетний об'єкт і міг годинами розглядати якусь розвалюху 30-х років в якомусь глухому селі на Тернопіллі. Сьогодні, коли я бачив вже не одну сотню костелів: від занедбаних на Галичині до грандіозних готичних у Західній Європі, я вже спокійно реагую навіть на традиційно шедевральні культові споруди. Трапляються лише нечислені екземпляри, які сппавлі чепляють. Один з таких прикладів - собор св. Баво в Генті. Собор св. Баво (Saint Bavo Cathedral) зі знаменитим...