Дефанс

Дефанс - приміський район Парижа, що вважається найбільшим діловим центром Європи. Тут проживають близько 20 000 чол., але кожен день на роботу приїздять 150 000 службовців 1500 фірм та організацій, що тут розташовані. Будівництво кварталу, з його пішохідною зоною довжиною 1,2 км і шириною 250 м, почалося в 1955 році. Перша офісна будівля була відкрита в 1958 році. Зараз у кварталі Дефанс розташовується велика кількість штаб-квартир банків і страхових компаній.

Взагалі-то я байдужий до сучасних кварталів і всілякого хай-теку. Але Дефанс мені сподобався і, навіть, вразив. Його споруди – це не просто приклад сучасного будівництва. Це – приклад сучасної архітектури, мистецтва містобудування. Отже, зробимо коротку вечірню прогулянку Дефансом.

Пагорб, на якому сьогодні розташована Велика Арка, мав раніше романтичну назву Chantecoq (Півнячий спів). Вже при Людовіку XV було продовжено історична вісь від сьогоднішніх Єлисейських Полів у вигляді алеї, проте аж до 19 століття на пагорбі стояв вітряк. Однак власне забудова Дефанса почалася лише після заснування спеціальної фірми для перебудови кварталу — EPAD (Etablissement Public d'Amenagement de la Défense). Завданням EPAD стало розвантаження традиційних ділових кварталів біля Тріумфальної Арки і вздовж Великих бульварів, а також розвиток інфраструктури в кварталі Дефанс. У 1958 було зведено перший будинок на пагорбі Дефанс, разом з виставковим залом CNIT (Centre National des Industries et Technologies).

У 1963 почали вимальовуватися конкретні обриси нового квараталу. Обсяг офісних площ склав приблизно 800 000 м ². У 1970 було добудовано п'ять хмарочосів: Esso, Nobel, Aquitaine, Europe та Aurore. У тому ж році була реалізована одна з головних передумов побудови нового Сіті-кварталу на околиці міста - міська швидкісна залізниця (RER), яка з'єднує Дефанс зі станціями «Обер» (у Паризької Опери) та «Тріумфальна арка».

70-ті роки ХХ століття, що минули під егідою екології та економічного розвитку, спричинили певні проблеми розбудови Дефанса. Як тільки стало зрозуміло, що нові висотні будівлі спотворюють перспективу Єлисейських Полів, в 1972 році пройшла хвиля протестів. Тодішній прем'єр-міністр Валері Жискар д'Естен, вже на шляху до президентства, виступив за припинення забудови кварталу. Крім того, нафтова криза 1973 року призвела до припинення проекту. Проте 1978 року новий уряд на чолі з Раймона Барра вирішив продовжувати будівництво.

Тепер почали будувати нове покоління висоток - нижчі; в 1981 відкрився великий торгівельний центр. Після міжнародного конкурсу «Обличчя захисту» в 1983 році почалися роботи зі встановлення Великої Арки за проектом данського архітектора Йохана Отто фон Шпрехельсена.

Ще в президентів Жоржа Помпіду та Валері Жискар д'Естена була ідея позначити історичну вісь Парижа сучасним архітектурним шедевром. Роботи із спорудження арки почалися в 1983 році після конкурсу «Обличчя захисту», організованого за ініціативи президента Франсуа Міттерана, з метою продовжити історичну вісь Парижа, яка проходить від Лувра через обеліск на площі Згоди та Тріумфальну арку. Конкурс зібрав 484 проекти з усього світу. Остаточно був обраний тільки один — новаторський проект данського архітектора Йохана Отто фон Спрекельсена (Johann Otto von Spreckelsen).

Арку, побудовану французьким підприємством громадських робіт «Буіг» (Bouygues), було урочисто відкрито в липні 1989 року, до двохсотріччя Французької революції, а також з нагоди саміту Великої сімки. Оскільки Велика Арка розташована на східно-західній історичній осі Парижа, її видно через Тріумфальну арку і «Малу тріумфальну арку» у парку Тюїльрі.
Вид на Дефанс від Триумфальної арки:

Йохан Отто фон Спрекельсен задумав будівництво Великої Арки Дефанс, як варіант Тріумфальної арки XX століття. Цього разу Тріумфальна арка була присвячена людству та ідеям гуманізму, а не військовим перемогам. Після смерті архітектора 16 березня 1987 року, його помічник — французький архітектор Поль Андрьо — закінчив будівництво проекту. Велика Арка, побудована в сучасному кварталі, де розташована величезна кількість офісів і магазинів. Форма Арки — це куб правильної форми без двох протилежних граней порожній всередині :
Довжина — 108 метрів;
Висота — 110 метрів;
Ширина — 112 метрів;

Бокові стіни Арки повністю вкриті плитками зі скла товщиною 5 см, спеціально розроблених, щоб запобігати оптичній деформації й витримувати потужну силу вітру. Фасад арки вкритий мармуровими плитками. Кожну плитку зроблено з білого каррарського мармуру й сірого граніту. Арка кріпиться на 12 опорах, встановлених за допомогою гідравлічних домкратів фірми «Савояр», щоб дати можливість хисткому ґрунтові витримати масу 300 000 тонн. Кожна горизонтальна сторона куба складається з 4x4 бетонних перетинок 75 метрів завдовжки. Будівлю оточує ланцюг сталевих кабелів. Конструкції з двох колон будувалися паралельно двома окремими бригадами робітників. Дві тисячі кваліфікованих фахівців працювали на будівництві; двоє з них загинули під час будівництва верхньої конструкції. Ліфт зроблений всуціль зі скла і розташований у заглибленні Арки.