Єрусалим, ч.4: Хресна дорога Ісуса Христа

09.05.2015

Шлях Ісуса Христа до місця розп'яття - Голгофи, пролягав вулицею Віа Долороза, що тепер пролягає по мусульманському кварталу Єрусалиму. На Хресній дорозі є 14 так званих "стацій", кожна з яких символізує певну подію Хресного шляху Ісуса. На Віа Долороза знаходяться дев'ять з чотирнадцяти зупинок Хресного шляху Христа. Останні п'ять зупинок розташовані на території Храму Гробу Господнього.

Якщо ви хочете пройти Хресний шлях повністю, роздивитися та прикластися до кожної святині, то рекомендую встати не пізніше 5:30 - 6:00 ранку, поки на вулиці і в Храмі Гроба Господня немає туристів і паломників. Якщо ж ви проспали, то дослідити Хресну дорогу вам нормально не вийде: з ранку і по вечора Віа Долороза перетворюється на великий східний базар, а Храм Гроба Господня заповняють натовпи туристів і паломників.

Звичай влаштовування Хресного Шляху виник десь у XV ст. серед францисканців і ввійшов у загальний вжиток католицької Церкви в XVIII ст., коли папи дозволили влаштовувати його всім церквам. Обряд Хресного Шляху полягає в тому, що особа, чи церковний похід спиняється перед кожним із 14 образів і відчитує певні молитви, отримуючи таким чином великі розрішення гріхів (індульгенції), рівні тим, які одержують, відвідуючи святі місця в Палестині. Цей обряд відбувається звичайно під час Великого Посту.

Маршрут Хресного шляху починається від Левових воріт Єрусалиму, неподалік від місця, де стояла римська фортеця Антонія, веде на захід по Старому Єрусалиму до Храму Гробу Господнього.

На початку Віа Долороза стоїть Базиліка святої Анни, побудована на місці будинку батьків Богородиці, праведних Йоакима та Анни, де народилася Діва Марія. Споруджена за часів патріарха єрусалимського Ювеналія (422-458 рр.) як велика візантійська базиліка святої Марії. У 614 р. частково була зруйнована персами. Але була відбудована монахом Модестом у період Карла Великого, і облаштована наново для богослужіння. У 1010 р. була зруйнована халіфом Аль-Хакімом.

Друга будівля церкви була споруджена за часів хрестоносців. Вони у 1099 р. застали руїни. Вони спорудили маленький монастир присвячений чуду Христа. У 1130 р. над печерами місця народження Богородиці була споруджена романська церква на честь матері Діви Марії святої Ганни. Після вигнання у 1187 році хрестоносців з Єрусалиму Салах ад-Дін перетворив її у 1192 році в медресе, завдяки чому вона зберіглася.

У дворі церкви Анни знаходиться Віфезда - дві водойми (басейни), викопані в руслі річки Бейт-Зейта. В Біблії згадується як місце де Ісус Христос зцілив розслабленого.

Початок будівництва першої водойми Віфезди відноситься до VIII століття до н. е.., що розташовувалася біля північної стіни Єрусалиму, біля брами, через які проганяли до Храму жертовні тварини і де був розташований ринок цих тварин. Згідно археологічних досліджень на початку була утворена одна водойма (розміром 40 м на 50 м) для водозбору дощової води завдяки спорудженій дамбі (ширина 6 м). Зібрана вода поступала до храму через відкритий канал.

У період первосвященика Симеона споруджено було другу водойму Віфезди на південь (кінець III ст. до н.д.). Відкритий канал накрили, що перетворилося на тунель. Між 150-70 роками н.д. з західної сторони Віфезди утворені були водна цистерна, купальні, гроти з лікувальною та релігійною метою.

За Євангелієм від Іоанна вода з купелі вважалася чудодійною коли «ангел Господній часами сходив у купальню і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той уставав, хоч би яку мав хворобу». При купальні лежав розслаблений, страждаючий своєю хворобою 38 років і майже втратив надію на зцілення, оскільки нікому було опустити його в купальню при обуренні води.

Ісус сказав йому: «візьми ложе своє і ходи». І він негайно видужав, і взяв ложе своє і пішов. Чудо було скоєно в суботу і, бачачи розслабленого, що несе свою постіль, іудеї говорили: « сьогодні субота, і не годиться тобі брати ложа», на що він відповідав — «Хто мене зцілив, Той мені сказав: Візьми ложе своє і ходи», але не міг сказати, хто зцілив його. Пізніше в храмі його зустрів Ісус і сказав: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб не сталося з тобою чого гірше». Коли стало відомо, хто здійснив зцілення в суботу, то «шукали вбити Його юдеї за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, роблячи Себе рівним Богові».

Стація 1: допит Ісуса Понтія Пілатом, і вирок Христа до страти.

Церква бичування є першою стацією Хресної дороги на Via Dolorosa. Три вікна церкви символізують бичування Ісуса Христа; Понтія Пилата, який умиває руки та радість Варавви, якого амністували.

Церкву збудовану ще за часів хрестоносців, було конфісковано у францисканців оттоманськими завойовниками Єрусалиму у 1618 році. Будівля служила спочатку як конюшня а пізніше була переобладнана у ткацьку майстерню. У 1838 році Ібрагім-паша передав зруйновану будівлю францисканцям назад. Баварський герцог Максиміліан дав пожертву на відбудову церкви. Її відбудовано у стилі 12 століття за планами «архітектора Святої землі» — Антоніо Барлуцці і відкрито у 1929 року.

Навпроти Церкви бичування знаходиться Каплиця засудження і накладення Хреста , зведена на згадку про засудження Ісуса Христа Понтієм Пилатом.

На цьому місці знаходився Замок Антонія, зруйнований у 70 році н. е., місце засудження Ісуса Христа. Будівля церкви побудована на руїнах старої церкви у 1903 році архітектором Венделіном Гінтеркойзером.

Церква увінчана куполами, за основною вона восьмикутна. Купол увінчує ліхтар з колонами. Трьохнавова базиліка з утримується чотирма колонами з червоно-бежевого мармуру. Інтер'єр церкви нагадує про страсті Христові барельєфами сцен подій хресної дороги.

Стація 2: Пілат вивів Ісуса перед первосвящениками, і вказуючи на Христа сказав «Це людина».

За Євангелієм від Івана прокуратор Іудеї Понтій Пілат показав народу Єрусалима після бичування Ісуса Христа, одягненого в багряницю і увінчаного терновим вінцем, бажаючи отримати співчуття натовпу.

"Тоді вийшов назовні ізнову Пілат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пілат до них каже: Оце Людина! Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пілат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!"

Кам'яний помост, на якому сидів Пілат під час суду:

Подія ця відбувалася пізнього ранку Страсної п'ятниці, в єрусалимській преторії поруч з вежею замку Антонія. Зараз на цьому місці і розташована Базиліка Ecce Homo. Церква зведена у титулі до базиліки папою Левом XIII у 1902 році.