Водоспад Вікторія (Замбія)

Лайфхак: Водоспад Вікторія: як потрапити, що дивитися і скільки це коштує

Головна туристична перлина Південної Африки розташована на річці Замбезі на кордоні Замбії і Зімбабве. Водоспад Вікторія має ширину понад 1800 метрів і висоту - 128 метрів. Водоспад занесений до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і лежить на межі двох національних парків - «Гримлячий Дим» («Mosi-oa-tunya») у Замбії і «Водоспад Вікторія» в Зімбабве. Водоспад краще видно з території Зімбабве, оскільки з боку Замбії видно лише 1/4 частину водоспаду. Проте відвідання водоспаду Вікторія з замбійського берега має свої переваги: лише з території Замбії можна спостерігати дивовижний захід сонця над водоспадом (цьому диву буде присвячена окрема сторінка).

Друзі, щоб бути в курсі останніх матеріалів на сайті, підписуйтесь на мій телеграм-канал: https://t.me/andytravelclub

Серед місцевого населення водоспад був відомий як «Гримлячий Дим», аж поки у 1855 році його не відвідав шотландський дослідник Девід Лівінгстон, який назвав це природнє диво Вікторією на честь своєї доньки. Багато хто досі думає, що водоспад названий на честь англійської королеви Вікторії. Також водоспад разом з іншими водоспадами на Замбезі називають водоспадами Лівінгстона.

В парку біля водоспаду встановлено пам'ятник англійському досліднику Південної Африки Девіду Лівінгстону:

Водоспад Вікторія - надзвичайне видовище, являє собою вузьку ущелину, в яку падає вода. Це єдиний водоспад у світі, який має ширину понад 1000 км і одночасно висоту понад 100 метрів. Девід Лівінгстон писав про водоспад такі рядки: «Ніхто не може порівняти красу з чим-небудь побаченим в Англії. Цього ніколи раніше не бачили очі європейців. На місця такі прекрасні, мабуть, дивилися ангели у польоті».

Водоспад приблизно в два рази вищий за Ніагарський водоспад і більш ніж вдвоє ширший за його головну частину.

Водоспад утворився в місці, де Замбезі різко спускається у вузьке (приблизно 120 метрів шириною) міжгір'я, вирізане її водою в розломі земної кори. Численні острівці ділять водоспад на гребні, формуючи протоки. З плином часу водоспад відступав вгору за течією, прогризаючи собі все нові і нові міжгір'я. Ці міжгір'я тепер утворюють зиґзагоподібне русло річки з прямовисними стінами.

Протягом сезону дощів через водоспад проходить понад 500 мільйонів літрів води за хвилину, через величезну силу падаючої води бризки підіймаються на сотні метрів в повітря. У 1958 році, під час повені в Замбезі відмічений рекордний рівень - більше 770 мільйонів літрів за хвилину.

Падаюча вода утворює бризки і туман, які можуть підніматися на висоту 400 метрів і вище. Вони видимі на відстані до 5 кілометрів.

Водоспад оточує дощовий ліс, дощ в якому створює сам водоспад. На тебе постійно хлине вода, через що дуже важко фотографувати водоспад.

Особливо потужний дощ падає біля мосту Knife Edge Bridge:

Над водоспадом у другій половині дня можна спостерігати веселку:

А іноді навіть дві:

Єдиний вихід з міжгір'я, куди нині падає вода - це досить вузький канал, пробитий водою в його стінці приблизно на 2/3 відстані від західного кінця. Ця протока має ширину приблизно 30 метрів, і весь об'єм річки проходить по ній близько 120 метрів, після чого річка потрапляє в зиґзаґоподібну ущелину. Річка не виходить з цієї ущелини близько 80 км, аж до її виходу з базальтового плато.

В кінці першого зиґзаґу річка спрямовується в глибоке водоймище під назвою «Киплячий казан» (Boiling Pot), розміром приблизно 150 метрів упоперек. Під час низьководдя поверхня «казана» спокійна, але під час високої води — покрита неквапливою гігантською водовертю (воронками) і збуреннями водної гладіні. Стіни ущелини - понад 120 метрів заввишки.

В "Киплячий казан" можна спуститися крутою стежкою. Тут - дуже гарні види на бурхливу Замбезі:

Нижче Boiling Pot (Киплячого казану), майже під прямим кутом до водоспаду, через ущелину перекинутий міст - один з п'яти, розташованих на річці Замбезі. Міст з'єднує Замбію і Зімбабве.

Міст у формі арки має довжину 250 метрів, вершина моста на 125 метрів вища за нижній рівень річки. Регулярне залізничне сполучення поєднує міста Вікторія-Фолз і Лівінгстон з Булавайо та з іншою лінією, що з'єднує Лівінгстон і Лусаку.

Будівництво моста було виконано за 14 місяців в 1904-1905 роках з ініціативи британського політика і бізнесмена Сесиля Родса в рамках його так і не здійсненого проекту «Залізниця Кейптаун - Каїр», незважаючи на те, що він ніколи не був у водоспаду Вікторія, і помер за два роки до початку будівництва.

Конструкції мосту були виготовлені у Великобританії, потім доставлені кораблями в порт Бейра (Мозамбік), а вже звідти залізницею до водоспаду. Відкривав міст 12 вересня 1905 року астроном і математик Джордж Дарвін, син всесвітньо відомого Чарльза Дарвіна.

Річка Замбезі перед водоспадом:

Водоспад оточує тропічний дощовий ліс, який являє собою справжні джунглі:

Баобаб:

Меморіал Першої світової війни в парку біля водоспаду:

І наостанок, трохи про добирання до водоспаду з боку Замбії (про добирання з боку Зімбабве буде окремий матеріал). Зі столиці Замбії Лусаки треба дістатися до міста Лівінгстон. Це можна зробити швидко і дорого за допомогою літака (квиток коштуватиме близько 150$ в один кінець). Можна дешевше, але трохи довше: автобус компанії Shalom їде близько 7-8 годин і коштує близько 13-14$. Можна ще більш екзотично, дешево, але довго - поїздом. Від Лівінгстона до входу в національний парк Mosi-oa-Tunya, де розташований водоспад, близько 10 км. Їх можна проїхати на таксі за 10$, а можна пройтися пішки, як це робили ми. Вхід на парк коштує 20$.

Друзі, запрошую підписуватися на мій телеграм-канал. Так ви будете оперативно дізнаватися про нові пости на сайті: https://t.me/andytravelclub