Рожиськ

Рожиськ - маленьке село поруч з Тарнорудою, де проживає трохи більше 300 мешканців. Їхати сюди спеціально мабуть не варто (дорога жахлива, з громадським транспортом, підозрюю, не краще). А от відвідати Рожиськ по дорозі в Тарноруду - варіант нормальний. Єдине що, пам'ятайте, що прямої дороги з Рожиська до Тарноруди немає (хоч на карті вона є).

В документах поселення вперше згадується у 1470 році під назвою Рожище. На початку ХІХ століття Рожиськом володів поміщик Казімєж Розвадовський (1757 - 1836), полковник, друг Тадеуша Костюшка.

На пагорбі над селом зберігся гробовець родини Розвадовських, де поховані Казімєж із своєю дружиною Анною. Цвинтарну капличку споруджено у 1863 році. Є надпис польською мовою на великій овальній брилі з пісковику, яка прикриває вхід до мавзолею: "Обоє добре прислужилися Вітчизні".

Помітно, що капличка знаходиться окремо від цвинтаря: мешканці Рожиська були греко-католиками, а власник села - римо-католиком.

У 1882 році у Рожиську збудовано греко-католицьку церкву Св. Архистратига Михаїла. Ще півтора роки тому її майже з усіх боків прикривали старі величезні липи, які нещодавно спиляли. Тепер храм видно повністю з усіх боків.

До храмового ансамблю входить дзвіниця, яка за старою традицію будівництва церков мала слугувати і бойовою вежею. З неї можна було б прострілювати обидві сторони двору.

Дзвіниця має два дзвони, які були відлиті в Калуші і мають людські імена. Один з них, що має назву "Григорій", відлив у 1904 році майстер Антоній Серафін. На дзвоні зберегігся напис: "Сей звонъ сооружили года 1904 Стефанъ Заглебельний и жена Анастасыя яко оферуидля сына блаженной памяти Григория усопшего дня 20 мая 1903". Другий дзвін має назву "Олександр" і був відлитий у 1938 року на честь 950-річчя Хрещення Руси-України.