Хмельницька область

Крім Старої фортеці і Нового замку Кам'янець-Подільський має велику систему міських укріплень, що охопили по периметру древню частину міста і перетворили його на фортецю. У поєднанні з ландшафтом і забудовою кам'янецькі фортифікації створили унікальне містобудівне утворення, що є зараз справжнім музеєм середньовічної фортифікації Поділля. Укріплення Кам'янця розташовані навколо давньої острівної частини Старого міста по кромці скелястих обривів, в каньйоні р. Смотрич і перед західною стороною острова на мису. Складаються з оборонних систем і комплексів, окремо вартових веж і стін загальною протяжністю 4,5 км. До західних міських укріплень...

Каньйон річки Смотрич - найцікавіша природна цікавінка не лише Кам'янця, але всього Поділля. Це - глибока вузька долина Смотрича із стрімкими схилами, що сягають висоти 50 метрів. Каньйон у творений течією річки крізь товщу Товтр на території Кам'янця та Кам'янецького району. В каньйоні розташовані унікальні оборонно-гідротехнічні споруди - Польська і Руська брами, передмістя Карвасари під Старою фортецею з дерев'яною Хрестовоздвиженською церквою, Порохові склади, старий пивзавод і водоспад. Уздовж каньйону проходить найдовша вулиця старого Кам'янця - Руська. Над урвищем каньйону розташовані оборонні споруди Старого міста: Верхня польська...

Польська брама, що розташована в каньйоні річки Смотрич у північно-західній частині Старого міста, є складовою частиною оборонно-гідротехнічної системи Кам'янця, що функціонувала в комплексі з Руською брамою, затоплюючи каньйон водою й перекриваючи підступи до міських брам. Разом із Верхньою Польською брамою (або Вітряною брамою) Польська брама утворює комплекс північно-західних укріплень Кам'янця, які контролювали територію вздовж давньої північної дороги до міста, на її відтинку від сторожової башти на броді до башти Стефана Баторія. Комплекс Польської брами збудовано в XV ст. на основі укріплення XIII ст. (дослідження Є.Пламеницької)....

У Кам'янці-Подільському в каньйоні річки Смотрич збереглися два унікальних оборонно-гідротехнічних комплекси XV - XVI століть - Руська і Польська брами. Принцип функціонування оборонно-гідротехнічної системи Руської та Польської брам полягав у послідовному перекритті їхніх шлюзів, внаслідок чого каньйон до певного рівня затоплювався водою, унеможливлюючи підступ ворога до міста. Рівень води в каньйоні регулювали за допомогою шлюзів, а також водопропускного отвору в Замковому мості. Сьогодні ми познайомимося із першою і більш давнішою з них - Руською брамою. Руська брама була головним в'їздом в місто з південного боку. Будівництво комплексу...

Серце Старого міста в Кам'янці - площа Польський ринок з найстарішою в Україні ратушею, вірменською криницею та декількома збереженими кам'яницями. Колись майдан був вогнищем торговельного та суспільного життя Кам'янця. Сьогодні це доволі тихе місце, яке оживає під час свят і фестивалів, коли на польському ринку немає де яблуку впасти. Таку назву майдан отримав від будівлі польського магістрату (ратуші), який і сьогодні прикрашає його. Поруч є ще Вірменський ринок, а на півночі Старого міста - Руський ринок. Традиційно часом заснування майдану називають XV ст. І пов'язують це з тим, що 1432 р. польський король Владислав ІІ Ягайло підтвердив...

Я досить часто пишу про те, як люблю Кам’янець, але й досі не спромігся написати хоча б один змістовний матеріал про місто-фортецю (якщо не рахувати невеликі фотонариси). І якщо ми вже зачепили тему фортифікацій Поділля, то, користуючись нагодою, розповім і про Стару фортецю в Кам’янці-Подільському, її історію та коротку історію міста над Смотричем. За однією з гіпотез, висунутою польськими істориками ще на початку ХІХ століття, підтриманою архітекторами-реставраторами Євгенію Пламеницькою та її донькою Ольгою Пламеницькою (також архітектором-реставратором) початок міста-фортеці сягає початку І тисячоліття нашої ери і пов'язаний із дако-...

Якщо, подорожуючи Поділлям, ви вирішили подивитися бароково-готичний палац в Кривчику, то заодно заїдьте і в Рахнівку. Це - на півшляху між трасою Хмельницький-Чернівці і Кривчиком. В Рахнівці зберігся скромний палац (а точніше - садибний будинок) родини Корф. Перші документальні згадки про Рахнівку (стара назва - Почапинці) зустрічається у 1662 році. У 1888 році власником Рахнівки став колишній генерал-майор Олександр Корф - представник баронського роду Корфів, відомого на Дунаєвеччині ще з XVIII століття. Відомо, що Корфи були меценатами, а їхнім коштом були зведені школи у Рахнівці і Пільному Мукарові. Садибний будинок звела у 1910 році...

Давно об'їздивши майже все в околицях Кам'янця-Подільського, відвідання Рихти завжди відкладав "на потім". Це "потім", нарешті, відбулося на травневі вихідні у 2015 році. Маленьке подільське село розташоване на обох берегах річки Жванчик. В селі зберігся замок Гумецьких (4 башти), палац Підвисоцьких та водяний млин. Рихту зручно оглядати по дорозі з Кам'янця до замку в Кудринцях. Але майте на увазі, що 12 кілометрів жахливої дороги від Кам'янця до Рихти займуть не менше півгодини. Перша назва поселення - Новосілка. Назву Рихти-Гумецькі село отримало у в середині XVI ст. році, коли стало власністю Войцеха Гумецького. Ще до того, у 1507 році...

Один з таємничих панських маєтків Поділля знаходиться в селі Кривчик Дунаєвецького району Хмельницької області на високому березі річки Тарнавка в 6 кілометрах від траси Хмельницький-Чернівці. В селі не ловить мобільний зв'язок: щоб додзвонитися, треба підніматися на гору над селом, тоді є шанси, що з 10-го разу щось вийде. Місцевий палац - один за найкрасивіших на Поділлі, побачити також складно. Він знаходиться на території психоневрологічного інтернату, куди доступ стороннім особам заборонений без дозволу директору закладу. Зайшовши на територію, вас відразу ж зустрінуть десятки хворих, кожен з яких буде проявляти до вас не дуже приємні...

Кожний, хто їде з Великої України в столицю Поділля - Кам'янець, обов'язково проїжджає Дунаївці - районний центр Хмельниччини. Дунаєвеччина багата на пам'ятки палацово-паркового мистецтва: Маліївці, Кривчик, Голозубинці, Великий Жванчик та багато інших сіл із залишками панських садиб. В самих Дунаївцях таких маєтків аж два: один належав шляхтичу Скибневському, інший - адміралу Завойку. Вперше містечко згадується у 1403 році. У 1577 році Дунаївці перейшли у власність Ельжбети Лянцкоронської з роду магнатів Гербуртів, яка була дружиною галицького каштеляна Станіслава Лянцкоронського. Стараннями Ельжбети у 1592 році Дунаївці отримали від...

Багато років з незрозумілих для себе причин я відкладав поїздку до Меджибожу. Лише влітку цього року довелося нарешті на власні очі побачити другу за величчю фортецю на Поділлі. Автобуси з Хмельницького ходять з двох автовокзалів, але більшість з них зупиняється на трасі Хмельницький-Вінниця в селі Требухівці, звідки до Меджибозького замку йти більше двох кілометрів пішки. Замок в Меджибожі розташований у північно-східній частині містечка на невисокому пологому мисі, що підноситься на 15 м над колись багнистою заплавою при злитті річок Буг і Бужок. У плані - це видовжений багатокутник, звернений східним гострим кутом до заплави. Початкові...

Великий Жванчик - не надто відоме туристам село в Дунаєвецькому районі Хмельниччини з цікавим палацом Хелмінських в стилі італійських вілл. Знаходиться в 23 кілометрах від районного центру Дунаївці. По дорозі можна подивитися палац в Голозубинцях. Добирання сюди - проблематичне: один автобус вдень з Хмельницького через Дунаївці. Дорога - також не фонтан: в деяких місцях дуже складна стара бруківка, але в цілому їхати можна. Щодо самого села - то відомостей не багато. Відомо, що у 1791 році у Великому Жванчику була дерев'яна Успенська церква, а у 1797 році був освячений костел, також Успенський. Діяла синагога, винокурня, водяний млин та...