Хмельницька область

У Кам'янці-Подільському в каньйоні річки Смотрич збереглися два унікальних оборонно-гідротехнічних комплекси XV - XVI століть - Руська і Польська брами. Принцип функціонування оборонно-гідротехнічної системи Руської та Польської брам полягав у послідовному перекритті їхніх шлюзів, внаслідок чого каньйон до певного рівня затоплювався водою, унеможливлюючи підступ ворога до міста. Рівень води в каньйоні регулювали за допомогою шлюзів, а також водопропускного отвору в Замковому мості. Сьогодні ми познайомимося із першою і більш давнішою з них - Руською брамою. Руська брама була головним в'їздом в місто з південного боку. Будівництво комплексу,...

Серце Старого міста в Кам'янці - площа Польський ринок з найстарішою в Україні ратушею, вірменською криницею та декількома збереженими кам'яницями. Колись майдан був вогнищем торговельного та суспільного життя Кам'янця. Сьогодні це доволі тихе місце, яке оживає під час свят і фестивалів, коли на польському ринку немає де яблуку впасти. Таку назву майдан отримав від будівлі польського магістрату (ратуші), який і сьогодні прикрашає його. Поруч є ще Вірменський ринок, а на півночі Старого міста - Руський ринок, з якими ми познайомимося пізніше. Традиційно часом заснування майдану називають XV ст. І пов'язують це з тим, що 1432 р. польський...

Я досить часто пишу про те, як люблю Кам’янець, але й досі не спромігся написати хоча б один змістовний матеріал про місто-фортецю (якщо не рахувати невеликі фотонариси). І якщо ми вже зачепили тему фортифікацій Поділля, то, користуючись нагодою, розповім і про Стару фортецю в Кам’янці-Подільському, її історію та коротку історію міста над Смотричем. За однією з гіпотез, висунутою польськими істориками ще на початку ХІХ століття, підтриманою архітекторами-реставраторами Євгенію Пламеницькою та її донькою Ольгою Пламеницькою (також архітектором-реставратором) початок міста-фортеці сягає початку І тисячоліття нашої ери і пов'язаний із дако-...

Село ЖВАНЕЦЬ (Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.) лежить в неймовірно гарному місці при впадінні до Дністра річки Жванчик. Так, де Жванчик своїми закрутами утворює високий мис, стоять мальовничі залишки старого замку, про які, нажаль, знають далеко не всі, хто приїхав в цей край оглянути знамениті Кам’янецьку та Хотинську фортеці. Коли я вперше потрапив сюди у 2007 році , таксист, який віз нас з Кам’янця до Хотина і в зворотному напрямку, гадки не мав про якійсь там замок у Жванці. Тоді я його так і не побачив. Проте, виправив цю помилку вже багато разів. Кожного разу, буваючи і Кам'янці та Хотині, заїжджаю з Жванець, щоб...

Якщо їхати з Кам’янця до Хотина, то у вже в знайомому нам Жванці поруч з вірменським костелом Діви Марії буде поворот ліворуч з вказівником «Гринчук-12». Повертаємо. Наприкінці села основна дорога уходить трохи праворуч, нам же треба прямо. Відразу ж попереджаю, що дорога буде нелегкою: стара бруківка так трусить автомобіль, що більше, ніж на першій передачі, їхати не виходить. Бруківка поступово спускається до низу повз старий польський цвинтар, і незабаром перед мандрівником відкривається вид, який відразу ж приголомшує! Хотинська фортеця у свій своїй красі з протилежного, подільського, берегу – саме за цим і їдуть у Брагу. Але видом...

Якщо, подорожуючи Поділлям, ви вирішили подивитися бароково-готичний палац в Кривчику, то заодно заїдьте і в Рахнівку. Це - на півшляху між трасою Хмельницький-Чернівці і Кривчиком. В Рахнівці зберігся скромний палац (а точніше - садибний будинок) родини Корф. Перші документальні згадки про Рахнівку (стара назва - Почапинці) зустрічається у 1662 році. У 1888 році власником Рахнівки став колишній генерал-майор Олександр Корф - представник баронського роду Корфів, відомого на Дунаєвеччині ще з XVIII століття. Відомо, що Корфи були меценатами, а їхнім коштом були зведені школи у Рахнівці і Пільному Мукарові. Садибний будинок звела у 1910 році...

Давно об'їздивши майже все в околицях Кам'янця-Подільського, відвідання Рихти завжди відкладав "на потім". Це "потім", нарешті, відбулося на травневі вихідні у 2015 році. Маленьке подільське село розташоване на обох берегах річки Жванчик. В селі зберігся замок Гумецьких (4 башти), палац Підвисоцьких та водяний млин. Рихту зручно оглядати по дорозі з Кам'янця до замку в Кудринцях. Але майте на увазі, що 12 кілометрів жахливої дороги від Кам'янця до Рихти займуть не менше півгодини. Перша назва поселення - Новосілка. Назву Рихти-Гумецькі село отримало у в середині XVI ст. році, коли стало власністю Войцеха Гумецького. Ще до того, у 1507 році,...

Один з таємничих панських маєтків Поділля знаходиться в селі Кривчик Дунаєвецького району Хмельницької області на високому березі річки Тарнавка в 6 кілометрах від траси Хмельницький-Чернівці. В селі не ловить мобільний зв'язок: щоб додзвонитися, треба підніматися на гору над селом, тоді є шанси, що з 10-го разу щось вийде. Місцевий палац - один за найкрасивіших на Поділлі, побачити також складно. Він знаходиться на території психоневрологічного інтернату, куди доступ стороннім особам заборонений без дозволу директору закладу. Зайшовши на територію, вас відразу ж зустрінуть десятки хворих, кожен з яких буде проявляти до вас не дуже приємні...

Містечка і села Дунаєвецького району, що на північ від Кам'янця-Подільського, дуже багаті на панські маєтки. Голозубинці, що лежать на півшляху між райцентром Дунаївцями та Великим Жванчиком, - не виключення. Розташування місцевої садиби Скібневських - дуже мальовниче: на пагобрі над річкою Студениця, куди веде справжній серпантин ґрунтової дороги. В маєтку, де зберігся палац і флігелі, сьогодні знаходиться обласна протитуберкульозна лікарня для хворих з важкою формою сухоти. Голозубинці відомі з 30-х років XVI століття. У XVIII та на початку ХІХ століття поселення разом із сусідніми Дунаївцями належали графам Красінським. Ймовірно, що саме...

Кожний, хто їде з Великої України в столицю Поділля - Кам'янець, обов'язково проїжджає Дунаївці - районний центр Хмельниччини. Дунаєвеччина багата на пам'ятки палацово-паркового мистецтва: Маліївці, Кривчик, Голозубинці, Великий Жванчик та багато інших сіл із залишками панських садиб. В самих Дунаївцях таких маєтків аж два: один належав шляхтичу Скибневському, інший - адміралу Завойку. Вперше містечко згадується у 1403 році. У 1577 році Дунаївці перейшли у власність Ельжбети Лянцкоронської з роду магнатів Гербуртів, яка була дружиною галицького каштеляна Станіслава Лянцкоронського. Стараннями Ельжбети у 1592 році Дунаївці отримали від...

Багато років з незрозумілих для себе причин я відкладав поїздку до Меджибожу. Лише влітку цього року довелося нарешті на власні очі побачити другу за величчю фортецю на Поділлі. Автобуси з Хмельницького ходять з двох автовокзалів, але більшість з них зупиняється на трасі Хмельницький-Вінниця в селі Требухівці, звідки до Меджибозького замку йти більше двох кілометрів пішки. Замок в Меджибожі розташований у північно-східній частині містечка на невисокому пологому мисі, що підноситься на 15 м над колись багнистою заплавою при злитті річок Буг і Бужок. У плані - це видовжений багатокутник, звернений східним гострим кутом до заплави. Початкові...

Це місце сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля. Крім палацу Орловських, з яким по красі, довершеності, витонченості, гармонії не може конкурувати жодна подільська резиденція, в Маліївцях зберігся старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу водонапірною баштою. Але головна атракція Маліївців - 18-метрова скеля з водоспадом і печерним гротом. Крихітне село Маліївці з населенням близько 700 мешканців розташовано в 7 - 8 кілометрах від траси Чернівці - Житомир в Дунаєвецькому районі Хмельниччини на лівому яристому березі річки Ушки. Найдавніша писемна згадка у 1493 році свідчить, що поселення...