Поділ: улюблені невідомі і відомі куточки

Вперше за багато років в День свого народження нікуди не подорожую і не відзначаю. Причина цьому - війна. Настрою немає, зовсім інші турботи і пріоритети. Але у цей день вирішив присвятити матеріал своїй улюбленій місцині в Києві - Подолу. 

З початком війни я став більше любити Київ, більше його розуміти. Прогулянки вуличками столиці та історичними куточками в мене ледь не кожного дня. А Поділ в цієї любові займає особливе місце. Тут дух історичного Києва зберігся найкраще. Ні, не той імперський дух часів російського поневолення, а дух окремого містечка, який до остаточного захоплення москалями мав Магдебурзьке право і був самостійним. 

В роки Незалежності Поділ змінився: він став і гірше, і краще одночасно. Сплюндрований Гостинний двір, недоречні сучасні вкраплення в історичну забудову - це мінус. Але нові локації і фотозони, чудові атмосферні кафешки - це, безумовно, великий плюс!

Подивіться хоча б на це: правда ж мило?

У перші 2 місяці війни Контрактова площа була порожня, як і весь Київ. Можна було насолодитися цвітінням сакури (чи що це таке, я не розбираюсь в деревах?))

І, звичайно, видом на Андріївську церкву:

А ось таким 10 років тому був Гостинний двір - саме серце Подолу і Контрактової площі. Сплюндрувати і обнести жахливим парканом встигли швидко. Але до розуму ніхто не доводить. З обдертою будівлею і дерев'яним парканом Контрактова, на жаль, зараз виглядає жахливо. Тому тікаємо звідси шукати щоб привабливіше!

З вулочки Фролівської, яка примикає до Контрактової площі, відкривається чудовий вигляд на відтворену давньоруську церкву Богородиці Пирогощі. 

Та найцікавіше - у будинку праворуч. В арці будівлі за адресою Контрактова, 7 заховався найстаріший житловий будинок Подолу:

Про цей дворик та інші подільські дворики я розповідав у матеріалі Таємні дворики Подолу.

В самому низу Андріївського узвозу (будинок 2) є ще один симпатичний дворик:

Повернемося знову в район Андріївського узвозу і прогуляємося вуличкою Боричев Тік. Тут багато прикладів одноповерхової садибної забудови.

Але найкраще тут - це вид на Покровську церкву.

Покровська церква - це найкращий зразок козацького бароко на Подолі. Збудована у 1766 році за проектом Григоровича-Барського.

Вуличкою Притисько-Микильською повз Фролівський монастир вийдемо до церкви Миколи Притиска. Це - ще одна з церков Подолу в стилі українського (козацького, мазепинського) бароко 17 століття. Таких храмів нам буде траплятися багато протягом прогулянки Подолом. 

Поруч з церквою, на вулиці Хорива нещодавно облаштували нову фотозону з парасольками:

Сусідня вулиць Спаська - одна з моїх найулюбленіших. Це місце для фотосесій. 

Одного разу мій друг фотограф Андрій Ковальчук влаштував мені тут фотосесію.

Ще минулого року тут був мексиканський ресторан з багатьма інсталяціями. Зараз, здається, ресторан грузинський, і декорацій стало поменше.

Портал в Латинську Америку:

Будинок контори торгового дому "Апштейн і сини" по Спаській 12:

В середині кварталу заховався "будинок Мазепи", де розташований Музей Гетьманства:

Чудовий приклад пізнього модерну - прибутковий будинок на Спаській 6:

Тут до вулиці примикає короткий провулок Хорива, де стоїть стара пожежна каланча, що нагадує ратушу:

Провулок виведе на вулицю Хорива, де побачимо будинок у стилі московського історизму:

У дворику по вул. Хорива 18 є симпатичні червоні сходи:

Красиві фасади на сусідніх вуличках:

Часто трапляються майже архаїчні двері:

Вулиці Верхній Вал і Нижній Вал - центральна магістраль Подолу:

По вул. Верхній Вал 62В є чудовий дворик з виноградною лозою та чудовою чайною. Про нього - в окремому матеріалі про подільські дворики.

Звернемо в першій поворот наліво на вул. Почайнинську і побачимо дуже милий одноповерховий будинок 

А за ним у дворику - старообрядницька Успенська церква:

Перейдемо Верхній/Нижній Вал і перейдено в північну частину Подолу. Там - величезний клондайк невивчених туристами пам'яток архітектури різних стилів. Сьогодні прогуляємося тут лише поверхнево.

На вулиці Межигірській 24 є фантастичний дворик:

Будинок із скульптурою музиканта на вул. Щекавицькій:

Напроти - діюча Велика хоральна синагога:

Необароко на Щекавицькій:

На вулиці Григорія Сковороди розташований незвичайний храм - церква Миколи Набережного. Це - суміш козацького бароко і класицизму. Архітектор - видатний майстер українського бароко Іван Григорович-Барський. Церква збудована протягом 1772 - 1775 років.

Напроти церкви - чудовий приклад відреставрованого ренесансного будинку кінця ХІХ століття:

Поруч, майже на набережній, що один храм козацького бароко. Він не такий показовий, як інші. Але він - найстаріший на Подолі. Про неї писав ще Нестор Літописець у 945 рік. А в ниньошньому вигляді храм відтворений у 1692 році. До церкви примикає бдівля малої бурси другої половини 18 століття.

Звідси вже поруч - Набережна-Хрещатинська. Тут також можна відшукати інстаграмні локації. 

Одна з кафешок в одеському стилі на набережній:

Перейдемо через перехід і опинимося на березі Дніпра:

На Набережній-Хрещатинський симпатичні фасади будинків. Переважно, новобудови, стилізовані під старовину:

До війни тут було дуже романтично і інстаграмно:

На річковому вокзалі і навколо були кафешки, кальянні, зони для відпочинку.

А в самі будівлі був арт-центр:

Сподіваємося, що воно все колись повернеться.

Найкращі види на Поділ відкриваються з скляного містку над Володимирським узвозом ("міст Кличка") та альтаном у парку Володимирська гірка:

Друзі, щоб бути в курсі останніх матеріалів на сайті, підписуйтесь на мій телеграм-канал: https://t.me/andytravelclub