Велика Бийгань

Сьогодні трохи розповім про звичайне угорське Берегівського району Закарпаття – Велику Бийгань. Угорські села, на й взагалі, села на Закарпатті разюче відрізняються від невеличких поселень інших регіонів України. Хати тут вкриті справжньою червоною черепицею, дворики – надзвичайно охайні і прикрашені. Крім типового етнічного колориту в селі є декілька цікавинок архітектури, головна з яких – готичний храм XV століття.

Перша письмова згадка про Велику Бийгань міститься в літописі 1333 року. Але дослідники вважають, що поселення виникло ще за часів короля Арпада і мало назву Ов-Бийгань. У ХІ столітті його власниками був рід Бегані, який вимер лише у ХІХ столітті. Протягом цього тривалого періоду Бегані періодично віддавали свої володіння у заставу або у спадок.

У 1646 році князь Дьердь Ракоці захопив чотири кріпосних володіння Томаша Бегані. Частина володінь родини Бегані приєднали до Мукачівського замку, а опісля 4 роки Жужанна Лоранфі повернула їх законним власникам. У 1794 році власником володінь Бийгані був Янош Дерчені-Вийг. В наступні часи Бийгань належала Немешів, Шіро і Томпа.

Пізньоготичний костел у Великій Бійгані було збудовано у 1418 році за короля Сигізмунда. У 1565 році храм захопили реформатори, а у 1686 році його майже повністю знищила пожежа. Майже століття по тому, у 1743 році, костел було відновлено, а з південного боку добудована каплиця на честь Архангели Михаїла. У 1760 році добудували вежу.

Ґрунтовна реставрація костелу відбулася протягом 1839 – 1846 років. Тоді ж було ліквідовано каплицю. 1 листопада 1846 року відбулося урочисте відкриття храиу і його освячення під титулом Всіх Святих.

Інтер’єр храму (фото – ):

Неподалік знаходиться реформаторська церква, побудована у 1805 році. Поруч з нею – дерев’яна дзвіниця:

Сільська рада у карпатському стилі:

Старий млин:

Державний кордон неподалік від села: