Батурин - гетьманська столиця

Попередня стаття
Ніжин: столиця українського бароко
Наступна стаття
Чернігівське Полісся: ліси і болота Міжрічинської Пущі

Батурин - важливе місто в українській історії. У 17 та 18 столітті Батурин був столицею гетьманів Лівобережної України. Тут була резиденція Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича і, нарешті, останнього гетьмана Кирила Розумовського.

Батурин - це, одночасно, і славетні, і сумні сторінки української історії. Це - перемоги війська Богдана Хмельницького над поляками, це і поразка Івана Мазепи під Полтавою. Наслідком цього стала Батуринська трагедія - знищення князем меншиковим майже всього населення міста та перенесення гетьманської резиденції до Глухова.

Пам'ятаю, як в часи президентства Ющенка багато хто сварив його за відбудову Батурина. Називали відтворену Батуринську фортецю "бутафорською" і "новоділом". Вважали необґрунтованим витрачання величезних бюджетних кошів на реставрацію палацу Розумовського. Та опісля майже 2 десятиліть скажу, що відтворення Батурина - це, мабуть, найкорисніше, що зробив Ющенко для відновлення історичної справедливості.

Я бачив сотні подібних відтворених резиденцій по всьому світу, і скажу - що Батуринська резиденція відтворена на належному рівні. 

Сьогодні в Батурині є що робити на цілий день. Відтворені і відреставровані його пам'ятки - це дерев'яна Батуринська фортеця з чудово відновленою дерев'яною козацькою церквою і гетьманським палацом у стилі українського бароко. Це - палац останнього гетьмана Кирила Розумовського, Воскресенська церква-усипальниця Розумовського, будинок генерального судді Кочубея та багато інших об'єктів, що відображають історію Гетьманщини.

Залишаємо автівку на площі біля Воскресенської церкви. Її будівництво розпочав наприкінці 18 століття Кирило Розумовський. Виконаний храм в стилі класицизму. Вона ж стала усипальницею останнього українського гетьмана.

Поруч - Воскресенська церковно-парафіяльна школа, збудована у 1904 році при Воскресенській церкві. Сьогодні тут розташований Музей археології Батурина.

Заходимо в резидентську браму і опиняємося на території Кочубіївського парку, закладеному генеральним суддею Василем Кочубеєм ще у 17 столітті.

На території парку є чудово відреставрований будинок генерального судді Кочубея, або будинок Генерального Суду. Будинок - чудовий приклад українського зодчества другої половини 17 століття.

В наші дні в будинку - історико-краєзнавчий музей.

Також на території парку поруч з будинком судді є експозиція пасіки імені видатного бджоляра Петра Прокоповича:

Десять хвилин неспішної прогулянки - і ми біля стін Цитаделі Батуринської фортеці. Вона була побудована на початку 17 століття і виконувала роль польського форпосту. Аж поки її не захопило військо Богдана Хмельницького. Відновлено фортецю у 2008 році.

Потрапляємо всередині через міст в головній проїзній брамі, і відразу опиняємося у відтвореному середовищі гетьманської столиці.

В межах стіни Цитаделі - замкова дерев'яна церква, гетьманський будинок, скарбниця та криниця. 

Замкова церква Воскресіння Господнього була вдало відтворена у кращих традиціях дерев'яного козацького бароко. У крипті церкви поховані рештки мешканців Батурина, вбитих москалями на чолі з меншиковим у 1708 році.

Одноповерховий гетьманський будинок також був виконаний у стилі народного українського (козацького) бароко і вкритий гонтом. Тут жила козацька старшина і перебували урядові установи Гетьманщини.

Дерев'яна альтанка, що виконувала роль замкової криниці:

Одна з оборонних веж Цитаделі: 

Вид з Цитаделі на долину річку Сейм:

Козацькі гармати:

Якорі 18 століття:

Палацовий комплекс гетьмана Кирила Розумовського будувався протягом 1799 - 1803 років. Він складається з палацу та 2 бічних флігелів:

Палац зведений у стилі класицизму за проектом Чарльза Камерона, шотландського архітектора, який створював інтер'єри палацу у Царському селі під Петербургом.

Палац оточений дуже охайним парком, створеним Камероном одночасно з палацом.

На жаль, нам не вдалося потрапити в середину палацу та побачити експозиції, бо ми приїхали занадто пізно. А це - привід відвідати Батурин ще раз у найближчому майбутньому.

Типова забудова Батурина:

В центрі Батурина є фантастичний ресторан "Вітрила Міклухо Маклая". Весь його інтер'єр виконано у географічній тематиці, присвяченій видаткому мореплавцю.

Вся стеля ресторану - це навігаційні мапи часів Маклая:

Попередня стаття
Ніжин: столиця українського бароко
Наступна стаття
Чернігівське Полісся: ліси і болота Міжрічинської Пущі