Мамаївці

Попередня стаття
Новоселиця
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Велике село МАМАЇВЦІ (Кіцманський р-н, 5,8 тис. мешканців), перша згадка про яке датується 1580 роком, починається відразу при виїзді з Чернівців у бік Коломиї. Легенди стверджують, що назва села пішла від знаменитого хана Мамая, який, начебто, зупинявся тут зі своєю ордою перед тим, як наважувався перетинати Карпатські гори. Але, оглядаючись на дату заснування села, більш ймовірно, що це могли бути лише його нащадки. А ось гетьман Пилип Орлик дійсно тут був проїздом у 1722 році. Мамаївці, як цілісний населений пункт, відродився в перший рік незалежності. До того ж існувало два окремих села: Старі та Нові Мамаївці, відомі за радянські часи як Старосілля і Новосілля відповідно.

Відомо, що у частині, що називалася Новими Мамаївцями, існувало два монастиря, які були філіями Манявського (Великого) Скиту. Сьогодні у Нових Мамаївцях з вікна авто кидається в око своєю строкатістю великий за розмірами православний храм Покрови, побудований у 1906 році з поєднанням неовізантійських та румунських архітектурних традицій. Та ще більше кидаються в очі чисельні придорожні приватні готелі та ресторани. Розташування села на трасі загальнодержавного значення поблизу обласного центру сприяє розвитку туристичного сервісу. Кажуть, Мамаївці є найбагатшим селом Буковини. У той частині Мамаївці, яка раніше йменувалася Старосіллям, зліва від дороги поруч з новою кам’яною церквою знаходиться невеликий дерев’яний храм, пофарбований у зелений колір, дах і піддашшя якого оббити бляхою. Це – Іванівська церква, побудована у 1863 році (за іншими даними – у 1773 році), яка набула свого сучасного вигляду після нещодавньої реставрації. Церква тридольна, одноверха з маленьким восьмигранним куполом, що виростає з четверика нави. Саме в цій церкві у 30-х роках минулого століття у місцевого священика брав свої перші уроки співу майбутній великий українській співак, академік Академії Мистецтв України, головний режисер Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Шевченка, професор Музичної академії ім. П.Чайковського Дмитро Гнатюк. Поруч з дерев’яною церквою у 1996 році збудовано великий мурований храм, який також освячено на ім’я Івана Хрестителя.

Попередня стаття
Новоселиця
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Коментарі

ну штук зо вісім набереться
ну хоч переліч для прілічія!
ну да, буду я зараз усю свою полову жизнь висвітляти. Ще чого!
А ти свою не висвітлюй! Ти полову жизнь партнерш висвіти!
це було б некоректно по відношенню до них.
Некоректим було тобі мати з ними відносини, не одружившись на них :)
у мене нема часу на ті всі женячки.
а на єблю, значить, є?
так це пошвидше як-не-як :)
ти що, подругу не готуєш до цього ласками і поетичними словами (тіпа як в статті про Чесники и карпатську осінь)?
вона вже підготовлена самостійно без зайвих старань зі сторони
інший хтось підготував?
можливо
не хочеш платити, то так і кажи!
Цікаво, за що це Енді у своєму власному жж має платити?
за використану в майбутньому фотку до путівника
От як випущу, так і заплачу
ти зібрався плакати?
з тобой як не заплакати...
то вже давай погорюємо! У нас нині така трагедія виявлена з коментами :(
Мені вже не вистачає потертих коментів моєї королеви... :(((( УУуууууууууу!!
я ж тобі казав: прідохраняйся!
У мене — є! Я собі всю базу жж тримаю в копії.
4 мб місця, і під рукою.
Так тоді привода поплакати не буде. А так хочеться! :)
Уууууууууууууууууу!
тобі завжди яндекс стане в нагоді. Там усе витерте ще є.
Ого, ти в таких вибухонебезпечних військах був?!

Сторінки