Кирилівська церква на Дорогожичах та її розписи

Кирилівська церква на Дорогожичах - один із символів Київської Русі у Києві. Велична церква, що поєднала давньоруську архітектуру та козацьке бароко. На відміну від усіх інших храмів давньокиївської доби, Кирилівська церква знаходиться не в межах старого Києва, а в урочищі далеко за Подолом. Збудував церкву приблизно у 1140 році великий київський князь Всеволод ІІ Ольгович на честь свого небесного патрона Кирила Олександрійського.

Багато років їздив цією дорогою (вул. Олени Теліги), дивився на церкву і казав собі, що треба її відвідати. Особливо це хотілося зробити восени, коли церква в обіймах золотої осені. І, нарешті, завітав до церкви у жовтні 2022 року.

Знайти вхід до церкви виявилося не так просто. Я ходив колами біля психоневрологічної лікарні, шукаючи його. Обійшовши церкву, побачив єдиний вхід, який був зачинений. Зрозумів, що мені просто не пощастило. Я сфоткав храм з декількох ракурсів і пішов геть, прогулюючись парком лікарні.

Коли вже спустився на вулицю Олени Теліги, то побачив біля зупинки стенд "Кирилівська церква - музей" та сходи, які вели на гору. Я вирішив піднятися по сходам, і вони привели до хвіртки, яка і була єдиним відкритим входом на територію храмового подвір'я. Кирилівська церква постала переді мною в усій красі.

Я знав, щоу церкві є унікальні фрески. Але був вже вечір, і думав, що вже не встигну їх подивитися. Але каса була відкрита. Я купив квиток за 50 грн., і пішов досліджувати церкву та її інтер'єри. 

Церква має декілька різних фасадів:

Усі фасади пишно прикрашені ліпниною, типовою для храмів козацького бароко. Вона з'явилася під час перебудови церкви після пожежі у 1734 на проектом великого майстра українського (мазепинського) бароко Григоровича-Барського.

Декор апсиди:

Ангели-путті:

Церква має три вхідних портали: два у стилі козацького бароко, а один - у давньоруському стилі. 

Залишки давньоруського порталу:

Головний фасад церкви, де розташований бароковий портал з головним входом:

Заходимо всередину:

Здивування приходить вже в перші секунди. Інтер'єр церкви весь з вкритий розписами та фресками. Щось подібне я бачив лише в молдавських церквах Південної Буковини.

"Страшний суд": розписи стелі нартексу (притвору):

Розписи та фрески стін нартексу:

Фреска зі Св. Апостолом Петром, який веде в рай:

Давньоруські фрески чергуються з розписами 18 - 19 століть:

Входимо до центральної нави. Її стіни також всі вкриті розписами:

Піднімаємо голову догори:

Розпис стелі головної бані храму:

Вівтар:

Мармурові колони вівтарю:

Богородиця "Оранта" над вівтарем (робота художника І. Селезньова, 19 ст.):

Бічний вівтар:

Піднімаємося на хори і розглядаємо наву і вівтар:

Яке фантастичне оформлення колон на хорах!

Найвідоміший розпис на хорах - Сходження Святого Духа на Апостолів роботи Михайла Врубеля:

Розпис "Космос" авторства Врубеля (19 століття):

Хотілося годинами розглядати розписи, але церква-музей вже зачинялася.

Кирилівська церква майже завжди була монастирською. Монастир і зараз знаходиться в приміщенням навколо церкви, а служба у Кирилівській церкві відбувається лише по неділях.

З 18 століття від монастиря збереглися фрагменти мурів і одна башта.

Поруч з баштою знаходиться один з корпусів психіатричної лікарні, побудований у 19 столітті:

Скульптури в парку навколо - досить дивні: