Фортеця Кьонігштайн в Саксонській Швейцарії

17.07.2012

Фортеця Кьонігштайн (Festung Königstein) одна з найбільших фортець Європи, що займає площу у 9,5 гектарів на однойменній горі, що височіє на 240 метрів на долиною Ельби у Саксонській Швейцарії. 40-метрові стіни піднімаються посеред мальовничого кам'яного ландшафту над містечком Кьонігштайн, яке розташовано на лівому березі Ельби в 5 хвилинах їзди потягом з містечка Ратен (зі скелями Бастеї, розташованими над Ратеном, ми знайомилися у минулій розповіді).

Щоб потрапити до замку, не маючи власного транспорту, треба їхати електричкою Майсен-Дрезден-Бад Шандау до зупинки Кьонігштайн, яка знаходиться в однойменному містечку. Від центру містечка до фортеці прийдеться підніматися вгору спочатку сходами, а потім - брукованою доріжкою. Весь шлях зайняв в мене не більш ніж півгодини. Перед тим, як оглянути замок, трохи прогуляємося містечком Кьонігштайн.

Замок на горі вже добре видно від вокзалу:

Йдемо до центру містечка:

Центр міста і фортеця:

Костел:

Фахверки:

Ратуша у Кьонігштайні - найскромніша, яку доводилося бачити в житті! Саме від неї починається підйом на скелю, де розташована фортеця.

Фортеця Кьонігштайн має більш ніж 750-річну історію. Протягом цього періоду цей унікальний свідок європейського фортифікаційного мистецтва постійно змінювався, зберігши до наших днів вражаючий ансамбль споруд пізньоготичного стилю, ренесансу, бароко та ХІХ століття. На жаль, враховуючи свої розміри, фортеця є дуже нефотогенічною. Досить складно знайти якісь вдалі ракурси. Тому, для того, щоб ви мали загальну картину про її вигляд, подаю фото з Вікіпедії:

Перша письмова згадка про укріплення на горі Кенигштайн знайдена в грамоті чеського короля Вацлава І у 1233 році, в якій у якості свідка згаданий "бургграф Гебхард фом Штайн". Середньовічна фортеця тоді належала до Богемскому королівства. Повна назва Кенигштайн вперше трапляється у "Верхнелужицкой граничній грамоті" 1241 року, на яку Венцель І поставив печатку "іn lapіde regіs" ("на камені короля"). За дорученням короля фортеця була розширена, бо він зрозумів важливе стратегічне значення укріплення над рікою Ельбою, уздовж якої розвивалася торгівля. 25 квітня 1459 року Егерским договором була остаточно визначений саксонско-чеський кордон, а відповідно й, перехід фортеці до маркграфства Майсен.

Герцог Георг Бородатий, рішучий супротивник реформації, у 1516 році створив на базі фортеці целестинський монастир, який проіснував лише до 1524 року: після смерті герцога Саксонія стала протестантської. З 1563 до 1569 року у замку було збудовано найглибший в Саксонії колодязь - 152,5 метрів глибини. У 1589 саксонський правитель Крістіан I остаточно віддав наказ перетворити існуючий замок на державну фортецю. Система захисту була влаштована таким чином, що ніякий ворог ніколи навіть не наважувався напасти на фортецю. Починаючи з 1591 року, фортеця була Саксонською державною в'язницею і табором для військовополонених впродовж Французько-німецької війни (1870 - 1871 рр.) і двох світових воєн. 29-го травня 1955 року фортецю відкрили для громадськості у якості музею.

На жаль, я не зміг попасти всередину замку. Справа була не у 8 євро, які треба було заплатили за вхід, а у відсутності часу. На півгодини заходити не було сенсу: фортеця дуже велика, в середині багато всього цікавого, і на огляд потрібно не менше 2 годин. В мене ж весь час був розписаний по хвилинах: за 2 дні встигнути максимально подивитися всю Саксонію, та ще й громадським транспортом - то вам не жарти. Тому я вирішив зробити альтернативу - обійти фортецю по периметру уздовж стін. Процедура ця зайняла цілу годину

Такою я вперше побачив фортецю. 40-метрові стіни, вимурувані людьми, поєднуються зі стінами, що створила природа. В середину замку можна піднятися на ліфті.

Центральний вхід до замку розташований у равеліні воріт. Брама з казематами для оборони входу була побудована у 1729-36 роках:

Спостережна вежа на Георгіївській батареї:

У 1601 році на виступі скелі в західній частині фортеці було збудовано сторожову вишку з сонячним годинником і дзвоном. Поверхом нижче розташовані кутові каземати, які неможливо зруйнувати під час обстрілу.

Так звана "Стріла" була споруджена у 1755-56 роках, як перша частина нижніх споруд. Під час війни з неї відбувався плоский обстріл території перед воротами і флангом фортеці.

Північно-східна стіна фортеці:

Так звана "Башта голодаючих". Використовувалася для спостережних цілей:

Георгіївський замок - частина фортеці, що в середньовіччі йменувалася імператорською фортецею. У 1619 р. перебудована в замок Йоганна Георгія. Використовувалася спочатку, як мисливський замок, пізніше - як державна в'язниця:

Замок Фрідріха побудований у 1589 р., як спостережна і флангова вежа. Спочатку на нижньому поверсі розміщувалося знаряддя, а верхній поверх використовувався як святковий зал. У 1731 р. перебудована в павільйон у стилі бароко з механізованим столом типу "столик, накройся!". У 1999 р. підйомний столік відновили, його з приводу святкових подій можна орендувати. Святковий зал сьогодні переобладнаний під кімнату урочистих подій.

Чумний каземат був споруджений в скелі після 1680 року для ізоляції хворих на чуму. В кінці ХІХ ст. був перебудований під спостережний пункт артилеристів.