Давній чоловічий монастир Джварі і давня столиця Мцхета - це найперше, що треба відвідати у Грузії. Джварі (церква Хреста) - це один з найстаріших православних храмів Грузії і один з її символів. Він знаходиться на скельному виступі гори Армазі над Мцхетою приблизно в 20 кілометрах від Тбілісі. Слід зауважити, що громадським транспортом у Джварі не дістатися, пішки теж не дійдеш - дуже далеко і високо. Тому доведеться брати таксі з Тбілісі або з Мцхети. Хоч Мцхета знаходиться і через річку від Джварі, між ними треба подолати шлях довжиною близько 18 кілометрів: з мостами і розв'язками там дуже важко.
Але найцікавіше у Джварі - це навіть не давній храм, а найвідоміший грузинський краєвид: класична панорама злиття річок Арагві і Кури, біля якої лежить давня Мцхета.
Це знамените місце було оспівано поетом М.Лєрмонтовим у поемі "Мцирі":
Немного лет тому назад,
Там, где, сливаяся, шумят,
Обнявшись, будто две сестры,
Струи Арагвы и Куры,
Был монастырь...
Прийнято вважати, що Лєрмонтов писав про монастир Джварі. Насправді, це швидше за все не так, і це видно з наступних рядків поеми:
нынче видит пешеход
Столбы обрушенных ворот,
И башни, и церковный свод;
Но не курится уж под ним
Кадильниц благовонный дым,
Не слышно пенье в поздний час
Молящих иноков за нас.
Але на той час (30-ті роки ХІХ століття) Джварі був діючим монастирем. Тому Лермонтов мав на увазі або монастир Светіцховелі (внизу, у Мцхеті), який до 1932 року лежав в руїнах, або якийсь інший зруйнований монастир поблизу.
Краще всього приїхати у Джварі рано з ранку. Тоді ще немає людей, можна спокійно зайти в храм, отримати благословіння монаха, а на оглядовому майданчику спокійно насолодитися панорамою Мцхети. Ми прибули у Джварі у 6 годині ранку, коли храм ще підсвічувався.
В Джварі ми і зустріли світанок:
Ще у 545 році тут був побудований маленький храм, але від нього залишилися лише руїни. Нинішня церква у формі тетраконха споруджена через півстоліття - у 590-604 роках. Швидше за все, архітектором був був Мікел Тхелі.
Церква споруджена на вершині скелястого масиву, церква служить його органічним завершенням і центром усього навколишнього ландшафту, єдність із ландшафтом підкреслена тим, що сам монастир співвідноситься з розміром скелі рівно 1 до 7.
Форма храму є результатом тривалих пошуків грузинських зодчих, що відмовилися від форми базиліки, й шукали оптимальну форму центрального хрестового храму, з єдиним внутрішнім простором.
Невеликий по розмірах храм у плані являє вписаний у квадрат хрест із напівкруглими абсидами на кінцях. Внутрішньо простір має домірність, ясність і чіткість. Завершений храм куполом на восьмигранному барабані.
Вигляд фасадів визначається гранованими абсидами із плоскими нішами. Східна й південна сторона храму прикрашені скульптурними рельєфами й орнаментами, на гранях вівтарної абсиди три рельєфи із зображеннями ктиторів. Орнамент добре підкреслює архітектурні форми храму.
В інтер'єрі храму - дуже аскетично. Жодних розписів, фресок, інших прикрас:
Монастир був оточений стінами з баштами, деякі з яких частково збереглися:
На терасі храму розташований оглядовий майданчик, з якого відкривається знаменитий вид на злиття Арагві і Кури і давню грузинську столицю Мцхету:
Вид на Куру:
Вид на Арагві:
Сподобався пост? Поділись з друзями!