Дендермонде

Дендермонде – невелике місто у Східній Фландрії, розташоване на північний захід від Брюсселю. Сюди мене потягнуло полювання на беффруа і ратуші, а місцева беффруа видалась мені доволі симпатичною. Місто розташоване поблизу впадіння річки Дендер в Шельду, звідки і пішла назва поселення. Перша письмова згадка про місто знаходиться в літописі у 1088 році.

На вулицях міста майже немає людей. А більшість з тих, хто траплявся по дорозі, були не європейської зовнішності. Це мене дуже здивувало. Пізніше з’ясувалося, що Дендермонде – це осередок бельгійських турків :) Щоб обійти місто з усіма його пам’ятками, буде достатньо 45 хвилин. Все дуже близько. На центральній площі містечка варто затримуватися, щоб полюбуватися місцевою ратушею з беффруа і будинками гільдій.

З самого початку своєї історії Дендермонде був містом-фортецею. Вже в 1200 році він був оточений міськими стінами. Незважаючи на численні модернізації, до кінця XVIII століття вони безнадійно застаріли і були знесені за наказом імператора Йосифа II. Проте після падіння Наполеона навколо Дендермонде знову була побудована система оборонних споруд. Вона складалася з 11 бастіонів і 6 равелінів. Крім того, в місті були побудовані казарми, арсенали і т. п. Потрапити в місто можна було або по мосту через Шельду, або через одні з міських воріт (Брюссельські або Мехеленські). Тільки після Першої світової війни Дендермонде перестав бути містом-фортецею. Колишні оборонні споруди стали зеленою зоною. Зараз вона складається з двох частин - міського парку, вхід в який відкривають Брюссельські ворота, і так званих "брюссельських фортів" (Brusselse forten) - перетвореного на озеро оборонного рову, обрамленого доріжками для неспішного прогулювання.

Пам’ятник біля Брюссельських воріт:

По дорозі з вокзалу до центра міста у дворах можна знайти бегинаж св. Алексиса – монастир сестер-бегинок. Перший двір бегинок в Дендермонде був заснований приблизно в 1259 році.. 7 квітня 1288 року бегинки отримали дозвіл оселитися поряд з вулицею Sint - Gillis straat, де і був заснований бегинаж, що зберігся досі. До другої половини XVI століття тривав період процвітання двору бегинок, проте в 1579 році він піддався розоренню Гезами, при цьому були спалені церква і багато будинків. У XVII столітті двір бегинок був відновлений. Кількість бегинок виросла з 25 в 1610 році до майже 250 в 1691. У 1797 році двір бегинок припинив своє існування в якості духовного співтовариства. Бегинки були зобов'язані носити світський одяг, а їх майно було конфісковане на користь держави. Проте в 1800 році община бегинок відродилася. У період між 1843 і 1847 роками населення двору бегинок складали 76 бегинок. Впродовж XIX століття їх число продовжувало зменшуватися. Останньою бегинкой була Поліна Данэйс, вона померла в 1973 році у віці ста чотирьох років.

Нині двір бегинок - цей відкритий прямокутний простір, з усіх боків оточений будинками, загальним числом, - 61, велика частина з яких відноситься до XVII століття. Потрапити в двір бегинок можна через ворота з вулиці Brusselsestraat. Посередині двору розташована неоготична церква побудована в 1928 році замість церкви, знищеної в роки Першої світової війни (архітектор нинішньої церкви - Моріс Воссарт (Maurice Vossaert)).

Будинки двору бегинок належать місту і здаються внайми. У будинку № 11, де жила остання бегинка з 1980 року розміщується музей. Пізніше будинок № 25 також був переданий музею. З 1998 року дендермондський двір бегинок разом з іншими дворами бегинок Фландрії входить в список Всесвітньої спадщини.

Церква Св. Гілліса (Sint - Gilliskerk) розташована на Площі Героїв (Heldenplein), названій так на честь бельгійських солдатів, що обороняли місто під час Першої світової війни. Нинішня барочна церква була побудована в 1780 році. На фасаді, що виходить на вулицю Brusselsestraat розміщені два герби, один з них (розташований справа) - герб папи римського Пія X, під час понтификата якого церква була відреставрована (у 1912 році по керівництвом архітектора В. Варвейка. Церква прибудована до вежі, що відноситься до XIV- XV століть.

Абатство (монастир) ченців-бенедиктинців свв. Петра і Павла було засноване в 1837 році. Розмістилося воно в приміщеннях колишнього монастиря капуцинів (що діяв в період між 1596 і 1797 роками). На початку XX століття будівлі абатства були повністю перебудовані в стилі нео-ренессанса по планах архітектора Ван Ассе (Van Assche). У 1902 році була побудована нова неоготична церква. В ході Першої світової війни абатство було дуже сильне пошкоджено. Загинули багаті колекції релігійного мистецтва, що зберігалися в абатстві. Відновлення почалося в 1919 році. До 1930 року церква була відновлена. У 1939 році церква отримала статус базиліки.

Будинки на набережній річки Дендер:

Вид з набережної на ратушу та палац юстиції:

Ратуша з боку річки:

Великий ринок (Grote Markt) - головна площа міста. Тут влаштовуються концерти і представлення просто неба. Щопонеділка Великий Ринок використовується по прямому призначенню. Ринок обрамлений будинками в стилі нео-барокко. Такого вигляду він набув в ході проведеної після Першої світової війни реконструкції будинків, що оточували його.

Ратуша з беффруа – це колишні суконні ряди. Будівництво цієї будівлі було почато в 1336 році і завершено в 1350 році. Пізніше до будівлі суконних рядів була прибудована вежа міської ради (будівництво розпочате в 1377 році, завершене роком пізніше). Потім будівля суконних рядів, що згодом стали міською ратушею, неодноразово перебудовувалася. У кінці XIX століття була зроблена реставрація ратуші; при цьому архітектор, що керував реставраційними роботами, постарався повернути будівлю до первинних готичних форм.

У нішах на фасаді будівлі були розміщені неоготичні статуї, що зображували святих покровителів міста і середньовічних Панів Дендермонде. На ганку ратуші були встановлені два леви, що тримали щити з гербом міста; один з них був знищений в 1934 році після особливо емоційного засідання міської ради; пізніше його замінили копією. Спочатку автором левів був скульптор О. Маас (O. Maas), автором копії знищеного лева став скульптор Йос Де Деккер (Jos De Decker).

Нині ратуша поєднує адміністративну і музейну функції. Тут розміщено багате зібрання картин дендермондской школи живопису, а в спеціальному залі практично щодня проходять засідання міської ради.

З 1999 року беффруа (вежа ратуші) включена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з 32 іншими ратушними вежами і беффруа Бельгії.

На Великому Ринку розташований М'ясний Будинок (Vleeshuis). Ця готична будівля була побудована в 1462 році Яном Гутегемом (Jan Gueteghem) як будівлю гільдії м'ясників. Зараз в М'ясному Будинку розташований музей старовини (Oudheidsmuseum). Тут можна побачити археологічні колекції, старовинні документи, старовинну холодну і вогнепальну зброю і інші експонати, що мають відношення до історії

Інші будиночки на центральній площі:

Поруч з площею розташований грандіозний Палац юстиції (кінець ХІХ ст.):

Готична церква Богоматері (Onze - Lieve - Vrouwekerk) розташована на вулиці Kerkstraat. Будівництво цієї церкви було розпочате в XIV столітті на місці романської церкви. Церква має форму латинського хреста. Усередині церкви знаходяться багато предметів релігійного мистецтва, один з найцікавіших - романська хрестильна чаша (XII століття). У вежі церкви підвішені два середньовічні дзвони: "Салватор" (salvator), 3000 кг і "Марія" (maria), 2000 кг