Червона Діброва

Село ЧЕРВОНА ДІБРОВА (0,6 тис. мешканців), розташоване на північ від Димки на берегах невеликої річки Дерелуй. Дорога від димки сюди дуже складна: вузький розбитий серпантин. Директор Димківського музею О.Кобилянської Іван Деметерович Дан, разом з яким ми їхали у напрямку Червоної Діброви, до останнього відмовляв мене їхати цією дорогою. Але я не скорився. Так, вона дійсно була складною, але ж які краєвиди!

Ця місцевість перше згадується у 1497 року у зв’язку із битвою поляків під керівництвом короля Яна-Ольбрахта з військами молдавського господаря Штефана ІІІ Великого, під час якої поляки зазнали величезної поразки. За легендою після перемоги Штефан Великий наказав запрягти в плуги двадцять тисяч полонених поляків і на залитій кров’ю території спахати землю і посадити ліс, який і отримав назву Червона Діброва.

На той час поселення вже мало свою церкву, яку було зруйновано під час цієї битви молдавськими військами. Сьогодні з допомогою польських істориків здійснюються розкопки церкви. В центрі села стоїть дерев’яна Дмитрівська церква, зведення якої завершено у 1882 році.

А на околиці села в урочищі Кичера у 2003 році майстрами українських бойових мистецтв Валерієм Чоботарем та Валерієм Одайським розпочато розбудову справжньої козацької січі, яка отримала назву Дібровська Січ.

 Січ є унікальним табором, який спеціалізується на патріотичному вихованні української молоді та розвитку фізичного гарту за допомогою національних бойових мистецтв: Бойового Гопаку та фрі-файту. Січчю опікується Чернівецька обласна федерація лицарських єдиноборств. Щорічно до табору приїздять діти та юнаки з різних регіонів України, щоб проникнутися духом козацької свободи, мужності, моральної чесноти, вигартувати в собі лицарську психологію.

Територія Дібровської Січі обнесена частоколом, а на її території за старовинної козацькою технологією зведено дерев’яну триверху церкву Покрови Святої Богородиці, за архітектурну основу якої взято церкву поблизу Яремче. Крім того планується, що на території січі буде побудовано музейний комплекс, канцелярію, декілька куренів, кузню, різьбярську майстерню та майстерню лозоплетіння.