Більшівці

Містечко Більшівці розташовані неподалік від давнього Галича при впадінні річки Нараївки в Гнилу Липу. До траси Львів - Івано-Франківськ - 3 км, від станції Галич - 8 км. В містечку є ратуша, дуже гарний пізньобароковий костел монастиря кармелітів та класицистичний палац власників Кржечуновичів.

Вперше Більшівці згадуються у XV ст. У 1617 власником містчка став коронний гетьман Марцін Казановський. На початку 18 століття навколишні землі належали князям Яблоновським, потім перейшли у власність багатої полонізованої вірменської родини Кшечуновичів. Наприкінці XIX ст. Більшівці стали типовим ремесничо-торгівельним містечком. Тут були млин, гуральня, броварня, двокласна школа. У 1860-х рр. містечко мало власну печатку з зображенням перехрещених граблів, коси та серпа.

Костел Благовіщення в Більшівцях — одна з найвизначніших пам'яток пізньобарокової архітектури 18 століття у Галичині. Його величавий силует разом із монастирем кармелітів творить своєрідний орієнтир у навколишній панорамі. 1624 р. ченці ордену кармелітів босих, запрошені до села його власником від 1617 р., гетьманом Марціном Казановським, збудували тут дерев'яний костел, монастир. Під час війни 1655 р. костел, будівлі монастиря були зруйновані. Святиню прийнявся відбудовувати державний діяч Гондорф, але йому на це забракувалокоштів. У 1717 роцу полковник Я.Галецький розпочав будівництво мурованого костелу. Після його смерти у 1720 р. справу продовжила його вдова Тереза з Кашніцьких. Пізніше будівництво, декорування храму відбувалось на пожертви власників міста князів Яблоновських.

Поряд із костелом відбудовували келії кляштора (монастиря). З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських — князя Антонія Барнаби (сина Станіслава Вінцентія Яблоновського), було виготовлено вівтарі, розписано фресками внутрішні стіни костелу. 15 серпня 1777 р. храм освятив (консекрував) Львівський латинський архиєпископ К.Цешковський як храм Благовіщення.

Більшовецький монастир був одним із найбільших у Галичині. Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, при монастирі діяв притулок для бідних. Тепер кляштор належить ордену францисканців. Станом на березень 2010 р. костел реставрується коштом програм Міністерства культури та мистецтв Польщі.

Ратуша розташована у центрі селища, на Вічевому майдані. Побудована в XIX столітті, у класичному стилі: прямокутна у плані, двоповерхова, з невисокою вежею посередині споруди над головним входом. Вежа у плані восьмигранна, з шатровим гостроверхим дахом, довкола якого влаштовано оглядовий майданчик з поручнями. На вежі встановлено невеликий годинник.

Раніше ратушна вежа колись була значно вищою і стрункішою. Тепер вона наполовину коротша. Попри строгість пропорцій і «приземкуватість», уся споруда ратуші виглядає ошатно, а легкості їй надають «віялові» вікна на другому поверсі та вежі, а також руст на фасаді.

Ратуша понині використовується за призначенням: у ній міститься Більшовецька селищна рада, є також відділення банку і крамниця.

Посеред старого парку розташований палац власників Більшівців Казановських. Первісно палац було збудовано поруч із старим замком, а протягом ХІХ ст. від неодноразово перебудовувався.

Сьогоднішній палац з'явився вже у 20-ті роки ХХ століття коштом останнього власника Корнела Кржечуновича за проектом архітектора Тадеуша Мокловського.

Парк навколо палацу:

Залишки австрійської забудови:

Щось схоже на синагогу:

Коментарі

Спасибо за фото ) Тема укреплений Большовцев затрагивалась здесь: http://forum.zamki-kreposti.com.ua/topic/524-/
Завжди пожалуйста! )) З темою ознойомився, дякую!
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських пала Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських палаців пишучи: [...] Кременецький р-н, Тернопільська обл. Палац Кржечуновичів, 20-ті рр. ХХ ст. Більшівці [...]

синагогу пропустили

А на останньому фото хіба не вона?