No name

Попрад-Татри - залізнична станція в місті Попрад - центрі туристичної індустрії Словаччини. Власне, нічого особливо цікавого тут немає, якщо не рахувати види на засніжені Високи Татри, які добре видно з залізничної станції. Поруч - гірськолижні курорти. Здавалось би, туристична сутність Попраду мала б мати на увазі розвинуту туристичну інфраструктура. Але ж ні. Поїсти тут ніде: ні не вокзалі, ні на автовокзалі, ні поблизу. Тому затримуватися тут немає жодного сенсу. Але якщо ви подорожуєте Словаччиною, побувати тут вам доведеться: всі туристичні шляхи проходять через Попрад.

Бойницький замок - один з самих казкових і фотогенічних, розташований у словацькому містечку Бойнице, що поблизу міста Пр'євідза. Добиратися то Пр'євідзи треба автобусом з Жиліни або Тренчина, а далі - на міському автобусі до Бойніце. Замком, що наче зійшов зі сторінок казкових книжок, можна насолоджуватися годинами, тому не шкодуйте часу, витратьте на Бойніце щонайменше три години. Крім того, поблизу замку, в містечку розташований найстаріший на теренах Словаччини зоопарк. Замок був вперше згаданий в 1113 році в документі абатства Зобор. Спочатку він був дерев'яним, але поступово окремі елементи були замінені кам'яними, а зовнішні стіни...

Як я вже писав, у Словаччині - безліч потужних і фотогенічних замків, яки за своєю могутністю не поступаються німецьким чи французьким. Один з таких замків - Тренч'янський Град, який розташований над містом Тренчин в західній частині Словаччини. Місто лежіть в історичному регіоні Поважжя, назва якого походить від річки Ваг, на якій стоїть Тренчин. Ще на початку першого тисячоліття нашої ери на території сучасного Тренчина знаходилося місто Лаургаріціо, де розташовувався римський легіон. З тих пір, а саме з 179 року на скелі біля Тренч'янського Граду залишився римський напис, пов'язаний з Маркоманськими війнами. XIV століття ознаменувалося...

Оравський Град, мабуть, найсуворіший і брутальніший з майже двохсот словацьких замків. Він гордо височить над селом Оравський Підзамочок на вершині 112-метрової вапнякової скелі. Дістатися сюди не так просто. Їхати поїздом треба до станції Ruzomberok, що між Попрадом та Жиліною. Далі - двома автобусами з пересадками. Ще можна доїхати до станції Kraľovany (але там не всі поїзди зупиняються), а далі - регіональним поїздом до Оравського Підзамочка. Але варто перемогти всі ці трабли, щоб побачити один з найвражаючих замків Європи. Замок як би висить вертикально над річкою, і саме це розташування дало йому ще одно назву - "орлине гніздо". Замок...

Будатинський замок розташований в передмісті Жиліни на березі річки Ваг. Замок виник в другій половині XIII століття, як охоронний, на броді біля Вага та її притоки Кісуци. Фортеця була у королівській власності, а на початку 14-го століття її придбав Матуш Зак. В 1551 році був перебудований в ренесансному стилі наступними володарями замку - Суногами. В XVII столітті обнесений новою стіною з бастіонами. В період бароко замок був оточений великим парком. В 1745 році збудована барокова каплиця і закладений парк. Останніми власниками, з кінця 18го століття і по 1945 рік, були Закиси, що надали замку його нинішній вигляд. Був реконструйований в...

Жиліну я використовував, як базу для подорожей осінніми Татрами та для огляду словацьких замків. Навколо Жиліни їх багато і кожен з них приголомшує. Сьогодні Жиліна - п'яте за величиною місто Словаччини. В місті ходять тролейбуси. Старовинний центр міста відреставрований в 90-х роках XX століття. Перше слов'янське городище на території Жиліни датується IX століттям. Місто було вперше згадане в 1297 році, в 1327 отримало міські права. В кінці XIII століття Жиліна згоріла у великій пожежі, в місто прийшли німецькі колоністи, які стали його відбудовувати. В XV столітті починається розквіт міста. В XVI-XVII століттях Жиліна була центром...

З Кошице почалася моя минулорічна осіння подорож Словаччиною. Дістатися сюди, маючи шенген - просто. З Ужгорода до Кошице декілька разів на день ходить автобус. Друге за величиною місто Словаччини складає неабияке враження. Центр міста доволі компактний, але містить в собі багато архітектурного різноманіття. Тут і справжня готика, і трохи середньовіччя, і трохи гарного європейського модерну. Щоб змістовно подивитися середмістя - достатньо від 2 до 3 годин. А потім - в поїзд і дивитися Татри та величні замки, які в Словаччині не поступаються німецьким. Вперше Кошице згадані 1230 році. Починаючи з XIV століття Кошице стало другим за значенням...

Одного разу цієї осені прямуючи з Києва до свого виборчого округу в Павлоград, дозволив собі поєднати приємне з корисним. Завітав до села Мошни, що поблизу Черкас, відомого Спасо-Преображенською церквою неземної краси та шедевром Городецького - дерев'яною земською лікарнею. Крім того, в колишньому містечку є доволі великий костел та декілька цікавих будівель минулих століть. А ось палац Воронцова, який складав єдине ціле з церквою, не зберігся: садибу знищили більшовики в часи Першої світової... Вперше Мошни згадуються під 1494 роком у дарчій грамоті великого князя литовського Александра Яґеллончика. З грамоти видно, що Мошни згадуються як...

Трохи соромно, що з таким досвідом подорожей я ще не був у Празі та майже не був в Чехії. Моє знайомство Чехією обмежується 5 містами Моравії. Фото з двох з них - Пршерова і Старого Богуміна - втрачені безповоротно. Отже, залишаються лише Оломоуц, Штернберк і Чеський Тешин. Сьогодні розповім про Оломоуц - найгарніший з усіх побачених моравських міст. Вибір на ньому зупинився випадково. У 2013 році, коли євро ще було по 10, а Wizzair за копійки літав в Катовіце, один з уікендів ми вирішили злітати в найближче до Катовіце цікаве чеське місто. З вибором не помилилися, Оломоуц вартий того, щоб тут затриматися на пару днів. Серце старого міста...

Резиденція Чечелів в Самчиках - один з найбільш охайних і доглянутих палацових комплексів на теренах України. Знаходяться Самчики в декількох кілометрах на схід від Старокостянтинова. З головного автовокзалу Хмельницького сюди їдуть прямі автобуси. А зі Старокостянтинова до Самчиків взагалі бусики бігають чи не кожні півгодини. Палац є одним з найкраще збережених в Україні, що дало змогу облаштувати музей-садибу, яка отримала статус заповідника. Поселення відоме з середини XVI століття і називалося Замчики. Землі навколо Старокостянтинова, у т.ч. і Самчики, належали князю Костянтину Острозькому. На початку XVIII століття після черги...

В минулу неділю катався Андрушівським районом Житомирщини - районом області, найбільш насиченим маєтками польської й української шляхти, а також досить незвичними костелами. Патріархальність цього куточка проявляється в дорогах, які ведуть до старовинних сіл: замість розбитих асфальтових доріг майже до кожного скла з цікавими пам'ятками веде "соша" - дорога, мощена бруківкою. Велику швидкість на ній не розвинеш, але це все одно приємніше, між ображати ями. Дороги майже порожні, а в жодному з 8 містечок та сіл, які я оглянув, не зустрілося жодного туриста. Що ж, одна з найцікавіших і рідко відвідуваних туристами областей ще чекає на своє...

На одні з минулих вихідних здійснив невеличку подорожі місяцями Хмельниччини і Вінниччини, відвідування яких довгий час відкладав. Для кожного, хто цікавиться замками і палацами Поділля і Воліні, ця місцина є досить популярною: фортеця в Меджибожі – друга за величчю на Поділлі, палацовий комплекс в Самчиках – один з найбільш доглянутих в Україні. Ще, досить популярні замки в Старокостянтинові, Хмільнику і Летичеві. Але найбільшим відкриттям всієї поїздки стали Антоніни з комплексом колишньої резиденції Потоцьких. Подорожував виключно громадським транспортом. З ним в тому регіоні все нормально. Єдине що, пару разів доводилося їхати в набитих...