No name

Гёрліц був першим містом, з якого я розпочав свою несподівану подорож Німеччиною. Не знаю чому, але у своїх давніх планах на Дойчленд я планував, що колись почну знайомитися країною саме з Гёрліца. Воно й не дивно: розпочинати дивитися Німеччину з Баварії чи Гессена – це закруто. А от невеличке прикордонне містечко (до речі, найсхідніше у країні) – справа зовсім інша: вже не Польща, і ще не Німеччина у повному сенсі слова. Тим не менш від сусідніх польських містечок німецький Гёрліц відрізняється так само, як галицькі українські містечка від сусідніх польських. До 1945 року Гёрліц і сусідній польський Згожелець буди одним містом. Того року...

Вже майже доба, як я в Україні, але досі не можу зрозуміти, що це було: миттєвий сон, або дійсно я був у Саксонії. Перший у житті візит до Німеччини відбувся не плановано і несподівано. Так швидко, за мить, він і закінчився, залишивши купу вражень, які і буду переварювати, напевно, що не один тиждень. Програму максимум на два дні я виконав: 7 міст (містечок), кращі саксонські замки, і звичайно ж, Саксонська Швейцарія. Кожне місто, яке пощастило відвідати, настільки відрізняється одне від одного, що складається враження, що пересуваєшся між країнами. Прикордонний Гёрліц десь ще перекликається із сусідньою польською Сілезією, а от сусідній...

Село Черче з його без перебільшення довершеною дерев'яною церквою св. Василя лежить в 5 кілометрах на північний захід від Рогатина. Повз село проходить траса Львів - Рогатин - Івано-Франківськ. Але храм лежить не при дорозі. Щоб довго не петляти, краще відразу запитати місцевих мешканців, як ся дістати церкви. Перша письмова згадка про Черче датується 1443 році. Назва села походить від землі, на яких оселилися перші монахи - ченці, а потім побудували свій перший монастир. Спочатку село звалося Чернецьке, але пізніше в назва перейшла у ту, що використовується сьогодні. У 1925 році на базі сірководневих джерел з сульфідними водами у селі...

В Рогатині вже був неодноразово, але містечко настільки симпатичне, що із задоволенням повернуся б сюди ще не раз. Рогатин наряду з Коломиєю і Галичем – одне із найприємніших і найзатишніших містечок Прикарпаття. Хоча, називати цей регіон Прикарпаттям не зовсім вірно: Рогатинщина входить до етнографічного регіон з назвою Опілля. Для туриста Рогатин – райське містечко: дві дерев’яних церкви (одна з них – просто еталон галицького дерев’яного храму), стара оборонна церква, готично-ренесансно-барочний костел, синагога, сецесійна забудова центру. А ось ратуша і замок не збереглися… А ще Рогатин – це батьківщина Роксолани! Вперше містечко на...

Планував на ці вигідні Гданськ і околиці (ця поїздка вже втретє в мене зривається), але вийшла не менш цікавіша дводенна подорож – на Закарпаття. Вперше їздив на «Срібну землю» власним авто, і з родиною. За два дні поїхали рівно 700 км за маршрутом: Львів – Долина – Торуньський перевал – оз. Синевір – Воловець – Поляна – Перечин – Ужгород – Мукачево – Шенборн – Верецький перевал – Львів. Упродовж розповіді – не лише природні і архітектурні прикраси, але й інформація про стан доріг на Закарпатті. Вирішили їхати через Торунський перевал. У світлі надзвичайної завантаженості траси «Київ – Чоп», це було вірним рішенням. Стан дороги на...

Поїздка в долину Вахау була робочою. Під час неї ми вивчали, як австрійці вирішують проблеми повеней. По дорозі вдалося подивитися декілька цікавинок - замків і старовинних храмів. Це, безумовно, крапля в морі того цікавого, що розташоване в долині Вахау, яка, до речі, включена в перелік об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Перша зупинку була в романтичному замку Графенег, розташованому в селі Хайтцендорф. Напевне, найцікавіше місце в Вахау, яке ми побачили, це містечко Дюрнштайн. На високій скелі над містом підвищуються руїни замку Кюнрингербург , зведеного у 1130-1140 роках. Відомий замок тим, що в ньому був ув'язнений король Ричард...

Романтичний замок Графенег знаходиться в 60 кілометрах на захід від Відня. Його зручно оглядати, їдучи дивитися багаточислені атракції долини Вахау (з нею ми пізніше познайомимося). Замок розташований у селі Хайтцендорф, не доїжджаючи близько 10 км до міста Кремс. В сучасному вигляді замок постав (мабуть, на місці більш давнього укріплення?) а 1840 році завдяки графу Августу Фердинанду Бройнеру. Збудований у стилі історичного романтизму з елементами англійської готики, він завдячує своїм виглядом любові графа до англійських замків. Після смерті графа, його син Август Іоганн Фердинанд продовжив розбудову замку, аж поки у 1873 році не...

Це зовсім поруч з Тернополем, майже східна його околиця. Від обласного центру Байківці відділяє окружна дорога. Більша частина села - це сучасні заміські садиби тернополян. І тільки проїхавши декілька кілометрів сільських доріг, побачимо на горизонті величний костел, збудований у міжвоєнний період, який добре зберігся. Перша писемна згадка про Байківці відноситься до 1653 року. Відомо, що на початку ХІХ ст. село належало Шеліським, і надалі часто змінювало свої власників: Подлєські, Фредберги, Нєсіловські... Перші збудували у Байківцях панський двір, який дійшов до наших часів. Садиба Шеліських в Байківцях постала в першій чверті ХІХ ст....

Невелике містечко Великі Мости (менше 6 тис. мешканців) між Жовквою і Червоноградом. Місто старовинне, відоме з XVI століття, в середині якого воно вже мало Магдебурзьке право. Через Великі Мости я проїжджав транзитом неодноразово, які ніколи не зупинявся. І от вчора, прямуючи по роботі до Червонограда-Кристинополя, зупинився на 15 хвилин у Великих Мостах. Безумовно, за цей час повність містечко оглянути не вдалося, але основну частину місцевих атракцій побачив. Вибачте, сьогодні історичного нарису і опису пам'яток не буде. Лише фотопрогулянка. Головною атракцією (якщо так можна назвати) Великих Мостів є синагога. Виглядає дійсно потужною...

Одного разу, ще працюючи у Львові, вирішили здійснити давню мрію - показати Маргаритці страусину ферму поблизу Самбора. А заодно, подивитися трохи Самбір і щось ще по дорозі. З останнім не дуже вийшло - дитина є дитина :) Я знав, що Самбір симпатичний, такий він і виявився насправді. Місто, яке так і не вдалося нам нормально подивитися, заслуговує, мабуть, того, щоб витрати на нього повний світловий день. Тому сьогодні не буде історії міста, а лише декілька фотографій. А от про страусину ферму можна сказати і більше. Знаходиться вона при виїзді з Самбора у бік Старого Самбора і Турки. Володіє фермою м'ясопереробна приватна фірма "Білаки"....

Кожний, хто прямує на Західну України, неодмінно проїжджає колишнє прикордонне містечко Підволочиськ - своєрідну залізничну браму Галичини. Ось і я їздив повз Підволочиськ, напевне, півсотні разів, але відвідати його вперше наважився лише за останніх вихідних. І, варто, сказати, я не пошкодував, що їхав сюди з Львова майже 200 км по не завжди добрим дорогам. В Підволочиську, попри його невідомість для туристів, збереглося багато старої Австрії, яка, зрозуміло, намагалася показати приїжджим з "дикого сходу", що у найвіддаленіший куточок імперії - це так само Європа. Чого, на жаль, не скажеш про сусідній Волочиськ: колишнє прикордонне...

Тарноруда - одне з найцікавіших поселень на Збручі. Попри тотальне бездоріжжя, я побував тут вже вдруге. І, дасть Бог, поїду і третій раз, бо є тут ще об'єкти, які я не встиг подивитися. Сіл з назвою Тарноруда є два: одне - на хмельницькому березі Збруча з населенням 856 мешканців, а друге, кріхітне, на тернопільському березі, де проживає всього 18 осіб. Про Тарноруду тернопільську я вже розповідав. Сьогодні розповім про більш багату на пам'ятки Тарноруду хмельницьку і трохи доповню про тернопільську Тарноруду. До поділу Польщі наприкінці XVIII ст. Тарноруда була одним містечком. За переказами, ще у 1355 - 1365 роках два безіменні брати...