Дрезденський собор

Дрезденський катедральний собор Св. Трійці (Katholіsche Hofkіrche) - колишній придворний католицький костел, розташований на західній стороні Палацевої площі (Schlossplatz). В Дрезден я їхав, насамперед із-за нього, тому й присвячую йому хоч невеликий, але окремий пост. Справді, дрезденська катедра - одна з головних визначних пам'яток старого міста. Орієнтована на річковий ландшафт, вона стоїть на Терасі Брюля (про неї ми ще поговоримо) і своєю ефектною вежею домінує над Дрезденом. 

В Україні з Дрезденським собором дуже люблять порівнювати однойменний костел у Микулинцях Тернопільської області. Є версія, що микулинецький костел св. Трійці будувався, як копія дрезденського. Так це, чи не так, ви переконаєтесь, залізши під кат.

Це - Троїцький костел в Микулинцях:

А це - "оригінал": катедральний Троїцький костел у Дрездені:

У 1697 році курфюрст Саксонії Август І на шляху до польської корони прийняв католицизм. Він же і ініціював будівництво придворного католицького храму, яке реалізував його син Фрідріх Август ІІ на тлі протестів віруючих-євангелістів. Для будівництва костелу у стилі пізнього бароко використовували ескізи італійського архітектора Гаєтано Чіавері, з яким курфюрст познайомився у Варшаві.

Костел, що будувався упродовж 1738 - 1754 років, дійсно став одним з найвеличніших споруд Дрездена у пізньобароковому стилі в останні розквіту стилю. Храм являє собою тринавову базиліку з пісковіку з високою центральною навою і відділеної від неї дзвіницею з цибулястим завершенням висотою 85,5 метра.

Ззовні костел прикрашений численними скульптурами, встановленими в нішах фасаду і на балюстрадах по периметрі даху. Усього тут можна побачити 78 фігур святих, кожна з який має висоту близько 3,5 м (автор статуй - італійський скульптор Лоренцо Маттьелли:

У лютому 1945 року костел серйозно постраждав в ході бомбардування Дрездена. У 1946 році почалося відновлення храму, що продовжувалося до 1968 року. До 1971 року продовжувалася реставрація органа й інших елементів внутрішнього оздоблення, а також скульптурних прикрас Лоренцо Маттьелли. У 1976 році були закінчені капели Св. Бенно і св. Яна Непомука, у 1987 році завершилася часткова реконструкція костелу. Лише у 1980-х роках храм став катедральним.