Дрезденський Цвінгер

Цвингер (нім. Zwinger) - одно з найкрасивіших місць в Дрездені, комплекс з чотирьох будівль. Назва походить від його розташування - у середні віки «цвінґером» називали частину фортеці між зовнішньою і внутрішньою кріпосними стінами. Перша будова Дрезденського цвінґера була побудована саме між кріпосними стінами міста. Сьогодні тут розташовані різні музеї, серед яких найзнаменитіша Дрезденська картинна галерея.

В кінці 17 - на початку 18 ст. Саксонія переживала економічний розквіт. В Рудних горах збільшили видобуток срібла та олова. Саксонський курфюрст вдало перехопив авантюрного алхіміка на ім'я Йоганн Фрідріх Беттгер. І той разом з фахівцями та науковцями курфюрста винайшов першу європейську порцеляну, яку поціновували дорожче за золото. Торгівля тільки мейсенською порцеляною приносила курфюрсту значні прибутки.

Також вдало курфюрст перехопив корону Польщі, що підняло його статус і спонукало до значного будівництва резиденцій. В Дрездені на цей час скупчився значний осередок видатних майстрів, що давало змогу втілювати в реальність розкішні проекти.

Попередником Цвінгера був дерев'яний амфітеатр. У 1709 р. в Дрездені пишно вітали короля Данії. Задля палацових свят і побудували дерев'яний амфітеатр з триумфальними арками на честь вельможного гостя. Роботи виконав архітектор курфюрста - Матеус Пьопельман. Ідея сподобалась. І багатий курфюрст наважився перебудувати дерев'яний амфітеатр на кам'яний, але більш розкішний. Курфюрст-замовник відрядив Пьопельмана в Австрію та Італію, видатні центри архітектури бароко, де Матеус Пьопельман вивчав устрій античних арен, цирків та палаців.

Цвінгер за ідеєю і надалі планували використовувати для свят, турнірів. Звідси відкриті пласкі покрівлі, що поєднували усі будівлі комплексу та багато прозорих галерей, які призначалися для вельможних гостей та придворних. Лише в деяких містах над пласкими покрівлями галерей височили павільйони. Особливістю комплексу була відсутність палацу, який планували побудувати в майбутньому. Поступово проект насичували новими ідеями. Так, виникла ідея створити декілька карильйонів в павільйонах, створити фонтани на подвір'ї, зробити каскад (сад).

З їх появою Цвінґер все більше втрачав характер арени для турнірів і перетворювався на регулярний сад бароко з партерами, фонтанами, стримано введеними квітниками.

Будівництво тривало 20 років і не було доведено до кінця. Створення парадного облямування двору почали з побудови оранжереї та її центральної частини - Вальпавільйону. Аркади оранжереї і задали той трохи монотонний ритм галерей, притаманний першому поверху комплексу. Його збагачують барокові сходи, балюстради, вази, скульптури.

Цвінгер - це парадний, майже квадратний двір 106 на 107 метрів, збагачений підковоподібними двориками з павільйонами в центрах дугоподібних галерей навпроти один одного. Другу вісь ансамблю починала вежа Кронентор, що виходила на розімкнену частину комплексу, відкриту на річку Ельба.

Ця частина палацового комплексу так і не була забудована за часів курфюрста та Пьопельмана. Лише в 19 столітті її заповнили будівлею в стилі неоренесанс, де розмістили картинну галерею (архітектор Готфрід Земпер). Лише після цього комплекс набув замкненого, відокремленого від середовища характеру.

Деякі архітектурні деталі комплексу:

Приєднуйтесь до моїх авторських подорожей найгарнішими куточками українського Поділля! Розклад турів на цей рік є за посиланням: https://andy-travel.com.ua/tours

Коментарі

Ух! Гарно ж там!
п.с. а чому стіни кріпосні, а не фортечні? ;)
Ага, тільки дощ заважав.
"Кріпосні" - то один з русизмів, до яких я, як москаль, періодично вдаюсь :)
вже би мав їх галицизмами замінити :)
Я майже не знаю галицизмів, крім "ся" і "кобіта" :)
знаєш, просто вони вже настільки вкорінились в повсякденне життя, що ти вже перестав це помічати :)
мабуть і так)