Перуанська Амазонія: джунглі, піраньї, крокодили, індіанці, сансети і санрайзи

Санта-Роза-де-Яварі - мила перуанська глибинка в Амазонії

06.09.2022

Ми з командою з 6 мандрівників подорожували Амазонією на стику Колумбії, Перу і Бразилії. Ми прилетіли в Летісію, головне і єдине місто Колумбійської Амазонії, з Боготи. Але майже усі пригоди, описані у цій розповіді, відбувалися в Перу, оскільки саме там знаходився лодж, в якому ми жили. Загалом, подорож Амазонією зайняла 5 днів.

Амазонія: яка вона?

На 4й день подорожі регіоном Амазонос в мене нарешті сформувалася цілісна картина Амазонії, яка одночасно і приваблює, і лякає.

1. Джунглі. Вони насправді не такі страшні, як здаються. А зовні майже не відрізняються від наших листяних лісів. Вдень зустрічати тварин практично нереально. Ми бачили лише лінивця, мавп, різних птахів і маленьку зміючку.

2. Амазонка та їх притоки. Тут є небезпеки, про які варто знати:

- майже усі риби зубасті і страшні на вигляд;

- риба (у тому числі піраньї) самі застрибують у човен з періодичністю раз в 5 хвилин. Дістати її з човна може лише місцевий гід чи водій човна. Вони знають, як її брати в руки;

- купатися можна, але в місцях, де покажуть місцеві. Там, де немає піраній. Але приготуйтесь, що дрібна риба буде покусувати та пощипувати ваше тіло.

3. Активності в Амазонії:

- спостереження за сірими і рожевими дельфінами;

- полювання на піраній;

- нічне сафарі з кайманами;

- трекінг джунглями;

- плавання на човні серед джунглів;

- місцева кухня (багато видів риби);

- спостереження за сходом з заходом сонця.

4. Умови проживання - базові, але не критичні. Враховуйте наступне:

- wi-fi та мобільний інтернет (навіть у столиці провінції Летісії) працюють лише на прийняття і відправлення текстових повідомлень в месенджерах;

- гарячої води немає навіть у найдорожчому готелі Летісії, де жили ми разом з місс трьох країн;

- попрані речі не сохнуть взагалі.

А в цілому Амазонія залишає в нас лише позитивні враження.

Плавання Амазонкою з Колумбії в Перу через Бразилію

Зранку вирушаємо з причалу в колумбійській Летісії у 3-денне плавання Амазонкою та її притоками на моторному човні.

Відпливаємо з Летісії і за бортом відразу ж починається бразильська Табачінга, яка є фактично продовженням Летісії:

За 10 кілометрів Амазонка стає нереально широкою. Це - місто впадіння річки Яварі. В цьому місці зустрічається Колумбія, Перу і Бразилія.

Ми повертаємо в русло річки Яварі і пливемо серед джунглів уверх по течії. Ліворуч по ходу - Бразилія, праворуч - Перу.

Пропливаємо бразильське місто Бенджамін-Констант:

Бразильській військовий корабель в Бенджамін-Константі:

На перуанському берез поселень майже немає. Лише якісь бази деревозаготовки:

Сельва (джунглі):

Рибу спеціально ловити не треба. Вона сама застрибує в човен. Вся риба - зубаста.

Лодж "Закамбу" в Перуанській Амазонії

Опісля 3 годин плавання Амазонкою і Яварі ми прибули до місця, де нам належало ночувати 2 ночі. Лодж "Закамбу" знаходиться біля маленького індіанського села Закамбу (всього 3 - 4 хати) на березі однойменної річки - притоки Яварі.

Нас зустрічає перуанський прапор і ми вперше ступаємо на землю Перу.

Відео про лодж "Закамбу" замість слів.

В цілому було достатньо комфортно не зважаючи на жаб на стелях та комарів, які чомусь люблять кусати саме долоні. В деякі часи була навіть електрика і wi-fi, який, щоправда, дозволяв лише відправляти текстові повідомлення в месенджерах. Але найкраще в лоджі - це було харчування. Тричі в день - смачна амазонська риба різних видів!

Довгий дерев'яний місточок від лоджу вів на беріг лагуни:

Протилежний беріг лагуни Закамбу:

Трекінг сельвою - джунглями Амазонки під дощем

Залишивши речі в лоджі, ми відразу ж поїхали з нашим провідником в місце, звідки почали декількагодинний трекінг джунглями. По дорозі зустрічаються рибалки. Щоправда, не зрозуміло, не вони живуть: в радіусі 50 кілометрів на карті немає жодного поселення.

Як тільки приплили в пункт початку трекінг, почався традиційний тропічний амазонський дощ. Але це нормально, бо на то він і є rainforest. З цього відео можна зрозуміти, як пройшов наш перший трекінг джунглями Амазонії:

Зовні сельва (джунглі) Амазонії не відрізняються від нашого листяного лісу. Але є свої особливості, і ось вони:

1. Земна поверхня вкрита або старим листям з гілками, або це є просто слизька глина. Але все воно завжди мокре, тому ходити треба лише у високих гумових чоботах.

2. В будь-який момент можна або провалитися у прірву під гілками, або зав'язнути по коліно у глині.

3. Не можна хапатися за будь-які рослини. Більшість з них - колючі. Я мав необережність схопитися за маленький стовбур для підтримки рівноваги, і мені у долонь і пальці встромилося близько 50 колючок. Довелося витягати вручну. 4 колючки так і не зміг видалити з пальця.

4. Доводиться часто перетинати маленькі річки чи болота.

5. Комарі тут не жужжать, як в нас. А кусають непомітно. І усі репелент тут до одного місця. Комарі, переважно, кусають у долоні! Це вкрай неприємно, тому що ти постійно щось ними робиш і укуси щоразу запалюються. Треба постійно мати при собі бальзам після укусів і мастити ним долоні.

6. Тварин не варто боятися взагалі. Вдень їх в джунглях немає.

А в цілому похід джунглями Амазонки створив приємні враження. Начебто поставив жирну галочку, що виконав обов'язковий пункт в житті.

Найскладнішим було спуститися з джунглів на беріг річки під час дощу. Було так слизько, що довелося спускатися по стеблю ліани:

В пошуках дельфінів і риб-монстрів та небезпечне купання

Відмившись після бруду сельви, поїхали кататися на моторному човні по річці Яварі. По дорозі до дельфінів вирішили подивитися на улов місцевих рибалок. Один з рибалок радісно пустив нас на свій човен, щоб показати, що йому вдалося зловити цього вечора.

Як я вже писав, риба, як правило, сама застрибує з води в човен. Рибалці треба її лише "заспокоїти".

Ось такого монстра зловили при нас:

На найбільше здивували не риби-монстри, а дівчата і хлопці з нашої команди, які наважилися купатися у притоці Амазонки!

Ввечері ми заплили у заводь на території Бразилії в пошуках рожевих та сірих дельфінів. Але вони чомусь не з'являлися.

І лише по дорозі в лодж перед самим заходом сонця сірі дельфіни почали вистрибувати перед наших човном:

Захід сонця в сельві:

Можливо, це був найвражаючий сансет цього року у моєму житті. Щоб його побачити, ми виїхали на човні у місце, де зливаються річки Закамбу та Джаварі - притоки Амазонки. Що з цього вийшло - дивіться фото і відео!

Нічне сафарі з кайманами

Вдень знайти у джунглях Амазонки диких тварин важко. Хіба що дельфіни плескаються у річках і мавпочки сидять на деревах. Як тільки наступає ніч, всі починають вилізти у пошуках здобичі. Простіше за все побачити кайманів - маленьких крокодильчиків. Вони сидять серед хащів на берегах річок. Їхні очі світяться, тому їх добре видно.

Кайманів дуже легко спіймати. Вони безпечні, якщо їх правильно брати. Є правило: спіймав, сфотографувався чи відзняв сторіз і повернув у те ж саме місце, звідки взяв. Спочатку ми спіймали маленького кайманчика, а потім наш провідник Майко спіймав достатньо великого каймана, довжиною сантиметрів 80.

Крокодильчики поводили себе мирно і дружньо. Мабуть вони вже звикли до того, що туристи ловлять їх і відразу ж відпускають.

Полювання на піраній

Піранья - символ Амазонки, який наводить жах на багатьох. Мабуть ви дивилися фільми, як піранії з'їдають по шматочкам людину, яка стрибнула в Амазонку. Ми відправилися ловити піраній з місцевим гідом індіанцем Майко, який народився в цих краях. Ми полювати на піраній у заводях річки Закамбу, притоку Яварі.

По дорозі Майко зупинив човен, став показувати нам на одне з дерев і кричати "пилєсосо!" Ми не бачили пилососів, але саме слово викликало в нас сміх, який продовжувався весь день. Коли ми придивилися, то все ж таки побачили лінивця на дереві.

Піраній ловлять на звичайну вудочку, яка зроблена з гілки. На крючок насаджують приманку - маленький шматочок шкіри курки. Перед тим, як закинути вудку, треба постукати нею по воді. У такий спосіб кличуть рибу. Коли кидаєш вудку в річку, приманку моментально починають об'їдати десятки риб. Коли риба зачепилася за крючок, добре чутно.

Ми зловили кожний по декілька піраній. Особливо цікаво давати їй палочку: вона її перегризає так, що все аж хрустить.

Палець в рот піраньї класти не варто: Майко показав нам свій палець, шматок якого відкусила піранья

Після того, як ми зробили фото, ми кожну рибу відпускали назад в річку.

Індіанське село Закамбу в Амазонії: бар і танці

Ввечері в лоджі в Закамбу немає що робити. Тому ми пішли досліджувати однойменне індіанське поселення. Закамбу - це лише декілька дерев'яних хат. Всі хати - на палях, тому що річка періодично виходить з берегів і затоплює навколишню територію.

Поблукавши між хатами, ми почули музику і нас покликали на 2 поверх однієї з хат. Виявилося, що там бар з дискотекою! Уявіть собі, в селі, де живе не більше 20 людей, де до найближчої дороги сотні кілометрів, є бар, де продається пиво і кашаса (бразильська горілка)!

Ми взяли пиво та пішли танцювати з місцевими мешканцями. Схоже, що ми були для них більшою екзотикою, ніж вони для нас.

Санрайз між Перу і Бразилією

Схід сонця в Амазонії показують рідко. Майже ніхто не хоче прокидатися в 4:30 ранку. Сонце тут встає дуже рано: в 5:40 цілий рік. А до місця, де можна спостерігати за санрайзом, треба ще доїхати.