Золочів. Частина 1: замок

Попередня стаття
Плугів
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Назва міста швидше за все пішла від польського "зло чув". Відомо, що вже у 1180 році в межах сучасного Золочева існувало місто з назвою Радече. Перші боярські дерев'яні укріплення з'явилися на пагорбі Купина при злитті рік Золочівка і Млинівка ще у ХІІІ столітті. З того часу Золочів мав велике стратегічне значення, як східний форпост на підступах до Львова.

Перша згадка про поселення відноситься до 1423 року, коли воно перейшло від відомого галицького року Кердеїв у володіння Яна Менжика. У 1427 році "вілла Золочів" згадується як власність литовської родини Щеголів. У 1441 році король Владислав надав Золочів разом з навколишніми селами магнатові Яну Сенинському, як королівську заставу. Після смерті Яна у 1477 році містечком володів його син Павло аж до своєї смерті у 1498 році.

Магдебурзьке право Золочів отримав у 1523 році від короля Зигмунта І, який надав Станіславу Сенинському дозвіл на закладення міста. У лютому 1532 року Станіслав продає Золочів разом з 21 селом за 12 тис. злотих познанському каштеляну і великопольському старості Андрію Гурку. Можливо, саме Гурко розбудував у Золочеві дерев'яний замок та заїжджий двір для купців. Його донька Барбара Чарнковська, у 1598 році відступила замок красноставському старості Марку Собєському. З того часу Золочів на півтора століття становиться власністю Собєських.

Протягом 1634 - 1636 роки краківський каштелян Якуб Собєський, батько майбутнього короля Яна ІІІ Собєського, зводить мурований замок і перетворює його на неприступну фортецю. Замок будувався невідомим архітектором за голландською системою. Він є чотирьохкутним в плані, оточений глибоким ровом з мостом перед в'їзною брамою. Всередині земляного валу були облаштовані каземати, а у внутрішньому дворі розташувалися житлові споруди.

Замок зустрічає надбрамним корпусом. За часів Австро-Угорщини тут розміщався фортечний гарнізон. Корпус має арковий проїзд, перекритий циліндричним склепінням. Портал брами оформлений головою лева.

В'їзна брама після руйнування даху декілька років тому:

З північної сторони в'їзд до замку захищало додаткове укріплення - трикутний в плані равелін, який був винесений за межі основних фортифікацій.

Один з бастіонів замку:

По кутах замку розташувалися п'ятикутні земляні бастіони з сторожовими вежами, на яких герби Собєських: Яніна, Годзава, Равич і Гербурт, і дата - 1634. Вежі є декоративним, і скоріш за все ніколи не мали оборонного значення.

  

У дворі замку ліворуч від входу знаходиться двоповерховий палац у стилі італійського ренесансу, вкритий чотирьохсхилим дахом. Палац був основним житловим корпусом фортеці. На всю висоту він оформлений масивним кам'яним рустом.

Вхідний портал замкового палацу:

Найпривабливіша замкова будівля - так званий "Китайський палац". Він являє собою одноповерховий будинок з двоповерховою баштою-ротондою. Збудував його король Ян ІІІ Собєський для своєї дружини, француженки-красуні Марії-Казимири де Аркуйон наприкінці XVIII століття. Сьогодні в стінах палацу розміщується колекція творів східного мистецтва.

Китайський палац влітку:

Поруч з палацом встановлено альтанку-пагоду:

За Марії-Казимири замок переживає розквіт, тут закладають дивовижний сад у східному стилі. В замковому палаці було унікальних в інженерному відношенні вбиралень. Сьогодні один з туалетів відкритий для огляду. Цікаво, що у Версалі в ті часи ще користувалися нічними горщиками.

Замкова каплиця:

У 1649 році татари спалили місто і замок. Король Ян ІІІ Собєський здійснив додаткові фортифікаційні роботи. Але, незважаючи на це, у 1672 році турки захопили фортецю після шестиденної облоги. До 1737 року Золочів належав Собєським, після чого власником став сандомирський воєвода Тарло. Наприкінці XVII замок перейшов до Михала Казимира Радзівіла та його сина Кароля Станіслава, і поступово занепадає. З 1801 по 1868 роки останній хазяїном замку був Лукаш Комарницький, після чого місто перейшло у власність австрійської корони і тут було розміщено постійний гарнізон.

У 1872 році австрійський уряд влаштував у замку в'язницю. В'язниця була тут і при польській, і при радянській владі. У 1941 році перед вступом німців радянські кати знищили у стінах замку 649 невинних українців. В пам'ять про ті трагічні події у 1995 році поруч із замком спорудили капличку з розп'яттям.

На подвір'ї замку можна оглянути величезні каміння із загадковими готичними надписами XV століття, знайдені поблизу села Новосілка, що неподалік Золочева. Створення цих надписів приписували ордену тамплієрів. На одному з каменів - два символи: терновий вінок і вінок з живих квітів. Останні дослідження вносять в цю романтику трохи розчарування: надписи, ймовірно, походять з ХІХ століття.

Сьогодні замок належить Львівський галереї мистецтв.

Панорама міста від замку: 

ПРОДОВЖЕННЯ ТУТ

Попередня стаття
Плугів
Наступна стаття
Товтри і меандри Північної Бесарабії

Коментарі

аби ще його зняти з повітря...
на останній фотці камінь має дюрку, і коли в неї палець засунути, то може змія вкусити 0_0 ту людину, яка часто каже неправду. Класний замок, і взагалі у мене про мандрівку до того міста найкращі враження, і до цього часу фотки на фотіку, все ніяк не скину))))
я там мандрувала в той час...коли не поїхала в першу свою поїздку за кордон, до Кракова, з-за того що пропав зовсім голос, і почався кашель ні з того ні з чого. І я щоб розвіяти смуток фінансових втрат (що не ризикнула поїхати, пропали гроші) поїхала до Золочіва, німою....за того що я не могла говорити, а тільки писала записки, мене вважали полькою))))
та, я знаю легенду про ту дірку, але сам пальців туди не совав :) цікаво, чи можна перевірити за допомогою тої дірки, чи зраджував чоловік жінку? :))
треба випробувати...будеш?)))
а якщо не влізе? :)
а якщо вкусе?:)))
та отож! краще не перевіряти :)
та отож! краще не перевіряти :)
а якщо вкусе?:)))
а якщо не влізе? :)
треба випробувати...будеш?)))
та, я знаю легенду про ту дірку, але сам пальців туди не совав :) цікаво, чи можна перевірити за допомогою тої дірки, чи зраджував чоловік жінку? :))
на останній фотці камінь має дюрку, і коли в неї палець засунути, то може змія вкусити 0_0 ту людину, яка часто каже неправду. Класний замок, і взагалі у мене про мандрівку до того міста найкращі враження, і до цього часу фотки на фотіку, все ніяк не скину))))
я там мандрувала в той час...коли не поїхала в першу свою поїздку за кордон, до Кракова, з-за того що пропав зовсім голос, і почався кашель ні з того ні з чого. І я щоб розвіяти смуток фінансових втрат (що не ризикнула поїхати, пропали гроші) поїхала до Золочіва, німою....за того що я не могла говорити, а тільки писала записки, мене вважали полькою))))
в тому році на Свято Св.Миколая я разом з чоловіком відвідували це місце. Несподіване, що нам запам'яталось, як нам розповідав екскурсовод, і навіть показав, в замку є навіть туалетні комнати, що не було характерно для того часу, і вони з'явились навіть раніше ніж у Європі!!!
Так, туалет у Золочівському замку - відомий ексклюзив!
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] - найфотогенічниший на Львівщині: Замок в Жовкві: Золочівський замок [...]
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] - найфотогенічниший на Львівщині: Замок в Жовкві: Золочівський замок [...]
До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] - найфотогенічниший на Львівщині: Замок в Жовкві: Золочівський замок [...]