Товтри

Село ТОВТРИ (1,9 тис. мешканців) розташоване в декількох кілометрах на північ від райцентру Заставна. Вперше згадуються у 1551 році у торговельному документі, як вже розвинене буковинське поселення. У 1868 році у селі закладено фундамент культурно-освітнього товариства «Руська бесіда», метою якого була просвіта українського народу на Буковині та допомога бідним учням народних шкіл. На одному з весіль у будинку отця Миколи Драчинського з ініціативою щодо створення товариства виступив архідиякон Теоктист Дронь, який відвідуючи буковинські села, збирав підписи та заохочував місцевих священиків об’єднуватися у боротьбі за спільну мету. Початок цієї доброї справи благословив отець Василь Продан, а тодішній буковинський єпископ Євген Гакман сприяв діяльності новоствореного українського товариства.

«Руська бесіда» проіснувала понад 70 років і зіграла важливу роль у духовному та культурному відроджені буковинських русинів-українців. Саме завдяки «Руській бесіді» в останні десятиліття перебування Буковини у складі Австро-Угорщини в регіоні виховувалося нове освічене покоління українців, що отримували навчання в українських школах, відкривалися українські читальні, друкувалася література рідною мовою, створювалися хорові, музичні, драматичні та танцювальні колективи, з’являлися патріотичні об’єднання молоді і студентів. З діяльністю товариства пов’язані таки видатні особистості, як буковинський політичний діяч Стефан Смаль-Стоцький, «буковинський кобзар» Юрій Федькович, збиральник народного фольклору Сидір Воробкевич, письменниця Євгенія Ярошинська.

Прямо в селі розташоване заповідне урочище Товтрівська стінка – правий борт мальовничої каньйоноподібної долини із стрімкими урвищними кам’янистими схилами, витягненими з південного сходу на північний захід уздовж падіння рівня дна долини на території села. Довжина об’єкту, в межах якого створено загальнодержавний заказник – 1550 метрів при ширині 50 – 100 метрів і висоті стінки у 30 – 45 метрів. Упродовж стінки в місцях відслонення монолітів є декілька гротів довжиною до 5 – 10 метрів. По днищу стінки та долини вибиваються на поверхню чисельні карстові джерела. На території заказника проростають окремі види флори, занесені до Європейського червоного списку: лишиця дністровська, зіновать біла, тонконіг різнобарвний, ковила волосиста. Стінка має цінність, як об’єкт демонстрації карстових процесів у декількох стадіях.

З архітектурних цікавинок у Товтрах варто оглянути водонапірну башту «Лозерватор», побудовану у 1900 році, яка використовується і в даний час, та Свято-Успенську церкву, збудовану у 1887 році. Колись в селі була й дерев’яна церква, спалена татарами під час набігів на село. Сьогодні на її місці, на старому цвинтарі, стоїть капличка. 

Стара будівля з контрфорсами:

Пам’ятник мешканцям села, що померли на чужині:

Хатки тут колоритні, буковинські:

Товтрівська стінка підступає під самі будинки: