Старі Петликівці

Попередня стаття
Золотий Потік
Наступна стаття
Голігради: захід сонця над меандром річки Серет

Старі Петликівці, що по дорозі з Бучача на Зарваницю, відомі з 1421 року. Поблизу поселення виявлено археологічні пам'ятки скіфської доби, черняхівської і давньоруської культур. Населення - трохи більше 1 тисячі мешканців. Села привертає увагу, передусім, одним з найбільшим з сільських костелів Тернопілля. Він не лише достатньо симпатичний, але є й діючим римо-католицьким храмом, що трохи незвично для невеликого тернопільського села.

Одним з перших власників Старих Петликівців, які в середині XV століття вважалися містечком, був Альберт Бучацький. 14 серпня 1421 року від підписав фундаційний акт, відповідно до якого костел в Старих Петликівцях отримав майно як у самому містечку, так і в сусідніх селах Бобулинці, Рукомиш та Осівці. Храм, як і парафія, яку обслуговував храм, носили ім'я Пресвятої Діви Марії, Свв. Миколая, Катерини і Анни.

З 1593 року парафія в Старих Петликівцях належала до Устенського (Галицького) деканату, з 1765 року - до Бучацького, з ХІХ століття - до Чортківського, з 1900 року - знов до Бучацького, з 1906 році - до Підгаєцького. Станом на 1885 рік парафія, до якої належали вірні в Білявинцях, Бобулинцях, Киданові, Курдибанівці, Нових Петликівцях, Осівцях та Переволоці, налічувала близько 2500 віруючих. Обслуговував парафію парох Едуард Дроздовський. У 1903 році громада налічувала вже 4 тисячі парафіян, якими опікувався парох Іоанн Гвоздьовський. Напередодні Першої світової війни чисельність парафіян зменшилася до 3 тисяч вірних.

Попередником сьогоднішнього храму був дерев'яний костел, що неодноразово руйнувався і перебудовувався. Останній дерев'яний храм, що носив титул Різдва Пресвятої Діви Марії, остаточно згорів у 1917 році. Протягом 1928 - 1935 року спорудили новий мурований костел, який освітили під тим самим титулом. В 1944 році парафія практично повністю втратила прихожа, а храм невдовзі був закритий совітами. Відродження святині розпочалося у 2000 році. Храм було відремонтовано і зараз він обслуговується парохом з Бучача.

Крім костелу в селі є перебудована з маленького костельчику каплиця, нова церква, будинок колишньої "Просвіти".

Попередня стаття
Золотий Потік
Наступна стаття
Голігради: захід сонця над меандром річки Серет

Коментарі

щось таке жутко-знакомоє.
Аааа, так то на Тернопіль через ті Петликівці їдеться (але якось вони в стороні, здається, бо костелу я не бачив. Хоча неодмінно хотів би забачити).
Ні, це не на тернопільській трасі. Це - на трасі Бучач - Зарваниця
значить, я бачив тiлько придорожну шильду. Одначе ж запам'ятав.
а слабо приєднатися до спільноти? добре, зроблю
вступай, потiм виступай ;)