Слупськ (Stolp)

Відвідання Слупська дозволить вам мати уяву, як виглядає середньостатистичне пруське місто у Поморському воєводстві Жечі Посполитої. Знаходиться воно на захід від Гданська: зі столиці Помор’я швидкий поїзд сюди йде десь дві з половиною години. Щоправда, назад мені довелося їхати більше п’яти годин (про пригоди з польськими поїздами я вже писав). В цілому місто (як, напевно, кожне поморське місто) залишає приємні враження. Тут багато на що можна подивитися: замок поморських герцогів, дві ратуші, готичні костели, кам’яниці, цікаві промислові споруди (млини, шпіхлери), залишки міських укріплень і гарна червоно-цегляна німецька забудова кінця ХІХ століття.

Перші історичні записи про Слупськ відносяться до 1015 року. Вони пов'язані із завоюванням міста Болеславом Хоробрим. В XII столітті Слупськ поряд із Гданьском і місцевістю Свеце був найважливішою територією, яка належала каштелянові Східного Помор'я. В 1307 році у володіння містом вступили Бранденбурги, які 1310 році надали йому Магдебурзьке право. Не всі міста Європи мали шанс бути колискою королівської династії. У Слупска був такий шанс. Казько із Слупська (1351-1377), усиновлений останнім з роду Піястів, онук Казимира Великого, міг стати черговим королем Жечі Посполитої.

Назва міста походить міста походить від назви річки. У кашубський мови місто було названо Stolpsk. Така назва була прийнята німцями і перетворилася в Стовп.

Часи розквіту Стовпа (Слупська) припадати на XIV – XVI століття. Тоді місто належало до Ганзи, а завдяки власному порту в сусідній Устці, Слупськ підтримував серйозні торговельні контакти із заморськими країнами. Наприкінці XIV століття Слупськ був на ряду зі столицею самостійного князівства найважливішим містом і тимчасовою столицею роду Грифітів, які правили тут до 1648 року. Найвидатнішим владикою того часу вважається Богуслав X. Цей князь опікувався розвитком торгівлі, реформував закони, уніфікував гроші, і не дивлячись на протест міщан, почав будівництво чудового замка, який зберігся до наших часів. Після наполеонівських війн, на початку XIX століття, Слупськ знову почав економічно розбудовуватися. Використовувалися для цього природні умови, розташування міста і наявні тут природні багатства. У той час був побудований виногорілчаний та крохмальний заводи, пивзаводи й меблеві фабрики. Сьогодні населення міста складає близько 98 тисяч мешканців. 

Прогулюючись пішки від залізничного вокзалу, найперше попадаємо на площу Перемоги (або Новий Ринок). Головною прикрасою площі є міська ратуша – неоготична пам’ятка, створена у 1901 році.

Вежа ратуші в Слупську має висоту 56 метрів, не вершину якої веде 180 сходинок. Вежа стала доступною для відвідання у 2003 році. В середині є ціла галерея портретів мерів і президентів. На вершині знаходиться оглядовий майданчик, звідки можна насолодитися прекрасним видом на місто і долину річки Слупія.

Напроти знаходиться значно менш цікава нова ратуша (1866 рік):

Поруч з нею – будівля Аграрного банку (1912 рік):

На східному боці площі Перемоги – ефектні кам’яниці початку ХХ століття:

Вхід до Старого міста з Нового Ринку відкриває Нова брама. Це – одна з трьох головних середньовічних міських брам, побудованих у XIV столітті у готичному стилі: 

За брамою на головній пішохідній вулиці міста – Новобрамській, стоїть один з символів міста – слупський трамвай. Трамваї в місті функціонували з 1910 до 1959 років, після чого були замінені тролейбусами. Цей раритет було виставлено перед Новою брамою у 2004 році, і сьогодні тут знаходиться інформаційно-туристичний центр.

Далі на вулиці Новобрамській побачимо громіздку споруду Маріацього костелу. Будівництво храму почалося між 1276 і 1280 роками. Первісно він був побудований у готичному стилі. В 1350 році його перебудували, а в році він значно постраждав від пожежі й був відновлений у нових потужних формах. В 1853 році відбувалася реконструкція костелу, після якої він набув сучасного вигляду. В 1945 році храм значно постраждав під час захоплення міста радянськими військами - була зруйнована вежа храму.

У 2004 році вежі храму були відновлені в барочному стилі. В 2009 році на вежі був установлений годинник, який синхронізований із дзвоном. У цей час у храмі перебуває вівтар і вітражі Страстей Христових у готичному стилі. 

Поруч з костелом неоготичний будинок Головної пошти, зведений у другій половині ХІХ століття:

За костелом відразу починається історичний майдан міста – Старий Ринок. На жаль, площа майже повністю була знищена наприкінці Другої світової війни. 

Від історичної забудови залишилося лише дві будівлі. Перша з них – барокова Придворна аптека, яка була збудована у 1783 році на фундаментах першої половини XVIII ст. і виконувала житлово-торгові функції. Друга будівля – Міщанська кам’яниця з характерним мансардовим дахом, збудована в першій половині ХІХ століття.

Інші кам’яниці, які своїм виглядом трохи корелюють з історичною забудовою, були відбудовані вже наприкінці ХХ століття:

Прогулявшись один квартал на північ, вийдемо до міської публічної бібліотеки, як нагадує костел. Дійсно, читальня розташована у колишньому готичному костелі XIV століття, яку в історичні час займав кляштор норбертанок імені св. Миколая.

Від Старого Ринку можна перейти міст через річку Слупію, за яким знаходиться чи не найімпозантніша споруда Слупська – будинок Повітового староства. Будинок збудовано у 1903 році, і своїм зовнішнім видом він нагадує залізничний двірець у Гданську.

Йдучи уздовж берега Слупії у напрямку замку, проходимо Вежу Відьом, до якої примикають залишки міських стін. Вежу зведено у XIV - XV століттях, в XVIII вона була перебудована під в'язницю, у якій утримувалися головним чином жінки, засуджені за чаклунство.

Ще сотня метрів, і опиняємося біля комплексу замку поморських герцогів.

Замок було збудовано у в 1508 році під час панування герцога Богуслава X. У XVI і XVII століттях замок був резиденцією поморських герцогів з династії Грифічів. У 1580- 1587 його перебудували у двоповерховий будинок у стилі ренесанс. З 1653 році, коли померанскими герцогами стали німці, замок став поступово руйнуватися. У другій половині XVIII століття замокло використовувався в якості військових казарм. Після пожежі 1821 року в замку розташовувалося зерносховище.

Після Другої світової війни замок був повністю відреставрований. У цей час була відновлена вежа. В 2007 році проходив косметичний ремонт замка, під час якого були замінені вікна будинку й реконструйований сад, що розташовується з боку вулиці Замкової. Сьогодні в замку знаходиться музей Центрального Помор'я в Слупську.

Замок зберіг оригінальні прямокутні фундаменти. Його розміри складають приблизно 17 м на 35 м. Це – триповерхова будівля з цегли, оштукатурена і вкрита шатровим дахом. До корпусу замку, в середині північно-західного ризаліту, прилягає полігональна вежа, увінчана куполом з ліхтарем.

Крім, власне, замку, до замкового комплексу входять водяний млин, шпіхлер Ріхтера, Млинська брама та костел св. Яцека.

Водяний млин був збудований у першій половині XIV століття і є одною з промислових будівель в Польщі. Будівля прямокутна, має три рівня і вкрита двосхилим дахом, побудований з цегли. Східний фасад має фахверкову структуру.

В дуже привабливому виді дійшов до нас замковий шпіхлер Ріхтера. Йього було збудовано у фахверковому стилі у другій половині XVIII століття.  

Поруч – Млинська брама, яка охороняла в’їзд до Слупська з боку Гданська. Браму збудовано у 1325-1329 роках у готичному стилі, а її верхній ярус добудували у 1365-1370 роках. Ворота були прикрашені декоративними фронтонами з башточками:

Домініканський костел св. Яцека з’явився у XIV століття. В готичній наві знаходяться надгроби князя Богуслава Ернеста де Круа і його матері, принцеси Анни де Круа.

Через дорогу від костелу в парку стоїть скромна лікарняна каплиця св. Юрія. Її звели стилі на початку XV століття в готичному стилі: