Севанаванк

Найвідоміший на березі озера Севан монастир Севанаванк знаходиться на вузькому півострові в північно-західній частині озера. Раніше півострів був островом, на якому наприкінці VIII століття оселилися декілька ченців, які побудували тут свої келії і каплицю. Завдяки вигідному положенню острова їх кількість збільшилася, почалося активне будівництво монастиря. Монастир заснувала в 874 році принцеса Маріам - донька Ашота I Багратуни і дружина князя Гегаркуніка Васака Габура. Для зведення стін в скелі навколо острова був вирубаний уступ, на який поклали великі кам'яні блоки. Стіна оперезала острів, а над нею була споруджена сторожова вежа з воротами. Далі ченці побудували три церкви, келії і господарські будівлі.

Згодом Севан обмілів і остров перетворився на півострів. В монастирі деякий час жив цар Вірменії Ашот II Залізний. Поруч зі стінами монастиря він дав бій арабським воїнам, які підійшли до березі Севана. У битві брали участь і ченці Севанаванка, які з нагоди перемоги оголосили її волею Провидіння.

У XVI—XVII століттях були зруйновані стіни монастиря, а в 1930 році з острова поїхав останній монах.

Від монастиря до наших днів збереглися невеликі триапсидні хрестово-купольні церкви Сурб Аракелоц і Сурб Аствацацин, які будувалися протягом 871-874 років.

Церква Сурб Аствацацин:

Церква Сурб Аракелоц:

Обидві церкви разом:

Сьогодні монастир знову діє, при цьому в ньому є духовна семінарія імені Вазгена I.

Готель у підніжжя пагорба, на якому розташований монастир:

Вид на Севанаванк з траси на Діліжан:

Севан (вид на північ):

Севан (вид на південь):