Різдво по-балтійськи

Вчора повернувся з 4-денної поїздки країнами Балтії. Ніяких планів щодо відзначення католицького Різдва, або якихось поїздок, не було. Все виникло, як і у більшості випадків, несподівано. Ще у вівторок нічого собі не планував, а вже у середу ввечері з колегами по роботі, які їхали по справах в Естонію, перетнули автівкою українсько-польський кордон. Поїздка була без жодної підготовки. За 5 хвилин до від’їзду встиг тільки забронювати готель в Тарту. Ніякого маршруту і в думках не було. Так само, і планів, що і де дивитися. Все було спонтанно. Невідомість додавала додаткового адреналіну. 

В середу у вечорі ми приїхали на кордон в Раві-Руській. Черга з машин у три ряди розпочиналася ще до пару кілометрів до КПП. Якщо дивитися на око, то така черга, напевне – не менш як на два-три дні. Маючи волшебну бумажку, лінію границі правдами-неправдами ми перетнули швидко, без черги.

Перша зупинка була в Замості. Там ми скупилися в супермаркеті і трохи прийняли на грудь за перебування на рідній українській землі, яка зараз опинилося під Жеччю Посполитою.

Ратуша у Замості:

Була ніч, паршива погода, сильний туман, сніг і мінус 10 морозу. Їхали через Красностав, Люблін, Любартів. Вже під ранок трохи покружляли в Бялостоку.

Палац Браницьких у Бялостоку:

Рано з ранку перетнули територію Литви. На мої побажання зупинитися на пару годин в Каунасі попутчики не прореагували. Якраз посвітліло, як ми перетнули кордон Латвії. Перше місто на шляху в Латвійській республіці – Бауска. Тут є замок

Нещодавно в Баусці відновили ратушу у фахверковому стилі:

Наступний цікавий населений пункт – Страупе. Тут також є замок:

В Ригу ми також не заїхали (не зважаючи на мої прохання). Ну і добре, Ригу залишили до кращих часів – до Різдва. Прикольно виглядає латвійсько-естонський кордон у містечку Валка/Валга. Кордон проходить по середині міста. Є такі ділянки, де з одного боку вулиці – Латвія, а з іншого – Естонія

Близько 11 ранку ми прибули у друге за чисельністю населення місто Естонії – Тарту. Мої супутники поїхали по справах, а я оселився в єдиному в місті хостелі з назвою “Looming”. Вартість проживання в 4-місному дормі – 12 євро. Дорого, навіть для Естонії. Але в кімнаті я жив один. Відразу ж пішов оглядати місто. А місто, як і вся Європа, готувалося для Різдва.

На Ратушній площі Тарту стояла ялинка.

Ратушна площа у Тарту:

Архітектурних пам’яток у Тарту достатньо багато. Але з Таллінном чи Ригою – не до порівняння. Хоча і тут можна знайти щось оригінальне та неповторне. Для прикладу – катедра, точніше, її руїни. На моєї пам’яті – це наймасивніша катедра, яку мені доводилося бачити: 

Університет в Тарту:

Дуже багато старих середньовічних будиночків. Багато дерев’яної архітектури. Цей будиночок мені сподобався найбільше: 

Нічне місто: 

Наступного дня я прокинувся у 5.50 ранку і швидкісним поїздом виїхав у столицю Естонії. Вартість квитка «Тарту – Таллінн» - 8 євро. За аналогічне задоволення на автобусі прийдеться викласти 10 євро. При тому поїзд, здається, їде швидше. Світає в Естонії досить пізно – близько 10 ранку. Я приїхав о 9 ранку, і було ще темно. Я вийшов на станцію «Юлімісте» поблизу талліннського аеропорту і пішки пішов у передмістя Кадріорг, що оглянути палацовий комплекс початку XVIII століття. 

В одному з палаців зараз знаходиться резиденція президента Естонії

Крім палаців з багаточисленними флігелями і шикарним парком, в Кадриорзі є багато старих дерев’яних вілл: 

Близько 11 години мене зустрів Vanna Tallinn. В’їзна брама Старого міста: 

Найкрасивіші середньовічні будиночки:

Ратушна площа в Таллінні теж у передчутті Різдва:

Талліннський замок Тоомпеа. Не показовий, не гармонійний, але дуже потужний:  

На замковій горі – два оглядових майданчики. Майданчик перший:

Майданчик другий:

Оборонні вежі міста:

Ночував у хостелі «Товста Маргарита» (10 євро в 6-місному номері, знову ночував один в кімнаті). Наступного ранку поїхав в місто Хаапсалу на південному заході Естонії. Чому саме в Хаапсалу – не знаю. Просто тикнув на карті Естонії в перше місто, і це виявилося Хаапсалу. Як вияснилося, не помилився. Хаапсалу зустріло от таким вокзалом:

Вокзал і залізниця в Хаапсалу вже не діючі. На їх базі створено музей залізниці

В місті ж добре зберігся єпископський замок 14 століття:

Хаапсалу теж готувалося до Різдва, яке мало наступити сьогодні:

Невідоме Хаапсалу виявилося надзвичайно багатим на архітектурні пам’ятки. Але це – тема окремої розповіді. А поки прогуляємося по набережній

Повернувшись у вечорі до Таллінна, знову прогулявся вечірнім містом: 

Не оминув і Depeche Mode бар:

У вечорі автобус відвіз мене до Риги (вартість проїзду - 16,8 євро). В столицю Латвії я прибув майже у півночі, точніше за півгодини до початку Різдва. Зупинявся в хостелі "The Best Hostel" (7 євро у 4-місному номері). В хостелі компанія з хлопця з міста Жуковський (Підмосков'є), хлопця на ресепшине і двох кобіт з міста Лієпая вже відзначали Різдво. Мені теж запропонували приєднатися. Пили віскі, а коли воно закінчилося - шампанське. Полягали спати вже в 3 ночі. А зранку, о 8 годині вже треба було вставати, щов встигнути подивитися Ригу.

Рига, на диво, зустріла промінцями сонця (то того були суцільні дощі та мокрий сніг). 

Ризькій замок в перших променях сонця:

За декілька хвилин погода почала різко псуватися:

Ратушна площа спочатку теж лежала в тумані:

Але згодом знову вийшло сонечко і до вечора вже не сідало. 

Середньовічні ризькі кам'яниці:

В Ризі Різдво вже наступило:

Нічна Даугава:

Я і Рига: 

Коментарі

а "прибалти" за 4 дні не навчили Тебе, що називати їх прибалтами, а їх країни - Прибалтико, не дуже ввічливо? :)
Та ні, вперше таке чую! :)
А чому так?
тому що це так само, як називати Україна зараз Малоросією чи ще якось подібно.
Не бачу зв'язку. Прибалтика - це завжди була узагальнююча назва для того регіону - Латвія, Естонія, Литва, Калінінградська область. Це так само, як Скандинавія, Середня Азія, Близький Схід.
Назву "Прибалтика" придумала радянська влада (ніфіга вона завжди не була..., завжди була Балтія), а Ти ж знаєш, як балти любили і люблять часи радянської окупації. Далеко ходити не треба - почитай сторінку з Вікіпедії мовою будь-якої з цих країн про Балтію і про ПРибалтику. А на крайняк англійською:)
Ну, тіпа так.
А, значить БАЛТІЯ! :) Ну, я просто відстав, бо не цікавився цим питанням і не уявляв, що колись туди попаду.
Добре, зараз поправлю в своїй розповіді деякі моменти. А щодо любові до часів радянської окупації, то любовь сьогодні наступна: Рига - майже на 100% російськомовна, а Таллінн - десь на 90%.
а то щоб з туристами легше було спілкуватися:))
п.с. файно, файно!
То може й у Львові почнемо легше з туристами спілкуватися? :))
та їм з нами і так легко, куди вже легше? :)
Андрій спасибі! Розміщу у себе.
http://starog1.blogspot.com/
І Вам дякую!
Файно покатався! Я теж люблю такі спонтанні виїзди. Вони чомусь найбільше запам"ятовуються.
Так, це просто так пощастило :)
Цього року ніби вже не вперше так щастить. Аби в наступному щастило не менше ;)
Приймається, як побажання :)
ах, як же у них там охайно і казково, так затишно, як у ляльковому будиночку.Прибалтика - це моя нездійснена поки мрія
Я теж навіть ніколи і не мріяв, що туди попаду, а ось несподівано попав :) На все Божа воля.
20 років назад був у Ризі. І досі самі теплі спогади про те місто. Дякую!
Прошу! А щось змінилося за 20 років?
Єдине, що не було того будинку, що на одному фото над "В Ризі Різдво вже наступило:" і двох відразу під тим написом.
Його відбудували пізніше.
А так наче і без змін.
Я був декілька разів у 1992 році, тоді якраз напередодні Вєцрігу (старовинний центр) відреставрували
Ти маєш на увазі ти, що видніються за йолкою? Бо ти два будинки (будинки братства Чороноголових) - то, здається, найстаріші будинки Риги (14 століття)
"Дім Чорноголових був відновлений на колишньому місці в 1999-2001 роках до святкування 800- річчя Риги.Витрати на будівництво всього комплексу склали 3952000 латів ." (http://www.poiradar.com.ua/poi/DomChernogolovuh-10203/Riga-10138/Sightseeings_HistoricalPlaces#/poi/DomChernogolovuh-10203/Riga-10138/Sightseeings_HistoricalPlaces)
Фігасє! То, получається, до 2001 року Ратушна площі - то був суцільний совок?
от не можу точно згадати, що там було. Треба подивитися старі фотоархіви Але і без будинку Чорноголових Рига - то було щось надзвичайне (особливо для людини, яка із Совка потрапила в Европу)
Про Тарту була гарна загадка на "лже-логіку": "Москва стоїть на Москва-рєкє, Ужгород - на Ужі, Полтава - на Лтаві і т.д (ще багато випадків). На якій ріці стоїть Тарту?" ;)
Між іншим, та річка судноплавна...
та, річка широка, тільки не знаю, як називається :)
естонською то пишеться Emajõgi :)
А по-нашому? :)
язика не поламай з тими угро-фінськими топонімами :)))
Пишеться Емайиґі, читається ЕмайЫґі, з таким "лемківським" Ы. Означає "Мати Ріка"
От не повірите, весь вечір гуляв по набережній в Тарту, і навіть не задав собі питання, як річка називається. І зараз також не знаю :)
зі всіх пострадянських республік завжди найбільше хотілося побувати на Естонійщині)
Мені так само, але я про то навіть і не мріяв)
Як все складно...