Репужинці

Попередня стаття
Хрещатик і Заліщики
Наступна стаття
Осіннє Поділля 2024

Репужинці знаходяться на правому березі Дністра в декількох кілометрах на схід від Хрещатика. Засновані у 1353 році паном Аскольдом Репужинецьким. Пізніше, у татарських нападів село занепало і знову відродилося у 1772 році.

Ще до Другої світової війни Репужинці славилися гарним замком-палацом місцевого поміщика. А сьогодні стародавнє село відомо перш за все склепом-мавзолеєм у готичному стилі та цегельною Покровською церквою у давньорусько-буковинському стилі з розписами XVIII століття у бабинці та оригінальною цегельно-деревяною дзвіницею.

Репужинецький палац на старому фото:

Покровська церква, датована у 1791 роком, є тридільною, купольного типу. Зовнішнє вона нагадує продовгуватий корабель, який є прообразом Ноєвого ковчегу. Над її центром піднімається своєрідний дерев'яний восьмигранний верх з шатровим завершенням. Сьогодні дерев’яний верх за традицією варварські захований під бляху.

Стіни церкви позбавлені декору, мають півметрову товщину. Малочислені вікна більш нагадують амбразури. Все це свідчить про оборонний характер споруди.

Не менш цікавою є дзвіниця, що розташована на північний захід від церкви. Над її входом вирізаний датуючий напис та ім'я фундатора – Василя де Марко, зображення якого можна побачити у настінному розпису бабинця церкви. Цегельну, прямокутну в плані споруду дзвіниці вінчає невисокий дерев'яний ярус з відкритою арочною аркадою, завершений шатровим дахом. У другий ярус ведуть зовнішні сходи.

Серед експонатів церкви збереглися унікальні предмети та книги: декілька євангелій віком понад сто років, написаних церковнослов’янською мовою та євангеліє, видане 1546 року латинською мовою, яке зберігається у вівтарі церкви.

Церква в селі існувала і раніше. Згідно легенди на Великдень під час служби на село налетіли турки і прямо біля святині здійснили криваву розправу з жителями села. На території церкви є десяток хрестів які вказують на місце поховання священників, а також родинний склеп фундаторів храму у готичному стилі.

А так все виглядало на початку минулого століття (дякую edward_tur):

Репужинецьке сьогодення:

Попередня стаття
Хрещатик і Заліщики
Наступна стаття
Осіннє Поділля 2024

Коментарі

пасиба
наздаровье :)
а де ж наш "парєнь, асобо ценний"?
Дивно, що його комент не наповнив цей пост. Анді, твій журнал цікаво читати у вигляді коментів; коли є харчове отруєння: почитав, — пішов поблював.
Якщо ти маеш на увазі свого улюбленого оппонета, то зайди у наступний топік про Звинячин :)
А що це за наїзд? Хіба розповіді і фото не компенсують коменти?
> свого улюбленого оппонета
Не достойне уваги звання.
Слиз не може чомусь опонувати. Рівно як і симпатизувати.
Також у селі є протестантська церква ХВЄП , чому про неї у статті немає нічого?
А вона що, пам'ятка архітектури?