Україна

Лівчиці - велике село Жидачівського району (Львівська обл.), що знаходиться в декількох кілометрах від монастиря в Кохавино. Назва "Лівчиці (Ловчиці)" походить від слова „лови”. Приїхати сюди варто заради симпатичного палацу, зведеного у другій половині ХІХ століття. Ось тільки точний час побудови палацу і хто ж саме його збудував, залишається поки що загадкою. За різними даними це були Глуховецькі, Глуховські, Строжинські, Лосі. Сьогодні в колишньому палаці діє інтернат для розумово відсталих дітей. За легендою, 1800 рр. француз по прізвищу Лось полював у цих місцях разом зі своїми товаришами і заблудився, натрапивши на невеличку річку....

Це одне з найбільших міст Львівської області варто відвідати, щоб оглянути неповторний і величний костел Різдва (справжніх готичних костелів в Україні залишилося не так багато), декілька цікавих храмів різного періоду та забудову кінці ХІХ - початку ХХ століття починаючи від громадських споруд і закінчуючи багаточисельними віллами заможних мешканців. Враховуючи те, що місто досить велике і тут багато пам'яток, на його відвідання варто витратити повний день.  Археологічні дослідження свідчать, що в давньоруські часи Стрий вже був великим укріпленим містом. А перша письмова згадка про нього датується 1385 роком. У 1398 році Стрий було...

Кохавино сьогодні не є окремим населеним пунктом. Не зустрінете ви таку назву і на сучасний картах. Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Жидачівського району і є відомим відпустовим місцем Львівщини. Його історія почалася у 1646 році, коли власниця сусіднього села Руда Анна Войнаковська, повертаючись з Жидачева до свого рідного села побачила на одному з дубів образ Божої Матері. Перед образом зупинилися і впали на коліна і чотири коні, які везли панську карету. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла зкарети і помолилася.   Слава про чудо швидко розповсюдилася по околицях. Неодноразово його факт...

Містечко Журавно розташовано на півдні Жидачівського району Львівщини в міжріччі річок Дністра і Свічі. Його назва походить від чорних журавлів, які селилися в тих краях. Документально Журавно вперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже був костел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем'яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити.  На початку XVI ст. містечко перебувало в руках родини Реїв, а в другій половині знову повернулося до попередніх...

Коросно розташовано на березі річки Білий Потік, притоці Гнилої Липи в двох кілометрах від райцентру Перемишляни. Сюди вам потрібно у випадку, якщо ви жити не можете без закинутих костелів, які доживають свої останні дні. Костел в Коросно був зведений у 1912 році і був філіальним храмом відносно великого костелу в Перемишлянах. Перша згадка про село відноситься до 1444 р. У 1469 р. власником Коросна був Павло Клюс. У 1515 р. село перебувало вже у власності родини Лагодовських. У 1650 р. власником Коросна був Мартиян Ґраб'янка, який у 1660 р. продав його Косаковському. У 1774 р. Коросно разом з Перемишлянами і Борщевом входили до...

Микулинці - друге після Теребовлі за цікавістю містечко Теребовлянщини. Сюди зручно добиратися на громадському транспорті: всі автобуси, що йдуть з Тернополя у бік Теребовлі та Чорткова, проходять через Микулинці. В містечку збереглися руїни замку Синявських, класицистичний палац графині Людвики Потоцької, величезний бароковий костел Св. Трійці, будинок народного дому з граційною вежею. І, звичайно, Микулинці - це пиво "Микулинецьке", яким можна запастися в невеличкій фірмовій кав'ярні-магазині на головній вулиці в центрі містечка. Поселення, яке в давні часи носило назву Микулин, вперше зустрічається у 1096 році "Повчанні дітям" князя...

Село Млиниська (Кобиловолоцька с/р, Теребовлянський р-н) будете проїжджати, якщо будете їхати з траси Тернопіль-Чернівці оглядати замок в Долині (Янові). Село маленьке, трохи більше 400 мешканців, вперше згадується у 1508 році. Назва села походить від кількох млинів на Кобиловолоцькому потоці, що протікає через село. В австрійські часи Млиниська були літньою резиденцією графів з родини Лось. У 1846 - 47 рр. майже всі мешканці села вимерли від епідемії холери. Граф переселив сюди людей з центральних областей Польщі, яких місцеві мешканці називали "мазурами". Лосі заклали в Млиниськах розкішний парк з рідкісними деревами і збудували...

Турка (районний центр в карпатських Бескидах на Львівщині) - неофіційна столиця бойківського регіону. Етнічна група бойків проживала тут ще з княжих часів. Перша згадка про Турку з'являється у 1431 році, коли польський король Владислав Ягайло віддав королівське на той час село в приватні руки волоху Ваньчі і його синам Хотькові, Іванкові і Янкові. А у 1538 році в Турці було проведено розмежування королівських і шляхетських земель. В кінці XVII ст. різними частинами Турки володіли родини Турецьких і Яворських. До початку 70-х років XVIII ст. містечко виконувало роль прикордонного підступу на Руському путі, який з'єднував Прикарпаття і...

Маленьке село Розлуч - ворота Турківщини і бойківського регіону, лежить у вузькій долині річки Ясениця серед гірських хребтів. Разом з урочищем "Підзамче" вони утворюють природні ворота на в'їзді до поселення. Крім карпатських краєвидів, у Розлуч їдуть, щоб побачити унікальний неоготичний дерев'яний костел з відносно добре збереженим інтер'єром та справжню бойківську дерев'яну церкву. Село було засновано у 1511 році під назвою Борисова Воля. В другій половині XVI ст. воно спочатку звалося Ровень (від назви річки), а згодом - Розлуч (від назви гори). На вершині невеликої гори в ті часі була дерев'яна фортеця розміром 45 х 35 метрів, яка...

Районний центр Жидачів розташований на правому березі річки Стрий за 5 кілометрів від впадіння її у Дністер. Вперше згадується у 1164 році під назвою Удеч (Удечів). Городище XI - XIV століття, на якому було розбудовано середньовічний замок, виникло ще в князівський період. Місто знаходилося на внутрішніх і міжнародних торговельних шляхах Галицько-Волинської Русі і було одним з центрів торгівлі підкарпатською сіллю. Вважається, що замок існував вже близько середини XIV століття, тобто в початковий період утвердження короля Казимира Великого на західноукраїнських землях. Згодом він перейшов у руки угорського монарха Людовика і його залога...

Оглядати рештки замку і костел в Долині (до 1960 року - Янові) зручно на шляху з Теребовлі до замку в Буданові. Памятка розташована на високому плоскогір'ї, оточеному петлею річки Серет. Перша згадка про поселення відноситься до 1497 року. Тоді на місці теперішнього замку знаходилося дерев'яне укріплення та поселення, залишки якого археологи помітили в урочищі "Кут" на схід від замку. На початку XVII століття власником поселення був подільський воєвода Ян Гольський. На честь його містечко отримана назву Янів. Гольський збудував міст через Серет, за користування яким брав мито. На високому березі Серету він заклав мурований замок. Замок в...

Містечко Розділ (Львівська обл., Миколіївський р-н) розташовано на підвищенні на лівому березі Дністра в гирлі річки Колодниці на автодорозі Миколаїв - Ходорів. В містечку гарно зберігся палацовий комплекс резиденції Жевуських-Лянцкоронських, оборонний монастир кармелітів і стара синагога. Вперше Розділ згадується у 1569 році, коли доглядач королівських лісів Матвій Чернієвський самовільно заснував тут поселення. Щоб трохи усмирити його, королі Сигізмунд Август та Стефан Баторій навіть посилили до Роздолу своїх комісарів. У 1576 році Чернієвський все ж таки виклопотав Стефана Баторія привілей на заснування міста і збудував тут замок (...