Україна

Приблизно посередині між Золочевим і Підгірцями лежить старовинне містечко Сасів, засноване руським воєводою Іваном Даниловичем на початку XVII століття. Назва Сасів походить від надпису на родинному гербі Даниловича «SAS». В колишньому містечку, а сьогодні - селі, збереглося декілька пам'яток: неоготичний костел, дерев'яна церква, залишки старої забудови. Перша і найцікавіша пам'ятка Сасова - костел Різдва св. Йоана Хрестителя, зведений у 1864 році у стилі неоготики. До цього на його місці стояв храм, побудований у 1631 р., який згорів. Костел використовують по святах. Дзвіниця костелу: Трохи в глибині села є дерев'яна Миколаївська...

Якщо їдете з Золочева на Підгірці, то перше село на трасі - Єлиховичі. За легендою, назва пішла від фрази "Є лихо вічне": так зазвичай казала охорона Золочівського замку, показуючи в сторону, де сьогодні знаходиться село. Перша згадка про село - 1447 рік. У XVII столітті, як і сусідній Золочів, Єлиховичі належали Собєським. Населення села сьогодні - близько 800 мешканців. В селі ліворуч від дороги є цікавий костел Воздвиження Чесного Хреста. Костел зведений перед самим початком Другої світової - у 1938 році у стилі конструктивізму. Автор проекту - львівський архітектор Вавжинець Дайчак. Храм було закрито у 1945 році і через 5 років його...

Назва міста швидше за все пішла від польського "зло чув". Відомо, що вже у 1180 році в межах сучасного Золочева існувало місто з назвою Радече. Перші боярські дерев'яні укріплення з'явилися на пагорбі Купина при злитті рік Золочівка і Млинівка ще у ХІІІ столітті. З того часу Золочів мав велике стратегічне значення, як східний форпост на підступах до Львова. Перша згадка про поселення відноситься до 1423 року, коли воно перейшло від відомого галицького року Кердеїв у володіння Яна Менжика. У 1427 році "вілла Золочів" згадується як власність литовської родини Щеголів. У 1441 році король Владислав надав Золочів разом з навколишніми селами...

На трасі Львів - Тернопіль між Золочевим і Зборовим лежить село Плугів, що лежить серед пагорбів Вороняків і Гологорів. Неподалік від австрійського залізничного тунелю дуже гармонійно розташувалася типово галицька трибанна дерев'яна церква св. Параскеви, зведена у 1715 році. Про історію виникнення села розповідає сайт Плугівської загальноосвітньої школи: Перша згадка про село Плугів відноситься до 1469 року. Саме тоді пан Свинка показував королівським ревізорам «акт вічного надання». Село звалося тоді Плєхов, а в пізніших актах – Плухів. У 1477, Павло, власник Олеська, позичив у Петровського 60 гривень, зо що віддав йому село Плугів. За...

Чортків - унікальне місто. Тут - два костели, дві ратуші, дві синагоги, дві дерев'яні церкви. При чому, церкві не прості. Обидві - еталони народного дерев'яного зодчества Поділля і Карпат.   Перша церква, Вознесенська, зовсім недалеко, по дорозі до залізничного вокзалу. Дерев’яна Вознесенська церква трохи молодша за свою посестру з лівого берегу Серета – Успенську (з якою ми пізніше такою познайомимося) і являє собою один із найбільш довершених творінь подільської школи народної архітектури. Храм постав у тодішньому передмісті Чорткова, Долішній Вигнанці, у 1717 році (за іншими даними – у 1738), хоча церква, зруйнована турками і татарами,...

В декількох кілометрах на південь від Бару є село Митки. Тут розташований цікавий неготичний палац адмірала російського морського флоту Миколи Чихачова. Романтичний палац стилізований під середньовічні готичні замки Англії. Щоб знайти його, треба з основної дороги повернули ліворуч біля ставка і проїхати вузької дорогою через здичавілий парк. Микола Чихачов, який народився у Псковській губернії, пройшов довгий шлях від гардемарина до адмірала. Він встиг побувати начальником морської оборони Одеси під час російсько-турецької війни, керуючим морським міністерством, членом Державної ради, заснував першу російську фортецю на Сахаліні. Його ім’...

Одним з найвизначніших історичних міст на Поділлі є Бар. Багатовічна його історія залишила в місті багато пам'яток: руїни замку, неоготичний костел, монастирі кармелітів і єзуїтів, церкви, багаточисельні громадські споруди. Між Вінницею і Баром курсує величезна кількість автобусів і маршруток, проблем з добиранням не буде. Все дуже компактно розташовано в історичному центрі міста над широким ставком, утвореним розлиттям річки Рів. Рів - саме такою була перша назва поселення. Перша письмова згадка про Рів відноситься до 1425 року. Тоді воно лежано на правому, піднесеному березі однойменної річки, там, де тепер село Чемериси-Барські. З цього...

Між Чернятином і Баром лежить село Маньківці. Дорога сюди жахлива: розбита бруківка. В селі є занедбаний костел св. Трійці, який є досить давнім: храм походить з другої половини XVIII століття. Самі Маньківці існували вже у на початку XVI ст. Перша згадка про поселення пов'язана з документом, в якому йдеться про те, як королева Бона Сфорца отримала 1537 році у власність Барське староство, вона для округлення своїх володінь виміняла в 1539 році Маньківці у Івана Свєрча на Гусятин і Кутковці. Назва, за легендою, походить від від імені пані Маньки, яка проживала у маєтку в Чернятині. Маньківці належали до Барського староства і в різні часи...

Без перебільшення найцікавіший палац на теренах Східного Поділля знаходиться в селі Чернятин Жмеринського району. Рожевий шедевр у стилі неоготики належав поміщикам Вітославським, а сьогодні тут знаходиться Чернятинський аграрний технікум. Добиратися до села треба автобусом, що курсує між Жмеринкою і Баром. Крім того, двічі на добу між Жмеринкою і Могилів-Подільським ходить приміський поїзд, що зупиняється в Чернятині. Село, очевидно, виникло не пізніше за XVII століття і дістало назву від першого поселенця козака Черняка або Черняти - Чернятин хутір, Чернятин двір. Пізніше тут осіли старообрядці, що біжали з Росії. У кінці XVIII століття...

Одними з серпневих вихідних вирішив прокотитися своїми улюбленими куточками Західного Поділля. Вчергове отримав величезне задоволення від місць, в яких бував багато разів, але в які тягне ще і ще. Маршрут був такий: Гусятин - Чортків - Червоногруд - Заліщики - Озеряни - Сидорів Зайнятну табличку встановили на в'їзді в хмельницький Гусятин: Арка на колишньому австрійсько-угорському і польсько-совєцькому кордоні: Збруч - річка, що колись розділяла імперії, а сьогодні - єднає Україну: Знаменита густинська синагога (поч. XVII ст.) продовжує занепадати :( Чого не скажеш про бернардинський костел і кляштор (поч. XVIII ст.) - вони навпаки...

Межирів - колишнє місто з замком і Магдебурзьким правом. До 1934 року був райцентром. Сьогодні - помираюче село з населенням трохи більше 300 мешканців, де фактично лишилися пенсіонери і дачники. Школи немає, автобус в село не їздить, лише до сусіднього села Рів. Приводом до занепаду стала залізниця, яка у 1903 році пройшла не через Межирів, а через Жмеринку. Отже, сусідня Жмеринка отримала розвиток і прославилася на всю імперію розкішним вокзалом, а Межирів почав помирати. Сьогодні колишнє містечко виглядає сумно, але мальовничо: над великим ставком височіють руїни барокового костелу, синагоги і діюча церква. На в'їзді до села -...

Вперше я відвідав Браїлів навесні 2010 року в рамках Другої Подільсько-Буковинської краєзнавчої експедиції. Тоді встиг подивитися містечко дуже поверхнево, бо не знав, що воно містить таку величезну кількість цікавих пам'яток. Цього літа (2016 рік) я виправив помилку і подивився Браїлів дуже змістовно. Панський палац з башточкою і мальовничим парком, величезний костел, монастир тринітаріїв, синагога, млин, мальовничі скелі на річці Рів - все ще можна і тепер побачити в невеликому подільському містечку. Перед відвіданням Браїлова я ночував близько містечка Літин, звідки до Браїлова 30 кілометрів. Виїжджаючи з готелю, я й не міг подумати, що...